Розділ 4. Реалізація проекту

4.1. Математичнареалізація

Перелік і склад статей калькуляціїсобівартостіпродукціївстановлюютьсяпідприємствомсамостійно. Підприємствоможетакожрозроблятивласніметодикалькулюваннясобівартостіпродукції та використовувативжевідомі.

Для розрахункупоказникасобівартостіможнавиділититакіметоди: процесний, попередільний, показний, післяопераційний та обліквитрат за функціями. Всіціметоди в результатіприводять до одного результату, але кожнепідприємствовибираєсвій метод, таким чином, щоброзрахунок не викликавтруднощів і давав швидкий результат [11].

В своїйпрограмі, для розрахункупоказникасобівартості я використала попроцесний метод, так як, на мою думку він є одним з найпростіших, не потребуєвеликоїкількостівхіднихданих.

Попроцесний (попередільний) - система калькулювання за процесами. Назва походить від слова "переділ", що позначає окрему закінчену фазу обробки предметів праці (крім останньої), внаслідок якої підприємство отримує не кінцевий продукт переробки, а напівфабрикат власного виробництва.

Застосовується на підприємствах, де матеріальні ресурси в процесі виробництва проходять ряд переділів, фаз або з одних вихідних матеріалів в одному технологічному процесі одержують різні види продукції. За таких умов неможливо повністю віднести всі витрати до певного замовлення, наприклад у серійних виробництвах на безперервній основі (випічка одного виду хліба, виготовлення певного виду цукерок тощо), та недоцільно вести облік витрат за кожним окремим зразком продукції.

Сутність попроцесного методу в тому, що всі виробничі витрати (прямі і

непрямі) акумулюються за технологічними процесами (стадіями обробки, переділами) або цехами протягом певного періоду. Витрати обліковуються в кожному цеху, починаючи з обробки сировини і закінчуючи випуском конкретного продукту. Собівартість продукції, виробленої кожним наступним цехом, складається з витрат, що мали місце в межах цього цеху, і собівартості напівфабрикатів, виготовлених у попередньому (в технологічному ланцюжку) підрозділі підприємства. Вимірюється обсяг випуску продукції за цей період. Собівартість одиниці продукції розраховується шляхом ділення всіх виробничих витрат процесу за період на обсяг випуску продукції.

В процесі цього методу використовують простий одно кроковий спосіб калькуляції собівартості. Собівартість одиниці продукції визначається шляхом ділення повної суми витрат за певний період на кількість одиниць продукції, отриманий за цей період [6,120].

(4.1)

де, С – собівартість одиниці продукції, V – сума витрат за певний період, X – кількість одиниць продукції отриманої за певний період.

Для розрахунку загальної суми грошових витрат, я скористався такою формулою:

(4.2)

де, V – загальні витрати, FOP – фонд оплати праці, А – сума амортизаційних відрахувань, Р – величина податку.

В свою чергу, кожен з вище перерахованих показників розраховується за своїми відповідними формулами:

(4.3)

де, Z – величина заробітної плати одного працівника, n – кількість працівників.

(4.4)

де, OF – величина основних фондів всіх відділень підприємства, k – термін корисного використання об’єкта.

(4.5)

сума сплаченого податку, як видно з формули розраховується шляхом множення фонду оплати праці на величини 0,3719, тому що відповідно до податкової системи України для осіб, які займаються вирощуванням зернових, технічних культур податкова ставка становить 37,19% [12].

Таким чином, можна записати загальну формулу, для розрахунку сумарної величини витрат:

(4.6)

А загальна формула собівартості одиниці продукці їмає вигляд:

(4.7)