Звіт з лабораторної роботи № 1.

Тема: дослідження параметрів мікроклімату робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.

Мета роботи:

1. Ознайомитись з методами визначення параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху повітря).

2. Набуття навичок по вимірюванню показників мікроклімату.

3. Вміння аналізувати стан мікроклімату виробничого приміщення.

Зміст роботи:

1. Виміряти показники мікроклімату.

2. Порівняти отриманні показники з нормативними

3. Зробити висновок про відповідність показників мікроклімату вимогам санітарних норм.

Обладнання на робочому місці:

1. Термометр.

2. Психрометр.

3. Анемометр.

Порівняння параметрів повітряного середовища з нормативними

Параметри повітряного середовища	Виміряні	Оптимальні	Допустимі
Температура повітря
Відносна вологість
Швидкість руху повітря

Висновок: щодо відповідності показників мікроклімату санітарним нормам:

Дата виконання роботи:

Звіт склав студент групи:

Прізвище та ініціали:

Контрольні запитання з лабораторної роботи № 1

1. Що таке повітря робочої зони?

2. Які основні нормативні показники мікроклімату?

3. Як впливає температура повітря на організм людини?

4. Які явища лежать в основі теплообміну організму працівника і навколишнього середовища?

5. Як впливає вологість повітря на організм людини?

6. Як впливає підвищена швидкість руху повітря на організм людини.

Інструкція

до лабораторної роботи № 2

Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Теоритичні відомості з теме.

В санітарно-гігіїнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини і промисловий пил.

Хімічні речовини (шкідливі і небезпечні) за характером впливу на організм людини поділяються на:

- загально токсичні, що викликають отруєння всього організму (ртуть, оксид вуглецю та ін.);

- подразнювальні, що викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон та ін.);

- сенсибілізуючі, що діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук та ін.);

- канцерогенні, що викликають ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, азбест та ін.);

- мутагенні, що викликають зміни спадкової інформації (свинець, радіоактивні речовини та ін.);

- такі, що впливають на репродуктивну (відтворення потомства) функцію (бензол, свинець, марганець, нікотин та ін.).

Виробничий пил досить поширений НШВЧ. Залежно від походження пил може бути органічним (тваринний, рослинний), неорганічним (металевий, мініральний) та змішаним.

Пил може здійснювати на людину фіброгенну дію, при якій у легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну будову та функцію органу. Шкідливість виробничого пилу зумовлена його здатністю викликати професійні захворювання легень.

ГДК шкідливої речовини в повітрі робочої зони (ПРЗ) – це максимальна концентрація даної речовини в ПРЗ, яка при щоденній (крім вихідних) роботі протягом 8 годин чи іншій тривалості (але не більше 40 годин на тиждень) не призводить до зниження працездатності і захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє несприятливого впливу на здоров'я нащадків.

За величиною ГДК у ПРЗ шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки (ГОСТ 12.1.007-76):

– 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м³ (свинець, ртуть, озон та ін.);

– 2-й – речовини високо небезпечні, ГДК 0,1–1,1 мг/м³ (кислоти сірчана і соляна, хлор, їдкі луги та ін.);

– 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1–10,0 мг/м³ (толуол, спирт метиловий та ін.);

– 4-й – речовини мало небезпечні, ГДК більше 10,0 мг/м³ (аміак, бензин, ацетон).

Для контролю концентрації шкідливих речовин в ПРЗ використовують наступні методи:

– експрес-метод, який ґрунтується на явищі колориметрії (зміні кольору індикаторного порошку в результаті дії відповідної шкідливої речовини) і дозволяє швидко та з достатньою точністю визначити концентрацію шкідливої речовини. Для цього методу використовують газоаналізатори (УГ – 2, ГХ – 4, СТХ – 17, ФОН – 1 та інші);

– лабораторний метод, що полягає у відборі проб повітря з робочої зони і проведення фізико-хімічного аналізу (хроматографічного, фото колориметричного та інші) в лабораторних умовах. Цей метод дозволяє отримати точні результати, однак вимагає значного часу;

– метод неперервної автоматичної реєстрації вмісту в повітрі шкідливих хімічних речовин з використанням газоаналізаторів та газосигналізаторів (ФКГ-3М на хлор, «Сирена-2» на аміак, «Фотон» на сірководень, стаціонарні широкого спектра: ЩИТ-2, СПА-1, СТХ-18).

Запиленість повітря можна визначити ваговим, електроіндукційним, фотометричним та іншими методами. Найчастіше використовують ваговий метод. Для цього зважують спеціальний фільтр до і після протягування через нього певного об’єму запиленого повітря, а потім вираховують вагу в мг/м³ повітря

ГДК деяких шкідливих речовин у повітрі робочої зони

№	Назва речовини	ГДК, мг/м3	Клас небезпеки	Агрегатний стан
1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19	Азоту оксиди Алюміній Аміак Ацетон Бензин Гас Кислота сірчана + Кислота оцтова + Луги їдкі + Нікель Озон Оксид вуглецю (СО) Пил: борошняний азбестовий цементу Ртуть Свинець Спирт метиловий Спирт етиловий Уайт-спирит Хлор +	5 2 20 200 100 300 1 5 0,5 0,05 0,1 20 6 2 6 0,01/0,05 0,01/0,05 5 1000 300 1	3 3 4 4 4 4 2 3 2 1 1 4 4 3 4 1 1 3 4 4 2	п а п п п п а п а а п п а а а п а п п п п

Примітка: Умовні позначення: п – пари та (або) гази; а – аерозоль; Г – гостроспрямований механізм дії; А – алерген; Ф – фіброгенна дія; П – подразнювальна дія; «+» - потрібен спеціальний захист шкіри та очей.

Заходи та засоби попередження забруднення повітря робочої зони.

До загальних заходів та засобів попередження забруднення повітряного середовища на виробництві та захисту працюючих належать:

– вилучення шкідливих речовин у технологічних процесах, заміна шкідливих речовин менш шкідливими. Наприклад, свинцеві білила замінені на цинкові, метиловий спирт – іншими спиртами;

– удосконалення технологічних процесів та устаткування (застосовування замкнутих технологічних циклів, мокрих способів переробки пиломатеріалів);

– автоматизація і дистанційне керування технологічними процесами;

– герметизація виробничого устаткування, локалізація шкідливих виділень за рахунок місцевої вентиляції;

– нормальне функціонування систем опалення, загально обмінної вентиляції, кондиціювання повітря;

– попередні та періодичні медичні огляди працівників;

– контроль за вмістом шкідливих речовин у повітрі робочої зони;

– використання ЗІЗ.