- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни “Основи охорони праці”.
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 2 організація служби оп на підприємстві.
- •2.1. Організація служби оп на підприємстві.
- •2.2. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •2.3. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •2.4. Охорона праці жінок.
- •2.5. Охорона праці неповнолітніх.
- •2.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •2.7. Основні принципи нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Лекція – 3 розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •3.7. Розслідування та облік аварій.
- •3.8. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •3.9. Розміри відшкодування шкоди.
- •Лекція – 4 навчання з питань охорони праці.
- •4.1. Навчання з питань охорони праці
- •4.2. Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •4.4. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •4.6. Фінансування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 5 небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при роботі з персональними комп’ютерами
- •5.1. Основні небезпеки, які виникають при роботі з еом
- •5.2. Електромагнітне випромінювання
- •5.2.1. Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів
- •5.3. Наслідки неправильної постави, "rsi" (хронічний розтяг зв’язок).
- •5.3.1. Запобіжні заходи
- •5.4. Вплив роботи на персональному комп'ютері на зір.
- •5.4.1. Запобіжні заходи.
- •Отрути з пк і монітора.
- •5.5.1.Запобіжні заходи.
- •Захист від шуму
- •Електробезпека
- •Ергономічні вимоги до робочого місця оператора еом
- •5.9. Cанiтарно-гiгiєнiчні параметри робочої зони. Метеорологічні умови експлуатації
- •Лекція – 6 основні негативні фактори виробничого середовища
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •5. Індивідуальні властивості організму людини.
- •Захист від ураження електричним струмом
- •Організаційні захисні заходи
- •Лекція – 7 пожежна безпека
- •17.1. Основні причини пожеж
- •17.2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •17.3. Теоретичні основи процесу горіння
- •17.4. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •17.5. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •17.6. Система запобігання пожежі
- •17.7. Система протипожежного захисту
- •17.8. Пожежна безпека будівель і споруд
- •17.9. Евакуація людей з будівель та приміщень
- •18. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •18.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •18.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •18.3. Пожежні сигналізація та сповіщення
- •19. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •19.1. Правові засади забезпечення пожежної безпеки
- •19.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •19.3. Державний пожежний нагляд
- •19.4. Завдання та види пожежної охорони
- •19.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •19.6. Порядок дій у разі пожежі
- •Практичне заняття №1 Освітлення. Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Характеристика світильників
- •Методи розрахунку штучного освітлення
17.9. Евакуація людей з будівель та приміщень
При виникненні пожежі на початковій стадії її розвитку виділяється тепло, токсичні продукти горіння, можливі руйнування конструкцій. Тому необхідно якнайшвидше організувати евакуацію людей із будівель, що горять. Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть при необхідності залишити окремі приміщення і будівлю чи споруду загалом. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує часу настання критичної фази розвитку пожежі, тобто часу від початку пожежі до досягнення граничних для людини значень чинників пожежі (критичних температур, концентрацій кисню тощо).
Виходи вважаються евакуаційними, якщо вони ведуть:
— з приміщень першого поверху назовні безпосередньо або через коридор, вестибуль, сходову клітку;
— з приміщень будь-якого поверху, крім першого, в коридори, що ведуть на сходову клітку (в тому числі через хол); при цьому сходові клітки повинні мати вихід назовні безпосередньо або через вестибуль, відділений від прилеглих коридорів перегородками з дверима;
— з приміщень у сусіднє приміщення на цьому ж поверсі, що забезпечене виходами, вказаними вище.
Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосереджено.
Максимальна віддаль L між найбільш віддаленими один від одного евакуаційними виходами з приміщення визначається за формулою
L
= 1,5
де Р — периметр приміщення, м.
Число евакуаційних виходів повинно бути не менше двох. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Допускається влаштування дверей з відчинянням усередину приміщення в разі одночасного перебування в ньому не більше 15 чоловік. При наявності людей у приміщенні двері евакуаційних виходів можуть замикатись лише на внутрішні засуви, які легко відмикаються. Мінімальна ширина шляхів евакуації — не менше 1 м, дверей - - не менше 0,8 м. Не допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорії А і Б.
На видних місцях будівлі та приміщень (як правило, в коридорах та проходах, біля виходів з приміщень), вивішуються плани евакуації.
18. Засоби гасіння та виявлення пожеж
18.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
Є чотири основні способи припинення процесу горіння:
а) охолодження горючих речовин або зони горіння:
— суцільними струменями води;
— розпиленими струменями води;
— перемішуванням горючих речовин
б) ізоляції горючих речовин або окисника (повітря) від зони горіння:
— шаром піни;
— шаром продуктів вибуху вибухових речовин;
— утворенням розривів у горючій речовині;
— шаром вогнегасного порошку;
— вогнегасними смугами
в) розбавлення повітря чи горючих речовин:
— тонкорозпиленими струменями води;
— газоводяними струменями;
— негорючими газами чи водяною парою;
— водою (для горючих та легкозаймистих гідрофільних рідин)
г) хімічного гальмування (інгібування) реакції горіння:
— вогнегасними порошками;
— галогеновуглеводнями.
Також горіння може бути припинене механічним зривом полум’я сильним струменем води чи газу, а при пожежах у трубопроводах використовують спосіб вогнеперешкод, при яких полум’я проходить через канали малого діаметру.
Зазвичай механізм гасіння пожежі має комбінований характер, при якому мають місце одночасно кілька способів припинення процесу горіння.
Основними вогнегасними речовинами є: вода (в різних видах), піна, інертні та негорючі гази, галогенопохідні вуглеводнів, спеціальні порошки, пісок. Ці речовини здійснюють, зазвичай, комбіновану дію на процес горіння. Так, вода охолоджує та ізолює (або розбавляє) джерело горіння; піна здійснює ізолювальну та охолоджувальну дію; порошки можуть інгібувати процес горіння та ізолювати тверді горючі речовини від зони полум'я. Однак для будь-якої вогнегасної речовини характерна основна (домінуюча) дія. Наприклад, вода здійснює, в основному, охолоджувальну дію на процес горіння, піна — ізолювальну, інертні та негорючі гази — розбавлювальну, галогеновуглеводні та порошки — інгібувальну.
Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі. В табл. 18.1 наведена класифікація пожеж відповідно до міжнародного стандарту ISO № 3941-77 та ГОСТ 27331-87, а також рекомендовані вогнегасні речовини.
Таблиця 18.1
Класифікація пожеж та рекомендовані вогнегасні речовини
Клас пожежі |
Символ класу пожежі |
Характеристика горючих речовин та матеріалів або об'єкта, що горить |
Рекомендовані вогнегасні речовини |
А |
|
Тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, текстиль, папір та ін.)
|
Всі види вогнегасних речовин (перш за все вода). |
В |
|
Горючі рідини або тверді речовини, які розтоплюються (нафтопродукти, спирти, стеарин, каучук, деякі синтетичні матеріали та ін.). |
Розпилена вода, всі види, пін, порошки, речовини на основі галогеноалкідів. |
С |
|
Горючі гази (водень, ацетилен, вуглеводні та ін.)
|
Порошки; гази: інертні (азот, С02), галогеновуглеводні; вода (для охолодження) |
D |
|
Метали та їх сплави (.калій, натрій, алюміній, магній тощо).
|
Порошки (при спокійному подаванні на поверхню, що горить). |
(Е) |
|
Устаткування під напругою |
СО2, хладони, порошки. |
