28. Криві загального, середнього та граничного продукту.

Крива загального продукту (Total Product Curve) показує, як обсяг виробництва варіюється в короткостроковому періоді в умовах, коли споживається один змінний ресурс разом з іншими незмінними. До точки А діє закон зростаючої граничної продуктивності, після неї закон спадної віддачі.

Динаміка граничного продукту проходить 2 стадії: за низьких обсягів використання змінного фактору гранична продуктивність додатна і зростає, а за високих – додатна, але зменшується( сукупний продукт зростає, досягаючи максимуму, коли MPL=0)

Крива середнього продукту також відображає дію обох законів, проте з деяким запізненням.

29. Закон спадної граничної віддачі.

Закон спадної віддачі ( сформулював Тюрго) говорить про те, що в міру того, як зростає використання якого-небудь виробничого фактора( при фіксованих інших) досягається точка, в якій додаткове використання цього фактору призводить до зменшення обсягу виробництва продукції ( діє в умовах короткострокового періоду, коли хоч один фактор є незмінним) і пояснює зменшення граничної продуктивності. Зміна технології може спричинити рух кривої сукупного продукту вгору, коли за тієї ж самої кількості ресурсів можна одержати більше продукції.

Це вказує на межу зростання обсягу виробництва, якого можна досягнути, змінюючи споживання одного фактора.

30. Два змінних ресурси.

Виробництво з двома змінними факторами – це спрощена модель виробництва у довгостроковому періоді.

Гранична норма технічної заміни (Marginal Rate of technical substitution) – це норма заміни одного ресурса на інший без зміни обсягу виробництва. Вона є завжди величиною від’ємною і залежить від співвідношення граничних продуктивностей факторів виробництва.

Від’ємний нахил ізоквант означає, що граничний продукт L i K позитивний, тобто для підтримки обсягу виробництва зменшення К повинно бути компенсоване збільшенням L.

Еластичність заміни ресурсів (elasticity of input substitution) – це процентні зміни відношення ресурсів, що споживаються, поділені на процентні зміни MRTSKL.

31. Зміни масштабу виробництва.

У довгостроковому періоді всі фактори виробництва є змінними, фірма переходить на нові обсяги виробництва. Тут немає законів, що обумовлюють залежність ресурсів та обсягів виробництва. Можливі три варіанти:

• Якщо темпи зростання обсягів виробництва перевищують темпи зростання обсягів ресурсів, має місце зростаючий ефект масштабу ( вигідно будувати великі підприємства). У функції Кобба-Дугласа L+B>1

• Якщо обсяги виробництва зростають тими ж темпами, що і обсяги використовуваних ресурсів, має місце постійний ефект масштабу ( гранична і середня продуктивність незмінні). L+B=1

• Якщо зростання обсягів виробництва відбувається в меншій мірі, то має місце спадний ефект масштабу. L+B<1

32. Альтернативні витрати і бухгалтерські витрати.

Альтернативні витрати (opportunity cost) – вартість факторів виробництва у їхній кращій альтернативі використання. Вони можуть бути:

• Явні – альтернативні витрати, що приймають форму прямих(грошових) виплат за отримані ресурси( сировину, напівфабрикати, заробітну плату);

• Неявні – альтернативні витрати використання ресурсів, що не передбачаються контрактами і не знаходять відображення в бухгалтерському обліку. ( альтернативне використання).

Витрати, які має на увазі бухгалтер, не враховують альтернативні витрати ( вони є явні).

Внутрішні витрати (implicit cost) – вартість ресурсів, які хоча і використовуються у виробництві, але не були придбані раніше (неявні).