Тема 13. Облік розрахунково-кредитних операцій

ПЛАН

1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками

2. Облік розрахунків з підзвітними особами

3. Облік розрахунків за претензіями

4. Облік векселів

5. Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

6. Облік кредитних операцій

7. Облік розрахунків з бюджетом

8. Облік розрахунків з учасниками

9. Облік витрат майбутніх періодів

10. Облік доходів майбутніх періодів

1. Облік розрахунків з покупцями та замовниками.

Поточна дебіторська заборгованість включає всі вимоги підприємства до інших юридичних і фізичних осіб щодо грошей, товарів чи послуг. У більшості випадків можна визначити два види дебіторської заборгованості: товарну і нетоварну (неопераційну).

Операції називаються товарними, якщо мова йде про оплату та відвантаження продукції (яка має натурально-речову форму), робіт, послуг.

Нетоварна дебіторська заборгованість виникає від іншої діяльності (тобто операцій інших, ніж продаж продукції, товарів, виконання робіт і надання послуг).

Для обліку товарної і нетоварної заборгованісті передбачено рахунки 3 класу Плану рахунків (рах.36,37,38).

При реалізації продукції бухгалтерією підприємства-постачальника випису­ється відповідний первинний документ. До цих первинних документів належать: накладні; рахунки-фактури, акти прийому виконаних робіт ( послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні, товарні накладні. Один примірник зали­шається в бухгалтерії підприємства і є підставою для здійснення запису в облі­кові реєстри про виникнення дебіторської заборгованості.

Побудова аналітичного обліку повинна забезпечити отримання даних про заборгованість, строк сплати по якій ще не настав, а також про заборгованість не сплачену в строк. Аналітичний облік розрахунків з покупцями ведеться кожним покупцем та замовником, за кожним предявленим до сплати рахунком.

Облік товарних операцій ведеться на рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Активність цього рахунку визначається тим, що події відвантаження товарів відбуваються, як правило, раніше отримання оплати за них. В разі коли одержують від покупця попередю оплату, то таку операцію відображають на рахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Д -т 361 відвантажено продукцію та надано послуги покупцям та

К-т 70 замовникам

Д -т 30,31

К-т 361 сплачено покупцем грошові кошти за реалізовану продукцію

На поточну дебіторську заборгованість повинно бути створено резерв сумнівних боргів.

Д -т 93,94 створено резерв сумнівних боргів

К-т 38

Д -т 38 списано по закінченню звітного періоду частину дебіторської

К-т 361 заборгованості яка визнана безнадійною

До нетоварних операцій відносяться розрахунки за виданими авансами, розрахунки з підзвітними особами, розрахунки за нарахованими доходами, розрахунки за притензіями, розрахунки по відшкодуванню матеріального збитку, розрахунки з іншими дебіторами та інші.

2. Облік розрахунків з підзвітними особами

Підзвітні особи — це працівники підприємства, яким видані грошові кошти під звіт. Список осіб, які мають право отримувати в касі готівку під звіт, затверджується керівником підприємства. Під звіт ви дається готівка на операційні, господарські та витрати, пов'язані з від­рядженням, на визначений термін і мету. Видача грошових коштів під звіт оформляється видатковим касовим ор­дером на підставі наказу керівника, акта, заяви, при умові, що за працівни ком немає заборгованості по раніше одержаних авансах. Підзвітна особа зобов'язана надати звіт про витрачання цих коштів за призначенням і пред'явити підтверджувальні документи, а також внести до каси невикористану суму в такі терміни:

• при відрядженні — не пізніше трьох робочих днів після повернення з відря­дження;

• по сумах на закупівлю сільськогосподарської продукції — не пізніше десяти робочих днів з дня їхньої видачі;

• по інших сумах — не пізніше наступного робочого дня після видачі під звіт. Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпоряджен­ням керівника підприємства на певний термін до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Скерування працівника у відрядження оформляється наказом (розпоряджен­ням) керівника по підприємству з випискою посвідчення про відрядження, яке має бути оформлене належним чином. Підприємство, яке скеровує працівника у від­рядження, повинне зареєструвати факт видачі посвідчення про відрядження тако­му працівникові у спеціальному журналі.

Термін відрядження визначається керівником, але не може перевищувати в межах України — 30 календарних днів, за кордон — 60 календарних днів. Фак­тичний час перебування у відрядженні визначається за відмітками в посвідченні про відрядження щодо вибуття з місця постійної роботи й прибуття до місця постійної роботи.

Після документального оформлення відрядження відрядженому працівникові перед від'їздом необхідно видати грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання житла і добові.

Згідно з пп. 140.1.7 ст. 140 Кодексу до складу витрат на відрядження належать також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на добу, а для відряджень за кордон – не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, у розрахунку на добу.

Облік розрахунків з підзвітними особами ведеться на рахунку 372:

Д -т 372 видано підзвітні особі грошові кошти на командировку чи

К-т 30 на господарські потреби

Д -т 20

К-т 372 придбано підзвітною особою виробничі запаси без ПДВ

Д -т 644 відображено суму ПДВ по придбаним ВЗ

К-т 372

Д -т 23,91,92,93 використано підзвітні суми на потреби підприємства

К-т 372

При використанні журнальної форми обліку для обліку розрахунків з підзві­тними особами призначений Журнал № 3, в якому поєднується синтетичний і ана­літичний облік по субрахунку 372. Журнал № 3 ведеться в аналітичному розрізі, тобто по кожній підзвітній особі. У кожному окремому рядку відображаються сума виданого авансу, сума витрат на підставі затвердженого авансового звіту, повернена сума невикористаних грошових коштів, відшкодовувана сума перевитрат, сума підзвітних коштів, щодо яких не подано авансовий звіт і які не повернуто до каси підприємства.

Для одержання необхідних синтетичних даних по субрахунку 372 суми, по­казані в авансових звітах, і суми повернення невикористаних авансів відобража­ються в Журналі № 3 у кореспонденції з рахунками, що дебетуються. Після закін­чення місяця по кожній підзвітній особі визначають сальдо на кінець місяця, яке переноситься до Журналу наступного місяця, а також підсумки кредитових обо­ротів у цілому по субрахунку 372 і по дебету кореспондуючих рахунків перено­сять до Головної книги.

Сальдо на субрахунку 372 може бути як дебетовим, так і кредитовим. Дебе­тове сальдо вказує на залишки одержаних під звіт авансів, по яких ще не подано звіти, тобто заборгованість підзвітних осіб перед підприємством.