- •«Основи охорони праці»
- •Інструкція
- •Теоритичні відомості з теме.
- •1. Пори року:
- •Звіт з лабораторної роботи № 1.
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 1
- •Інструкція
- •Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням. Теоритичні відомості з теме.
- •Опис газоаналізатора уг – 2
- •Лабораторна установка для визначення запиленості повітря.
- •Завдання на виконання звіту.
- •Порівняння вмісту шкідливої речовини в повітрі робочої зони.
- •Звіт з лабораторної роботи № 2 Тема: контроль вмісту шкідливих речовин в повітрі робочої зони та оцінка щодо відповідності їх нормативним значенням.
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 2
- •Номер завдання на виконання звіту
- •Завдання для розрахунку продуктивності вентиляційної установки
- •Звіт з лабораторної роботи № 3
- •Розрахунок природного освітлення
- •Де 1…n – коефіцієнти відбиття для різних поверхонь;
- •Порядок розрахунку
- •Звіт з лабораторної роботи № 4 Тема: дослідження та оцінка якості природного освітлення.
- •Норми проектування природного та штучного освітлення для роботи середньої точності.
- •Завдання на виконання звіту
- •Звіт з лабораторної роботи № 5 Тема: дослідження та оцінка якості штучного освітлення.
- •Значення кпо у виробничому приміщенні
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 5
- •Інструкція
- •Теоритичні відомості з теме.
- •Значення добавки до сили шуму одного джерела в залежності від кількості однакових джерел шуму
- •Значення добавки при дії двох різних джерел шуму
- •Звіт з лабораторної роботи № 6 Тема: гігієнічна оцінка виробничого шуму.
- •Зміст роботи:
- •Завдання на виконання звіту
- •Звіт по лабораторній роботі № 7 Тема: Дослідження параметрів інфрачервоного випромінювання та ефективності поглинальних екранів.
- •Зміст роботи:
- •Види електротравм
- •Звіт з лабораторної роботи № 8 Тема: Дослідження дії електричного струму на організм людини.
- •Зміст роботи:
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи № 8
- •Інструкція
- •Тема: : Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі. Теоритичні відомості з теме.
- •9.1. Теоритичні відомості.
- •9.2. Експериментальна частина лабораторної роботи
- •9.2.1. Опис лабораторної установки
- •9.2.2. Порядок виконання роботи
- •Звіт з лабораторної роботи № 9 Тема: Дослідження електробезпеки в трифазних електромережах з різними режимами нейтралі.
- •Зміст роботи: Параметри мережі та результати вимірювань в мережі з глухо заземленою нейтраллю
- •Контрольні запитання з лабораторної роботи.
- •Рекомендована література. Основна література
- •Додаткова література
Звіт з лабораторної роботи № 6 Тема: гігієнічна оцінка виробничого шуму.
Мета роботи:
1. Засвоєння способів нормування постійного шуму.
2. Експериментальне дослідження й розрахунок рівня звуку (звукового тиску) джерел шуму.
3. Ефективність засобів захисту від дії шуму.
Зміст роботи:
1. Ознайомлення з основними параметрами звукового поля.
2. Ознайомитись з принципами роботи шумоміра.
3. Провести необхідні заміри, дані звести в таблицю.
4. Зробити аналіз замірів і висновок по лабораторній роботі.
Обладнання на робочому місці:
1. Шумомір.
Зміст роботи:
Результати вимірювань і обчислень рівня звуку
Найменування величини |
Номер виміру
|
Середнє значення |
Розрахун- кове значення |
Примітка |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||
LА1, дБА LА2, дБА LА∑, дБА |
|
|
|
|
|
|
|
|
Висновок:
Дата виконання роботи:
Звіт склав студент групи:
Прізвище та ініціали:
Контрольні запитання з лабораторної роботи № 6
1. Які є параметри звукового поля?
2. Що таке шум?
3. Як нормується шум?
4. Які засоби колективного захисту використовують проти шуму?
5. Які є засоби індивідуального захисту проти дії шуму?
ІНСТРУКЦІЯ
до лабораторної роботи № 7
Тема: Дослідження параметрів ІЧ-випромінювання та ефективності поглинальних екранів
Теоритичні відомості з теме.
ІЧ-випромінювання здійснюють на організм людини, в основному, теплову дію.
Залежно від довжини хвилі ІЧ-випромінювання поділяються на короткохвильові з довжиною хвилі від 0,76 до 1,4 мкм та довгохвильові – більше 1,4 мкм. Саме довжина хвилі значною мірою обумовлює проникну златність ІЧ-випромінювань. Найбільшу проникну здатність мають короткохвильові ІЧ-випромінювання, які впливають на органи та тканини організму людини, що знаходяться на глибині кількох сантиметрів від поверхні тіла. ІЧ промені довгохвильового діапазону затримуються поверхневим шаром шкіри.
Інтенсивність світлового опромінення Е, Вт/м2, на робочому місці приблизно можна розрахувати на підставі закону Стефана- Больцмана за такими формулами:
при l /F≥1
E = 0.91F[(T/100)2-A] / l2
при l/F<1
E = 0.91√F[(T/100)2-A] / l,
де F – площа поверхні, що випромінює, м2; T – температура поверхні, що випромінює, К;
l – відстань від центра поверхні, що випромінює, до опромінюваного об’єкта, м;
А – емпіричний коеф., для шкіри людини і бавовняної тканини А=85, для сукна А=110, для шерсті А=100.
Інфрачервоне випромінювання, що потрапляє на тіло людини, впливає, перш за все, на незахищені його ділянки (обличчя, руки, шию, груди, очі). Знаходження людини протягом тривалого періоду часу в зоні інфрачервоного випромінювання значної потужності, як і при дії високих температур, впливає на центральну нервову систему, серцево-судинну систему (збільшується частота серцебиття, змінюється артеріальний тиск, прискорюється дихання), порушує тепловий баланс в організмі, що призводить до посиленого потовиділення, втрати необхідних для організму людини солей. Діючи на очі, інфрачервоне випромінювання викликає помутніння кришталика, опік сітківки, кон'юнктивіти.
Нормована допустима густина потоку енергії інфрачервоного випромінювання на робочому місці залежить від ділянки випромінювання.
Для ділянки А нормована густина потоку енергії не повинна перевищувати 100 Вт/м2 при опроміненні 50% тіла і більше.
Для ділянки В - 120 Вт/м2 при опроміненні поверхні тіла в межах 25-50%.
Для ділянки С - 150 Вт/м2, якщо опромінюється не більше 25% поверхні тіла. Нормами передбачено тривалість опромінення, перерв, які залежать від густини потоку опромінення.
Для захисту людини від інфрачервоного випромінювання використовують декілька способів:
1. Захист відстанню. Цей спосіб полягає в тому, що при віддаленні від джерела випромінювання густина потоку енергії зменшується пропорційно відстані до нього.
2. Захист часом передбачає обмеження перебування людини в зоні інфрачервоного випромінювання.
3. Теплоізоляція джерела випромінювання передбачає застосування конструкторських та технологічних рішень, направлених на теплоізоляцію випромінювальної поверхні матеріалами (скловата, цегла), що знижують температуру поверхні випромінювання.
4. Екранування джерела випромінювання полягає у використанні непрозорих або напівпрозорих екранів, які можуть бути відбиваючими або теплопоглинаючими. 5. Для охолодження використовують водяні завіси з водяної плівки.
6. Індивідуальні засоби захисту: спецвзуття, спецодяг, який витримує високі температури і захищає від інфрачервоних випромінювань, який водночас є м'яким і повітронепропускним (брезент, сукно). Для захисту очей використовують спеціальні окуляри зі скельцями жовто-зеленого або синього кольору.
Інтенсивність теплового випромінювання у виробничих приміщеннях вимірюють за допомогою актинометра. На рис. 7.1 показані: 1 – ручка; 2 – корпус; 3 – шкала показань; 4 – кришка; 5 – чутливий термоелемент.
У термоприймачі актинометра використана так звана термобатарея – блок, до складу якого входять термоелементи, скомутовані між собою. Елементи складаються з пластин білого і чорного кольорів.
При дії на такий елемент теплового випромінювання сусідні пластини набувають різної температури внаслідок поглинання променистого тепла чорним квадратом і відбиття його білим. Різниця температури зумовлена в батареї термоелектричним струмом, що вимірюється вмонтованим в прилад гальванометром, шкала якого проградуйована в одиницях вимірювання теплової радіації – кал/(см2/хв) у межах інтенсивності випромінювання від 0 до 20 кал/(см2/хв). Кожна поділка шкали відповідає 0,5 кал/(см2/хв). Для переведення у Вт/м2 покази прибору множать на 700.
Перед вимірюванням стрілку гальванометра ставлять в нульове положення за допомогою коректора при закритому від радіації термоприймачі. Потім відчиняють кришку приладу, й у вертикальному положенні спрямовують термоприймач у бік джерела випромінювання. Відлік показань роблять через 3 с. на місці випромінювання, після чого термоприймач негайно закривають кришкою.
Допустима тривалість неперервного опромінення ІЧ променями та регламентованими перерв протягом години
Інтенсивність ІЧ опромінення, Вт/м2 |
Тривалість періодів неперервного опромінення, хв. |
Тривалість перерв, хв |
Сумарне опромінення протягом зміни, % |
350 |
20,0 |
8 |
до 50 |
700 |
15,0 |
10 |
до 45 |
1050 |
12,0 |
12 |
до 40 |
1400 |
9,0 |
13 |
до 30 |
1750 |
7,0 |
14 |
до 25 |
2100 |
5,0 |
15 |
до 15 |
2450 |
3,5 |
17 |
до 15 |
