- •Злочини у сфері господарської діяльності (розділ vіі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Контрабанда (ст. 201 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості предметів злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Фіктивне підприємництво (ст. 205 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Протидія законній господарській діяльності (ст. 206 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Особливості способу вчинення злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Доведення до банкрутства (ст. 219 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Шахрайство з фінансовими ресурсами (ст. 222 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції (ст. 227 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст. 231 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Злочини проти довкілля (розділ vііі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення правил екологічної безпеки (ст. 236 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Злочини проти громадської безпеки (розділ іх Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Створення злочинної організації (ст. 255 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Бандитизм (ст. 257 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Відмежування банди від організованої групи та злочинної організації.
- •Терористичний акт (ст. 258 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об’єктів власності (ст. 259 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Недбале зберігання вогнепальної зброї або бойових припасів (ст. 264 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Злочини проти безпеки виробництва (розділ х Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту (розділ хі Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
- •Порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного, водного чи повітряного транспорту (ст. 276 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Блокування транспортних комунікацій, а також захоплення транспортного підприємства (ст. 279 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки.
- •Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху (ст. 288 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
- •Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Порушення чинних на транспорті правил (ст. 291 кк України): характеристика юридичних ознак складу злочину.
Злочини проти безпеки виробництва (розділ х Особливої частини кк України), їх загальна характеристика та класифікація.
Під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.
НПА з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання.
Родовим об’єктом злочинів проти безпеки виробництва є відносини, що забезпечують безпеку виробництва.
Додатковими обов’язковими об’єктами виступають життя і здоров’я людини, а додатковими факультативнимиоб’єктами – власність і довкілля (екологічна безпека).
Потерпілими від цих злочинів можуть бути або тільки працівники виробництва (ст. 271 і 272), або і працівники виробництва, і сторонні особи (ст. 273 і 274), або тільки сторонні особи (ст. 275 КК).
Для забезпечення безпеки виробництва використовуються закони та підзаконні акти, що відносяться до різних галузей права (трудового, природоохоронного, цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та ін.), а також технічні норми.
Об’єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва характеризується матеріальним складом, і тому вимагають встановлення діяння, наслідків і причинного зв’язку.
Суспільно небезпечне діяння як ознака об’єктивної сторони проявляється в порушенні шляхом протиправної дії або бездіяльності вимог безпеки, що містяться в правилах безпеки праці та виробництва. Під порушенням слід розуміти недотримання або неналежне дотримання вимог безпеки, передбачених правилами, або здійснення в ході виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.
Злочини проти безпеки виробництва являють собою порушення виключно писаних правил безпеки. Диспозиції статей є бланкетними, у зв’язку з чим для їх застосування слід звернутися до інших нормативних актів (правил, інструкцій, стандартів тощо).
Обов’язковою ознакою цих злочинів є наслідки:
Перший вид наслідків закон пов’язує зі створенням загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч.1 ст. 272–275).
Другий вид наслідків складають ті, настання яких пов’язане з спричиненням реальної шкоди. Це: “шкода здоров’ю потерпілого” (ч1 ст. 271–275); “загибель людей” (ч.2 ст. 271–275) та “інші тяжкі наслідки” (ч.2 ст. 271–275).
Суб’єкт – спеціальний. Це особи, які зобов’язані дотримуватися правил безпеки виробництва. За правовим статусом вони можуть поділятися на три групи: а) службові особи і громадяни – суб’єкти підприємницької діяльності, що прямо вказується в ст. 271, в інших випадках це випливає із закону (статті 272—275); б) робітники і службовці (статті 272—275); в) сторонні для виробництва особи (статті 273 і 274).
Суб’єктивна сторона - Щодо порушення правил безпеки можуть мати місце умисел або необережність, щодо наслідків – тільки необережність
Виходячи з викладеного, під злочинами проти безпеки виробництва потрібно розуміти суспільно небезпечні винні діяння, що порушують встановлені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами вимоги безпеки виробництва, що призвели до настання передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних наслідків, вчинені суб’єктом злочину.
КЛАСИФІКАЦІЯ:
1) злочини у сфері безпеки праці (статті 271 і 272);
2) інші злочини у сфері безпеки виробництва (статті 273–275).
