- •О. В. Климов, ю. І. Кононенко, в. Л. Грешта сталі та сплави з особливими властивостями
- •1 Визначення структурних класів заданих марок легованих сталей з використанням діаграм рівноваги та перетворення переохолодженого аустеніту
- •1.1 Вплив легувальних елементів на структуру сталі
- •1.2 Класифікація легованих сталей
- •2 Зносостійкі матеріали
- •2.1 Види зносу та шляхи підвищення зносостійкості
- •2.2 Матеріали з високою твердістю поверхні
- •2.2.1 Матеріали, стійкі до абразивного зносу
- •2.2.2 Матеріали з високим опором зносу від втоми
- •2.2.3 Графітизовані сталі
- •2.2.4 Матеріали стійкі до зносу в умовах високого тиску та ударних навантажень
- •2.3 Антифрикційні матеріали
- •2.4 Фрикційні матеріали
- •3 Корозійностійкі матеріали
- •3.1 Види та механізми корозії
- •3.2 Корозійностійкі матеріали
- •3.2.1 Атмосферокорозійностійкі низьколеговані сталі (акс)
- •3.2.2 Корозійностійкі сталі (кс)
- •3.2.2.1 Особливості хімічного складу та структури неіржавіючих сталей
- •3.2.2.2 Крихкість корозійностійких сталей
- •3.2.2.3 Корозійностійкі сталі, що підлягають термічному зміцненню
- •3.2.2.4 Корозійностійкі сталі, які не зміцнюються термічною обробкою
- •3.2.3 Сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •3.2.4 Титан та його сплави
- •3.2.5 Алюміній та його сплави
- •3.2.6 Мідь та її сплави
- •3.2.7 Тугоплавкі метали
- •3.2.8 Благородні метали
- •3.2.9 Неметалеві матеріали
- •4 Матеріали стійкі до впливу температури та зовнішнього робочого середовища
- •4.1 Жаростійкі матеріали
- •4.1.1 Принципи легування жаростійких сталей
- •4.1.2 Феритні хромисті та хромоалюмінієві сталі
- •4.1.3 Мартенситні та мартенсито-феритні хромокремнієві сталі
- •4.1.4 Аустенітні сталі та сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.1.5 Інші матеріали
- •4.2 Жароміцні матеріали
- •4.2.1 Особливості хімічного складу та структури жароміцних матеріалів
- •4.2.2 Класифікація жароміцних матеріалів
- •4.2.3 Помірно жароміцні сталі перлітного та мартенситного класів
- •4.2.3.1 Перлітні сталі
- •4.2.3.2 Хромисті сталі мартенситного та мартенсито-феритного класу
- •4.2.4 Жароміцні сталі аустенітного класу
- •4.2.4.1 Гомогенні сталі
- •4.2.4.2 Сталі з карбідним зміцненням
- •4.2.4.3 Сталі з інтерметалідним зміцненням
- •4.2.5 Жароміцні сплави на залізонікелевій та нікелевій основі
- •4.2.5.1 Залізонікелеві сплави
- •4.2.5.2 Сплави на нікелевій основі
- •4.2.6 Жароміцні сплави на основі кобальту
- •4.2.7 Інші матеріали
- •4.2.7.1 Помірно жароміцні матеріали
- •4.2.7.2 Жароміцні сплави на основі важкотопких елементів
- •4.2.7.3 Композиційні жароміцні матеріали
- •4.3 Холодостійкі матеріали
- •4.3.1 Критерії холодостійких матеріалів
- •4.3.2 Холодостійкі сталі
- •4.3.2.1 Холодостійкі сталі кліматичного холоду
- •4.3.2.2 Сталі для кріогенної техніки
- •4.3.2.2.1 Аустенітні сталі
- •4.3.2.2.2 Нікелеві низьковуглецеві сталі
- •4.3.2.3 Ливарні сталі
- •4.3.3 Залізонікелеві сплави
- •4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
- •4.3.4.1 Алюміній та його сплави
- •4.3.4.2 Титан та його сплави
- •4.3.4.3 Мідь та її сплави
- •4.3.5 Холодостійкі неметалеві матеріали
- •5 Матеріали з особливими фізичними властивостями
- •5.1 Провідникові матеріали
- •5.1.1 Електричні властивості провідникових матеріалів
- •5.1.2 Провідникові матеріали
- •5.1.2.1 Метали та сплави з високою провідністю
- •5.1.2.2 Припої
- •5.1.2.3 Надпровідники
- •5.1.2.4 Контактні матеріали
- •5.1.2.5 Сплави з підвищеним електричним опором
- •5.1.2.6 Матеріали для термопар
- •5.2 Матеріали з особливими магнітними властивостями
- •5.2.1 Особливості процесів намагнічування матеріалів у зовнішньому магнітному полі
- •5.2.2 Магнітом’які матеріали
- •5.2.2.1 Низькочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.2.2 Високочастотні магнітом’які матеріали
- •5.2.3 Магнітотверді матеріали
- •5.3 Сплави з особливими тепловими властивостями
- •5.3.1 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом лінійного розширення
- •5.3.2 Сплави з заданим температурним коефіцієнтом модуля пружності
- •5.4 Матеріали з ефектом пам’яті форми
- •5.4.1 Механізм ефекту пам’яті форми
- •5.4.2 Сплави з ефектом пам’яті форми
- •5.4.3 Застосування сплавів з ефектом пам’яті форми
- •5.5 Радіаційностійкі матеріали
- •5.5.1 Радіаційні дефекти та властивості матеріалів
- •5.5.2 Основні компоненти сучасного ядерного реактору
- •5.5.3 Радіаційностійкі матеріали
- •Література
- •6.050403 «Інженерне матеріалознавство»
4.3.3 Залізонікелеві сплави
Для виготовлення виробів кріогенних устаткувань, розміри яких не повинні змінюватися із зміною температури, використовують інвари – сплави заліза із нікелем. Наприклад, інвар 36Н має коефіцієнта лінійного розширення при температурах 50…100 К в 10…20 разів менший, ніж у нікелевих та хромонікелевих сталей, а також алюмінієвих сплавів. З інварів виготовляють жорсткозакріплені трубопроводи складної форми, що працюють при температурах до 20 К, деякі елементи арматури [6].
4.3.4 Сплави кольорових металів для кріогенної техніки
4.3.4.1 Алюміній та його сплави
Здатність алюмінію та його сплавів зберігати пластичність майже до кріогенних температур спричиняє їх широке використання при виготовленні низькотемпературного обладнання. Застосування алюмінієвих сплавів для роботи при низьких температурах обумовлено кристалічною будовою алюмінію: він має ГЦК гратку та не має поліморфних перетворень [6].
Оскільки алюміній та його сплави не мають порогу холодноламкості, вони залишаються в’язкими при температурах −253…−269 °С. При охолодженні в цих матеріалах підвищується В на 35…60 %, 0,2 − на 15…25 %, а ударна в’язкість монотонно знижується до 20…50 Дж/м2. В’язкість руйнування КІС практично не зменшується, а це означає, що алюмінієві сплави при охолодженні є менш чутливими до надрізів, ніж при 25 °С. Через високе теплове розширення (значну теплопровідність) алюмінію при жорсткому закріпленні елементів конструкцій, в них обов’язково з’являються значні термічні напруження. Для їх зменшення використовують компенсатори деформації або окремі частини конструкції (наприклад, горловини кріостатів) виготовляють з матеріалів з меншою теплопровідністю, наприклад, з аустенітних сталей або пластмас [5].
Технічний алюміній широко використовують для виготовлення малонавантажених елементів конструкцій: насадки регенераторів, паяні теплообмінники апаратів повітряроздільних установок та ін. [6].
В табл. 4.25 приведені механічні властивості відпаленого алюмінію АД1. Термічна обробка технічного алюмінію полягає в відпаленні при 350…400 °С із охолодженням на повітрі. Технічний алюміній добре зварюється [5].
Алюмінієві сплави використовують для виготовлення ємностей та трубопроводів для зберігання й транспортування рідинних газів: природного газу, кисню, азоту, водню та гелію, а також як матеріал для ректифікаційних колон та трубних систем. При температурах нижче 120 К частка використання алюмінієвих сплавів, головним чином у вигляді гарячекатаного листа, складає близько 30 % об’єму усього металу, що застосовується [6].
Таблиця 4.25 – Механічні властивості відпаленого алюмінію АД1 [7]
t, °С |
В,МПа |
0,2,МПа |
δ, % |
ψ, % |
КСU, Дж/см2 |
20 −196 −253 |
70 160 250 |
30 40 50 |
36 50 40 |
89 60 50 |
90 160 200 |
В техніці низьких температур використовують деформівні та ливарні алюмінієві сплави.
Найбільше застосування в техніці низьких температур знайшли сплави алюмінію з магнієм – магналії (АМг2, АМг5, АМг6 та ін.), завдяки вдалому поєднанню в них міцності, пластичності, зварюваності, корозійної стійкості. Використовують термічно незміцнені сплави, що містять не більше 7 % Mg.
Також використовують термічнозміцнені алюмінієві сплави, що леговані міддю, магнієм, марганцем та іншими елементами (Д16, АК6, АК8, 1201 та ін.). Оптимальних механічних властивостей ці сплави набувають після термічної обробки, що складається з гарту у воді від температури близько 500°С та подальшого природного або штучного старіння за рахунок дисперсійного виділення інтерметалідних фаз. Міцність зміцнених алюмінієвих сплавів близька до міцності аустенітних сталей, й тому в багатьох випадках ці сплави можуть розглядатися як їх повноцінні замінники. Але недоліком алюмінієвих сплавів є схильність до корозії під напруженням, а також знеміцнення в зоні зварного шва.
Механічні властивості при різних температурах деяких деформівних алюмінієвих сплавів приведені в табл. 4.26.
Таблиця 4.26 – Механічні властивості алюмінієвих сплавів [6]
Марка сплаву |
Твипр, К |
В, МПа |
0,2, МПа |
δ, % |
АМг5 |
293 77 20 |
300 420 520 |
130 160 170 |
23 44 33 |
Д16* |
293 77 20 |
470 560 660 |
300 380 450 |
19 27 16 |
Д20* |
293 77 20 |
400 510 660 |
280 380 420 |
15 15 16 |
1201**(Д20-1) |
293 77 20 |
440 550 650 |
350 400 450 |
18 10 12 |
АК6* |
293 77 |
410 500 |
300 380 |
15 18 |
АК8* |
293 77 20 |
450 530 550 |
310 410 360 |
13 13 18 |
1915* |
293 77 20 |
340 370 470 |
200 240 290 |
15 16 24 |
Примітка. 1. *Властивості після гарту та старіння
2. **Властивості після гарту та природного старіння
