- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни “Основи охорони праці”.
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 2 організація служби оп на підприємстві.
- •2.1. Організація служби оп на підприємстві.
- •2.2. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •2.3. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •2.4. Охорона праці жінок.
- •2.5. Охорона праці неповнолітніх.
- •2.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •2.7. Основні принципи нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Лекція – 3 розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •3.7. Розслідування та облік аварій.
- •3.8. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •3.9. Розміри відшкодування шкоди.
- •Лекція – 4 навчання з питань охорони праці.
- •4.1. Навчання з питань охорони праці
- •4.2. Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •4.4. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •4.6. Фінансування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 5 небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при роботі з персональними комп’ютерами
- •5.1. Основні небезпеки, які виникають при роботі з еом
- •5.2. Електромагнітне випромінювання
- •5.2.1. Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів
- •5.3. Наслідки неправильної постави, "rsi" (хронічний розтяг зв’язок).
- •5.3.1. Запобіжні заходи
- •5.4. Вплив роботи на персональному комп'ютері на зір.
- •5.4.1. Запобіжні заходи.
- •Отрути з пк і монітора.
- •5.5.1.Запобіжні заходи.
- •Захист від шуму
- •Електробезпека
- •Ергономічні вимоги до робочого місця оператора еом
- •5.9. Cанiтарно-гiгiєнiчні параметри робочої зони. Метеорологічні умови експлуатації
- •Лекція – 6 основні негативні фактори виробничого середовища
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •5. Індивідуальні властивості організму людини.
- •Захист від ураження електричним струмом
- •Організаційні захисні заходи
- •Лекція – 7 пожежна безпека
- •17.1. Основні причини пожеж
- •17.2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •17.3. Теоретичні основи процесу горіння
- •17.4. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •17.5. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •17.6. Система запобігання пожежі
- •17.7. Система протипожежного захисту
- •17.8. Пожежна безпека будівель і споруд
- •17.9. Евакуація людей з будівель та приміщень
- •18. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •18.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •18.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •18.3. Пожежні сигналізація та сповіщення
- •19. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •19.1. Правові засади забезпечення пожежної безпеки
- •19.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •19.3. Державний пожежний нагляд
- •19.4. Завдання та види пожежної охорони
- •19.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •19.6. Порядок дій у разі пожежі
- •Практичне заняття №1 Освітлення. Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Характеристика світильників
- •Методи розрахунку штучного освітлення
5. Індивідуальні властивості організму людини.
Здорові та фізично міцні люди легше переносять електричні удари, ніж хворі та слабкі. Особливо сприйнятливими до електричного струму є особи, котрі нездужають на захворювання шкіри, серцево-судинної системи, органів внутрішньої секреції, легенів, мають нервові розлади.
Причини ураження людини електричним струмом можна згрупувати за наступними чинниками:
- випадковий дотик або наближення на небезпечну відстань до струмоведучих частин, які знаходяться під напругою, внаслідок недотримання правил ТБ, дефектів конструкцій та монтажу електричного обладнання;
- дотик до не струмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;
- поява напруги на відключених струмоведучих частинах, на яких працюють люди, внаслідок помилково ввімкнених електричних установок;
- відсутність надійних захисних пристроїв.
Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
За характером виробничого середовища всі приміщення згідно Правил будови електроустановок (ПБЕ) поділяють на три категорії:
1. Приміщення без підвищеної небезпеки - це сухі, не запилені приміщення з нормальною температурою та відносною вологістю, не струмопровідними підлогами. Приміщення без підвищеної небезпеки характеризуються відсутністю умов, що створюють особливу або підвищену небезпеку.
2. Приміщення з підвищеною небезпекою характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: високої відносної вологості повітря (перевищує 75 % протягом тривалого часу); високої температури (перевищує 35° С протягом тривалого часу); струмопровідного пилу; струмопровідної підлоги (металевої, земляної, залізобетонної, цегляної тощо); можливості одночасного доторкання до металевих елементів технологічного устаткування чи металоконструкцій будівлі, що з'єднані із землею та металевих частин електроустаткування, які можуть опинитись під напругою.
3. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї із умов, що створюють особливу небезпеку: високої відносної вологості повітря (близько 100 %), хімічно активного середовища; або одночасною наявністю двох чи більше умов з другої категорії.
Оскільки наявність небезпечних умов впливає на наслідки випадкового доторкання до струмопровідних частин електроустаткування, то для ручних переносних світильників, місцевого освітлення виробничого устаткування та електрифікованого ручного інструменту у приміщеннях з підвищеною небезпекою допускається напруга живлення до 36 В, а в особливо небезпечних приміщеннях — до 12 В.
Захист від ураження електричним струмом
Класифiкацiя захисних заходів
Безпека експлуатації електрообладнання забезпечується комплексом заходів, які можна поділити на три класи:
1. Технічні захисні заходи, які запобігають дотик людини до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
2. Технічні захисні заходи, які знижують ступінь поразки людини при дотику його до струмоведучих частин, що знаходяться під напругою.
3. Організаційні захисні заходи.