8. 2.2 Управління рентабельностю власного капіталу

на основі факторного аналізу

Рентабельность власного капіталу є найбільш важливим показником ефективності діяльності підприємства. Аналітиками фірми “Дюпон“ шляхом деталізації була розроблена модель (Du Pont Formula) впливу чинників на рентабельність власного капіталу, яка дозволяє управляти зміною ії рівню і має вигляд:

ROE = ЧП/ ВК =ВБ/ВК × ЧД/ВБ × ЧП/ЧД, (4.29)

або ROE = МК × Ко × ROS, (4.30)

де ВБ – валюта балансу;

МК- мультиплікатор капіталу (відношення сукупних коштів в розпоряджені підприємства до суми власного капіталу);

ROS – рентабельність продажу, що розрахована як відношення чистого прибутку і чистого доходу.

Ко – коефіціент оборотності активів.

За допомогою даної моделі та прийома абсолютних різниць можна установити взаємозв’язок між рівнем рентабельності власного капіталу і факторами: структурою капіталу, оборотністю сукупних активів і рентабельністю продаж тощо.

Вплив зміни структури капіталу підприємства на рентабельність власного капіталу за звітний період визначається як:

∆ ROEмк = (1.268 -1.445) ×0.856 ×12,606 = - 1.91%

Вплив зміни оборотності активів підприємства визначається як:

∆ ROEко = 1.268 ×( 0.484 -0.856) ×12,606 = -5.95%

Вплив зміни рентабельності продаж підприємства визначається як:

∆ ROEROS = 1.268 × 0.484 ×(3.212 - 12,606) = -5.77%

За звітний період рентабельність власного капіталу зменшилась з 15.6% до 2.0% за рахунок усіх факторів. Особливо негативний вплив справили уповільнення оборотності активів і падіння рівню рентабельності продукції. Підвищити рентабельність можна за рахунок мобілізації резервів прискорення оборотності шляхом усунення понаднормативних запасів та підвищення рентабельності продажу за рахунок резервів росту прибутку.

8.3. Аналіз ділової активності

Аналіз ділової активності є важливим етапом оцінки фінансового стану підприємства. Він передбачає дослідження економічної ефективністі господарської діяльності підприємства з точки зору формування витрат, обсягів виробництва, прибутку, реалізації інвестиційних проектів тощо. Світова практика господарювання поняття ділової активності пов’язує з поняттям інвестиційної привабливості підприємства. Її рівень визначається за допомогою показників, в основі котрої покладені курси акцій. Через недостатню розвиненість корпоративного бізнесу в Україні ступінь ділової активності окремого підприємства вимірюється системою показників, які відображують динаміку основних результатів діяльності та ефективність використання ресурсів.

Перш за все ділова активность підприємства проявляється в динамічності його розвитку, досягненні ним цілей розширення масштабов господарської діяльності, ринків збуту, ефективністі використання ресурсів і потенціалу, перевищуванні темпів зростання кінцевих результатів діяльності в порівнянні з темпами зростання ресурсів. Оптимальним вважається таке співвідношення:

Тпр ≥ Тчд ≥ Твк ≥ Так ≥ 100%, ( 4.31 )

де Тпр - темп зростання прибутку до оподаткування, %;

Тчд- темп зростання чистого доходу, %;

Твк - темп зростання власного капіталу, %.

Так - темп зростання авансованого капіталу, %.

Для оцінці ділової активності пропонується система показників, що характерізує:

темпи росту масштабов господарської діяльності на основі обсягу продаж (чистого доходу) і доданої вартості як різніці вартості виробленої продукції і матеріальних витрат;

темпів росту середньої величини всіх активів, середньої величини запасів, оборотних коштів і необоротних активів, власного капіталу;

темпів росту фондовіддачи; оборотності всіх активів, запасів, оборотних коштів, дебіторської і кредиторської заборгованості;

тривалість операційного і фінансового ціклов;

сталість економічного росту.

Ділова активність підприємства виявляється у швидкості обороту його коштів і її зміні. Прискорення оборотності свідчить про їх інтенсивніше використання і, навпаки, уповільнення оборотності засобів є ознакою спаду ділової активності. Від швидкості обороту капіталу залежить його дохідність, платоспроможність і фінансова стійкість підприємства.

Тому в процесі аналізу детально вивчаються показники оборотності капіталу, встановлюється, на яких стадіях кругообігу уповільнюється чи прискорюється рух засобів.

Темпи економічного росту (g) визначаються темпами зростання власного капіталу, джерелом якого є нерозподілений прибуток, тобто прибуток після сплати дивідендів:

g = ∆ВК / ВК = R × ЧП / ВК , (4.32)

або g = R ×ROE, (4.33)

де ∆ВК – чистий прибуток після виплати дивідендів;

R – питома вага нерозподіленого прибутку, тобто 1 мінус коефіціент виплати дивідендів;

ROE - рентабельність власного капіталу.

Динаміка показників ділової активності відображена у таблиці 4.8.

Таблиця 4.8

Аналіз ділової активності підприємства

Показники	Минулий рік	Звітний рік	Темпи росту
А	1	2	3
1. Чистий доход	39401,9	31756,9	80,6
2. Додана вартість	10303,2	13435,1	130,4
3. Чистий прибуток	4967,0	1020,1	20,5
4. Фінансові результати до оподаткування	4967,0	998,9	20,1
5. Активи - всього	46042,4	65549,4	142,4
5.1. Активи в основній діяльності	43519,3	41208,5	94,7
5.2. Основні засоби	20165,6	19797,9	98,2
6. Власний капітал	31856,0	51710,7	162,3
7. Коефіціент оборотності обігових активів	1,69	1,48	87,6
8. Коефіціент оборотності запасів	5,55	5,19	93,5
9.Тривалість операційного циклу	143,4	191,9	133,8
10. Тривалість фінансового циклу	115,8	154,6	133,5
11. Фондовіддача основного капіталу	1,954	1,604	82,1
12. Фондовіддача активів (ряд.2/ ряд.5)	0,224	0,205	91,5

Аналіз динаміки темпів росту показників, що характерізують ділову активність, свідчить про ії спад у звітному році. На підприємстві зменшились вартість активів в основній діяльності, основних засобів. Темпи падіння чистого доходу і особливо чистого прибутку були значно вище, уповільнилась оборотність коштів, зросла тривалість операційного і фінансового циклів, зменшилась фондовіддача основного капіталу, загальної величини активів.