Практичні завдання

 1. Наведіть приклади реальних ситуацій, у яких проявлялася висока моральність педагога.

 2. Наведіть приклади із власного досвіду неетичної поведінки педагогів (не вказуючи особу). Дайте оцінку наведених ситуацій.

 3. Обґрунтуйте мотиви моральної та аморальної поведінки людини у різних ситуаціях.

Список рекомендованої літератури

1. Васянович Г.П. Педагогічна етика: навчально-методичний посібник. – Львів: Норма, 2005.

2. Лозовой В.О. Етика: навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2007.

3. Мишаткина Т.В. Педагогическая этика: учебное пособие. – Ростов на Дону: Феникс, 2004.

4. Мовчан В. Історія і теорія етики: навчальний посібник. – Дрогобич: Коло, 2003.

5. Писаренко В.И., Писаренко И.Я. Педагогическая этика. – Минск: Народная асвета, 1977.

6. Савельєв В.П. Етика: навчальний посібник. – Львів: Магнолія, 2007.

7. Довгань А. Світова деонтологічна думка. Антологія текстів: навчальний посібник. – Тернопіль: ТІСІТ, 2003.

Завдання для самоперевірки

 1. Етика це наука про …

 2. Етичний ідеал Київської Русі відображений у творі …

 3. Найдосконалішою доброчесністю Аристотель вважав …

 4. Першим автором кодексу педагогічної етики є …

 5. У статуті якої школи зазначено: «дидаскал або вчитель цієї школи має бути благочестивий, розсудливий, смиренно мудрий, лагідний, стриманий, не п’яниця, не блудник, не хабарник, не сріблолюбець, не гнівливий, не заздрісний, не сміхотворець, не лихослов, не чародій, не байкар, не прихильник єресей, але прихильник благочестя, який у всьому буде взірцем добрих справ»?

 6. Як Аристотель назвав науку про етичні чесноти?

 7. У якому столітті етика отримала свою назву?

 8. Предметом етики є ...

 9. За походженням етика як наука належить до ...

10. Етика як самостійна дисципліна виділилася у кінці ...

11. Як за Аристотелем називалася особлива група людських чеснот: мудрості, мужності, помірності, справедливості?

Тема 2. Моральна свідомість особистості педагога

План

2.1. Поняття і структура моральної свідомості особистості педагога.

2.2. Почуттєвий (морально-психологічний) компонент моральної свідомості.

2.3. Раціонально-теоретична складова моральної свідомості викладача.

2.4. Принципи педагогічної моралі.

2.1. Поняття і структура моральної свідомості особистості педагога.

Мораль як соціальне явище має складну структуру. До основних структурних компонентів моралі належать моральна свідомість, моральна діяльність, моральні відносини. Водночас кожен із цих структурних компонентів має свою підструктуру. Так, моральна свідомість включає моральні норми, принципи, категорії, мотиви, ціннісні орієнтації тощо. Під моральною свідомістю особистості педагога розуміють ідеальне віддзеркалення і регулювання власне моральних відносин у сфері педагогічної діяльності.

Структуру моральної свідомості розглядають на двох рівнях: раціонально-теоретичному і почуттєвому (морально-психологічному). Змістовний аспект почуттєвого рівня моральної свідомості охоплює великий спектр почуттів (честі, обов’язку, відповідальності), емоцій і уявлень про моральне й аморальне, моральні потреби, мотиви, ціннісні орієнтації, спрямування тощо. У моральних почуттях викладача з більшою емоційною силою та безпосередністю, ніж на теоретичному рівні відбувається схвалення чи осуд, симпатії чи антипатії, їх зовнішній вияв буває надто інтенсивним, у формі емоцій, радості або гніву, морального задоволення або незадоволення. Отже, будь-який вияв людських почуттів супроводжується безпосередніми емоційними реакціями: відбуваються зміни у виразі обличчя (міміка), у поставі всього тіла (пантоміма), а також в особливостях поведінки. Через свій зовнішній вияв емоції й почуття допомагають викладачу налагоджувати як інтерперсональний (із студентами, колегами, батьками), так й інтраперсональний (із самим собою) зв’язок.

Найпростіші моральні почуття виражають безпосереднє оціночне ставлення до того, що відбулося. У психологічній науці їх називають ситуативними. Вони виникають у процесі діяльності викладача, його спілкування із студентами, колегами. За допомогою цих почуттів викладач чітко реагує на коливання багатоманітних зв’язків у педагогічному колективі. Ситуативні почуття надзвичайно рухомі та у своїй сукупності характеризують моральний настрій людини. Учитель несе безпосередню моральну відповідальність за створення умов, у яких студентові було б комфортно, без зайвої напруги, працювати, а настрій його був би життєрадісним, оптимістичним.