- •Злочини у сфері господарської діяльності (розділ vіі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Контрабанда (ст. 201 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості предметів злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості способу вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Доведення до банкрутства (ст. 219 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст. 227 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Злочини проти довкілля (розділ vііі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Злочини проти громадської безпеки (розділ іх Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Створення злочинної організації (ст. 255 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Бандитизм (ст. 257 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Відмежування банди від організованої групи та злочинної організації.
- •Терористичний акт (ст. 258 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Злочини проти безпеки виробництва (розділ х Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (розділ хі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
Ч.1 Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого
Ч.2 Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки
Основним безпосереднім об'єктом злочину є конституційне право людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я особи.
Потерпілим від злочину може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з даним підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.
Визнання особи потерпілим не залежить від того перебуває особа в трудових відносинах з об єктом, де стався нещасний випадок на виробництві, чи пов'язана з ним іншими відносинами - адміністративними (учні, студенти-практиканти, відряджені).
Об'єктивна сторона 1) діянням' (дією або бездіяльністю), 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч 1 ст 271) або загибел' людей чи іншими тяжкими наслідками (ч 2 ст 271), 3) причинним зв'язком МЕЖ діянням і наслідками, а також 4) місцем вчинення злочину.
Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-провових актів про охорону праці шляхом дії полягає у вчинках, які заборонені відповідними правилами (наприклад вказівка про проведення певних робіт у шкідливих для здоров'я умовах чи з використанням неналежного обладнання, інструментів).
Під НПА що можуть рег.ці відносини є: КзПП, ЗУ про охорону праці, МД, укази ПУ, ПКМУ, інструкції, положення, правила, накази, розпорядження керівників підприємств, установ, організацій з питань охорони праці.
Суб'єкт злочину спеціальний, він наділений спеціальними ознаками, а саме
1) є службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності
2) несе спеціальні обов'язки з охорони праці Такі обов'язки покладаються на службових осіб спеціальними наказами адміністрації, посадовими інструкціями,
Суб'єктивна сторона характеризується, як правило, складною формою вини до самого порушення вимог законодавства про охорону праці особа ставиться умисно (інколи - необережно), а до його суспільне небезпечних наслідків - тільки необережно.
У випадку, коли особа не передбачала можливості настання наслідків, вказаних у ч ч 1 і 2 ст 271, у справі має бути доведено, що вона повинна була і могла їх передбачати (наприклад була своєчасно ознайомлена з новими стандартами щодо охорони праці).
Кваліфіковані види злочину (ч 2 ст. 271) мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило 1) загибель людей, 2) інші тяжкі наслідки Поняття загибель людей означає смерть хоча б однієї особи До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження До інших тяжких наслідків не належить заподіяння матеріальної шкоди, оскільки зі змісту відповідних НПА випливає, що вони спрямовані на охорону лише особи, її життя та здоров'я, а заподіяння шкоди майнового характеру має отримувати самостійну кримінально правову оцінку
