- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни “Основи охорони праці”.
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 2 організація служби оп на підприємстві.
- •2.1. Організація служби оп на підприємстві.
- •2.2. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •2.3. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •2.4. Охорона праці жінок.
- •2.5. Охорона праці неповнолітніх.
- •2.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •2.7. Основні принципи нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Лекція – 3 розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •3.7. Розслідування та облік аварій.
- •3.8. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •3.9. Розміри відшкодування шкоди.
- •Лекція – 4 навчання з питань охорони праці.
- •4.1. Навчання з питань охорони праці
- •4.2. Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •4.4. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •4.6. Фінансування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 5 небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при роботі з персональними комп’ютерами
- •5.1. Основні небезпеки, які виникають при роботі з еом
- •5.2. Електромагнітне випромінювання
- •5.2.1. Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів
- •5.3. Наслідки неправильної постави, "rsi" (хронічний розтяг зв’язок).
- •5.3.1. Запобіжні заходи
- •5.4. Вплив роботи на персональному комп'ютері на зір.
- •5.4.1. Запобіжні заходи.
- •Отрути з пк і монітора.
- •5.5.1.Запобіжні заходи.
- •Захист від шуму
- •Електробезпека
- •Ергономічні вимоги до робочого місця оператора еом
- •5.9. Cанiтарно-гiгiєнiчні параметри робочої зони. Метеорологічні умови експлуатації
- •Лекція – 6 основні негативні фактори виробничого середовища
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •5. Індивідуальні властивості організму людини.
- •Захист від ураження електричним струмом
- •Організаційні захисні заходи
- •Лекція – 7 пожежна безпека
- •17.1. Основні причини пожеж
- •17.2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •17.3. Теоретичні основи процесу горіння
- •17.4. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •17.5. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •17.6. Система запобігання пожежі
- •17.7. Система протипожежного захисту
- •17.8. Пожежна безпека будівель і споруд
- •17.9. Евакуація людей з будівель та приміщень
- •18. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •18.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •18.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •18.3. Пожежні сигналізація та сповіщення
- •19. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •19.1. Правові засади забезпечення пожежної безпеки
- •19.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •19.3. Державний пожежний нагляд
- •19.4. Завдання та види пожежної охорони
- •19.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •19.6. Порядок дій у разі пожежі
- •Практичне заняття №1 Освітлення. Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Характеристика світильників
- •Методи розрахунку штучного освітлення
1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
Громадський контроль здійснюють відповідно до ЗУ “Про ОП” (ст.41):
- трудові колективи через обраних ними уповноважених;
- професійні спілки – в особі своїх виборних органів і представників:
- Центральний комітет профспілки України (ЦКПУ);
- обласні ради профспілок;
- місцеві комітети профспілок;
- цеховий комітет профспілки;
- громадський (суспільний) інспектор по ОП.
Відомчий контроль здійснюють:
- міністерства даної галузі;
- головне управління;
- трести;
- власники виробництв;
- спеціаліст з питань ОП (інженер по ТБ);
- начальники цехів;
- майстри;
Власники виробництв здійснюють контроль за станом ОП і ТБ один раз на місяць через своїх замісників, або спеціалістом з питань ОП.
Начальник цеху, або його замісник – 1 раз на тиждень.
Майстри – щоденно перед початком роботи.
1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
Обґрунтоване планування не може бути успішним без прогнозування як важливого елемента передпланової роботи. Прогнозування дозволяє складати цільові програми з ОП за окремими напрямами роботи (боротьба з травматизмом, зниження рівня захворювання, поліпшення мікроклімату в приміщені, боротьба з шумом тощо). Такі цільові програми стають основою складання планів роботи з ОП.
Планування робіт по ОП являються одним із методів управління ОП на виробництві і включає такі напрямки:
- прогнозування безпеки праці (ПБП);
- розробка перспективних, поточних і оперативних планів по покращенню умов праці.
Прогнози можуть бути:
- короткострокові (1-2роки);
- середньострокові (до 5 років);
- довгострокові (понад 5 років).
Прогнозування показників параметрів ОП може бути пошуковим і нормативним.
Пошукове прогнозування (наприклад, кількість випадків травм) враховує існуючу ситуацію і визначає стан її у майбутньому. При цьому базовий період (кількість років) для прогнозування травматизму має бути не менш 2/3 періоду прогнозування.
Нормативне прогнозування здійснюється від нормативно оціненого наступного стану показників ОП до дій в теперішній час.
Пошукове прогнозування ведеться методом математичної екстраполяції. Нормативне прогнозування базується на анкетуванні думок спеціалістів-експертів, які враховують вимоги стандартів ССБП та інших нормативних документів. ПБП – здійснюється з метою отримання оцінки динаміки травматизму, професійних захворювань, оцінки соціальної і економічної ефективності робіт по ОП.
Перспективне планування – основою є п’ятирічний комплексний план умов ОП і санітарно-оздоровчих заходів, який розроблений Держдепартаментом ОП і профспілками.
Поточне планування – робіт по ОП здійснюється з врахуванням 5-ти річного комплексного плану і розробляється на 1 рік і на 1 місяць розділу “Охорона праці” колективного договору і “Угоди з ОП”, що додається до нього.
Оперативне планування – роботи по безпеці праці складаються керівниками підрозділів на 1 місяць або квартал з метою покращенням умов ОП по зауважених недоліках, виявлених в ході згоди і заходів вміщених в наказах, а також вживання заходів усунення причин НВ.