4. Правовий режим майна та землі в сільськогосподарських кооперативах.

Здійснення виробничої діяльності в сільському господарстві неможливе без використання земель як основного засобу виробництва, що є істотною особливістю сільськогосподарського виробництва. Йдеться про використання насамперед не будь-яких земель, а земель сільськогосподарського призначення. Чинне законодавство України передбачає кілька можливих способів отримання сільськогосподарським кооперативом землі для ведення виробничо-господарської діяльності, а саме, через:

• передачу йому земельної ділянки у власність місцевими радами відповідно до їхньої компетенції;

• придбання кооперативом земельних ділянок у власність;

• оренду земельних ділянок.

Земельні ділянки передають у власність сільськогосподарським кооперативам відповідні місцеві ради, на території яких вони (ділянки) розташовані.

Земельна ділянка сільськогосподарського кооперативу може також бути сформована внаслідок об'єднання в один масив приватних земельних ділянок громадян, які створюють кооператив. Особи, які вступатимуть до членів кооперативу після його створення, можуть вносити свою земельну ділянку чи передавати право користування нею як обов'язковий пайовий внесок.

Для здійснення своєї статутної діяльності кооператив формує відповідні майнові фонди:

• пайовий, який формується із пайових внесків членів кооперативу;

• неподільний – із вступних внесків і відрахувань доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, зазначених у законі;

• резервний – утворюється із різних джерел і призначений для покриття можливих втрат (збитків);

• спеціальний – складається з цільових внесків членів кооперативу та інших надходжень.

Для реалізації свого права стати членом кооперативу фізична або юридична особа, крім подання письмової заяви, повинна сплатити вступний і пайовий внесок.

5. Поняття фермерського господарства та його правові ознаки.

Фермерське господарство – це самостійний господарюючий суб'єкт-підприємець. Його складають подружжя, їх батьки, члени сім'ї та інші родичі, які об'єднались для вироблення, переробки, реалізації сільськогосподарської продукції і сировини на основі використання майна і земельних ділянок, які знаходяться у них на праві власності, оренди або на праві постійного користування.

Основними рисами і ознаками фермерського господарства є:

а) добровільне об'єднання громадян;

б) фермерське господарство, як правило, – це окрема сім'я, до складу якої входять подружжя, батьки, діти (ті, що досягли 14-річного віку) та інші родичі;

в) воно утворюється для виробництва, переробки і реалізації сільськогосподарської продукції і сировини;

г) члени цього господарства беруть обов'язкову особисту участь в його діяльності;

д) члени цього господарства мають рівні права на участь в управлінні, на оплату праці, тощо.

6. Земельні та майнові правовідносини в фермерському господарстві

Землі фермерського господарства можуть складатися із:

а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.

Майнові правовідносини в фермерському господарстві регулюються Цивільним і Земельним кодексами України, Законом України «Про фермерське господарство», іншим чинним законодавством України.

Члени фермерського господарства угодою можуть визначити дольову власність на все майно чи на якусь його частину (об'єкти).

Майнові спори між членами фермерського господарства, спори між спадкоємцями, а також між ними та іншими громадянами з питань подальшого ведення фермерського господарства вирішуються в судовому порядку.