6. Розкрийте зміст і принципи планування роботи з формування математичних уявлень у календарному плануванні.

Планування роботи ДНЗ - процес визначення конкретних цілей, завдань, змісту, форм, методів, засобів досягнення намічених перспектив на певний відрізок часу. Його мета - забезпечити гармонійний, різнобічний розвиток особистості кожної дитини з орієнтацією на її цінності та інтереси, збереження дитячої субкультури на основі реалізації норм Закону України «Про дошкільну освіту», змісту Базового компонента та чинних програм розвитку, навчання та виховання дошкільнят.

Педагоги ДНЗ планують освітньо-виховний процес з дітьми відповідно до інструктивно-методичного листів Міністерства освіти і науки України № 1/9-434 від 01.10.2002 року «Про планування освітнього процесу в ДНЗ» та № 1/9-306 від 06.06.2005 року «Організація та зміст навчально-виховного процесу в ДНЗ». Згідно цих документів у навчально-виховному процесі ДНЗ при формуванні математичних уявлень використовуються такі основні форми організації дітей: спеціально організована навчальна діяльність (заняття), дидактичні ігри, самостійна діяльність дітей, індивідуальна робота, спостереження, екскурсії, походи, свята та розваги, гуртки тощо. Вони можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

В основу планування освітнього процесу покладені такі принципи: науковості, актуальності, свободи вибору, цілісності та логічності, перспективності, наступності, систематичності, повторності, концентричності та достатності змісту, реальності заходів.

Форма складання календарних планів може бути: графічною чи текстовою. Яка визначається і затверджується педагогічною радою на початку навчального року.

Організована навчальна діяльність дітей з формування елементарних математичних уявлень у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких індивідуальних занять, ігрової діяльності, спостережень у другій половині дня.

У календарному плані зазначається тема і зміст кожного заняття, форми і методи навчання, тип заняття, дидактичні й наочні посібники, технічні засоби навчання і міжпредметні зв'язки.

(Наведіть приклад планування роботи з логіко-математичного розвитку)

7. Визначіть вимоги початкової школи до математичної підготовки дітей в днз.

Показники математичної готовності дитини до школи:

• вміє рахувати до 20 (та більше), позначає число цифрами;

• оперує знаками +, -, = під час обчислення;

• аргументує вибір арифметичної дії у процесі аналізу арифметичної задачі;

• вільно орієнтується в натуральному ряді чисел, розуміє поняття «до», «перед», «між», «на 1(2) одиниці більше (менше)»;

• доводить та аргументує результати порівняння, вимірів, співставлень; використовує знакові позначення <,>,=;

• має узагальнене уявлення про ознаки предметів, виділяє самостійно основи кваліфікації, помічає та висловлює у мовленні зміни, зв’язки у групах предметів, чисел, величин;

• володіє засобами відтворення геометричних фігур, силуетів;

• виконує дії за знаковими позначеннями, визначає послідовність дій у комп’ютерних іграх, навчальних програмах («читає схеми», знає способи та шляхи виконання дій).

Показники логіко-математичної готовності дитини до школи:

• самостійно вирішує задачі на побудову та перебудову геометричних фігур;

• порівнює форми реальних предметів, користуючись геометричними фігурами як еталонами;

• вільно класифікує, упорядковує та узагальнює предмети за 2-3 властивостями, користуючись логічними характеристиками «не», «і», «чи»;

• розгалужує множини за 2-3 неспіввідносними властивостями та якостями, дає повну характеристику новоутвореним класам;

• міркує та робить умовиводи згідно з правилами логіки;

• діє самостійно згідно заданого наочного алгоритму: лінійного, циклічного чи розгалуженого;

• розуміє та користується моделлю запису арифметичної дії у процесі вирішення арифметичних задач.

Логіко-математична компетенція старших дошкільників (ВМІННЯ )-за Баглаєвою:

• обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, об’єму, маси, часу;

• класифікацію геометричних фігур, предметів, множин;

• серіацію, тобто впорядкування за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі й часі.