- •1.2. Предмет, структура, зміст, мета дисципліни “Основи охорони праці”.
- •1.3. Визначення і завдання предмету “Основи охорони праці”
- •1.4. Складові частини охорони праці
- •1.5. Основні поняття у галузі охорони праці, терміни та визначення.
- •Шкідливий виробничий фактор – виробничий фактор, дія якого на працюючого може призвести до професійних захворювань або погіршення стану здоров’я, зниження працездатності працівника.
- •Виробничі травми класифікують:
- •Державні нормативні акти про охорону праці.
- •1.6. Державне управління охороною праці.
- •1.7. Державний нагляд за оп. Відповідно до зу “Про охорону праці” (ст. 38) державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про оп здійснюють:
- •Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів про оп здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
- •1.8. Громадський та відомчий контроль за додержанням законодавства про охорону праці
- •1.9. Прогнозування і планування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 2 організація служби оп на підприємстві.
- •2.1. Організація служби оп на підприємстві.
- •2.2. Робочий час. Види робочого часу. Час відпочинку.
- •2.3. Компенсація за роботу на виробництві з важкими та шкідливими умовами праці.
- •2.4. Охорона праці жінок.
- •2.5. Охорона праці неповнолітніх.
- •2.6. Аналіз, прогнозування, профілактика травматизму та професійної захворюваності на виробництві. Методи аналізу виробничого травматизму та профзахворюваності.
- •2.7. Основні принципи нещасних випадків, виробничого травматизму і професійної захворюваності та заходи щодо їх попередження.
- •Лекція – 3 розслідування та облік нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві.
- •3.1. Розслідування та облік нещасних випадків
- •3.2. Розслідування та облік нещасних випадків.
- •3.7. Розслідування та облік аварій.
- •3.8. Матеріальне і моральне відшкодування за нещасний випадок і профзахворювання.
- •3.9. Розміри відшкодування шкоди.
- •Лекція – 4 навчання з питань охорони праці.
- •4.1. Навчання з питань охорони праці
- •4.2. Навчання з питань оп при прийняті на роботу і в процесі роботи.
- •4.3. Вивчення питань охорони праці в закладах освіти.
- •4.4. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів.
- •4.5. Відповідальність працівників за порушення законодавства по охороні праці.
- •4.6. Фінансування заходів по охороні праці.
- •Лекція – 5 небезпечні та шкідливі фактори, що виникають при роботі з персональними комп’ютерами
- •5.1. Основні небезпеки, які виникають при роботі з еом
- •5.2. Електромагнітне випромінювання
- •5.2.1. Захист від електромагнітних випромінювань і електростатичних полів
- •5.3. Наслідки неправильної постави, "rsi" (хронічний розтяг зв’язок).
- •5.3.1. Запобіжні заходи
- •5.4. Вплив роботи на персональному комп'ютері на зір.
- •5.4.1. Запобіжні заходи.
- •Отрути з пк і монітора.
- •5.5.1.Запобіжні заходи.
- •Захист від шуму
- •Електробезпека
- •Ергономічні вимоги до робочого місця оператора еом
- •5.9. Cанiтарно-гiгiєнiчні параметри робочої зони. Метеорологічні умови експлуатації
- •Лекція – 6 основні негативні фактори виробничого середовища
- •Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
- •5. Індивідуальні властивості організму людини.
- •Захист від ураження електричним струмом
- •Організаційні захисні заходи
- •Лекція – 7 пожежна безпека
- •17.1. Основні причини пожеж
- •17.2. Небезпечні та шкідливі чинники, пов’язані з пожежами
- •17.3. Теоретичні основи процесу горіння
- •17.4. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •17.5. Комплекс заходів та засобів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта
- •17.6. Система запобігання пожежі
- •17.7. Система протипожежного захисту
- •17.8. Пожежна безпека будівель і споруд
- •17.9. Евакуація людей з будівель та приміщень
- •18. Засоби гасіння та виявлення пожеж
- •18.1. Способи припинення горіння та основні вогнегасні речовини
- •18.2. Установки та засоби гасіння пожеж
- •18.3. Пожежні сигналізація та сповіщення
- •19. Організація забезпечення пожежної безпеки
- •19.1. Правові засади забезпечення пожежної безпеки
- •19.2. Загальні принципи організації пожежної безпеки
- •19.3. Державний пожежний нагляд
- •19.4. Завдання та види пожежної охорони
- •19.5. Вивчення питань пожежної безпеки
- •19.6. Порядок дій у разі пожежі
- •Практичне заняття №1 Освітлення. Види виробничого освітлення
- •Природне освітлення
- •Штучне освітлення
- •Джерела штучного освітлення
- •Характеристика світильників
- •Методи розрахунку штучного освітлення
Фактори, що впливають на наслідки ураження людини електричним струмом
1. Величина сили струму що протікає через тіло людини, є вирішальним фактором, який визначає наслідок ураження: чим більший струм, тим більш небезпечна його дія.
Розрізняють порогові значення струму:
-пороговий відчутний струм при змінному 0,6-1,5 мА, при постійному 5-7 мА;
-пороговий невідпускаючий струм - це найменший струм, за якого людина вже не може самостійно керувати м'язами крізь які протікає струм, і звільнитися від захоплених руками предметів при змінному 10-15 мА, при постійному 50-80 мА. При 25-50 мА дія струму поширюється і на грудну клітку, що приводить до утруднення дихання людини. При тривалості дії струму декілька хвилин може наступити клінічна смерть.
- пороговий фібриляційний струм - це струм, що спричиняє при протікання через організм фібриляцію серця. Це відбувається за величини змінного струму 50-100 мА - 5А, постійного струму 400 мА - 5А.
- при яких миттєво зупиняється серце.
2. Тривалість протікання струму. Дія електричного струму залежить від часу протікання його через тіло людини. Чим довше протікає струм через організм людини, тим більше зростає ймовірність важкого або смертельного наслідку. Зростання сили струму зі зростанням часу його дії пояснюється зниженням опору тіла людини внаслідок місцевого нагрівання шкіри та подразнювальної дії на тканини.
Наслідки впливу струму на організм полягають у порушенні функціонування центральної нервової системи, зміні складу крові, місцевому руйнуванні тканини організму під впливом тепла, порушення роботи серця, легенів. Найбільш уразливим є серце у фазі серцевого циклу (кардіоциклу), тривалість якого становить близько 0,2 с.
3. Шлях протікання струму через людини. Шлях має велике значення з огляду на наслідки ураження. Якщо на шляху протікання струму виявляться життєво важливі органи – серце, легені, головний мозок, то небезпека ураження досить велика, оскільки струм безпосередньо впливає на ці органи. Якщо ж струм протікає іншим шляхом, то його вплив на ці життєво важливі органи може бути лише рефлекторним.
Існує багато можливих шляхів протікання струму в тілі людини, які називаються петлями. Небезпека петлі оцінюється за значенням струму і через який орган протікає струм. Найбільш небезпечний шлях протікання струму через серце, легені.
Найхарактернішими і найбільш поширеними шляхами протікання струму через тіло людини є: голова – руки; голова – ноги; рука – рука; ліва рука – ноги; права рука – ноги; нога – нога.
Найбільш небезпечним є шлях струму по таких петлях: права рука - ноги (через серце проходить 6,7% загального вражаючого струму), ліва рука - ноги (3,7%), рука - рука (3,3%), а також голова - ноги (руки).
4. Вид та частота струму. Постійний струм в 4-5 разів безпечніший, ніж змінний струм частотою f = 50 Гц. Людина, тримаючи циліндричний електрод у руках, може витримати (за больовим відчуттям) прикладену до неї напругу U<21-22 В при змінному струмі частотою 50 Гц, а при постійному струмі – напругу 100-105 В. Така порівняльна оцінка постійного і змінного струмів справедлива для напруг U<500 В. При напрузі U>500 В постійний струм стає більш небезпечний, ніж змінний частотою f = 50 Гц.
Найбільш небезпечним є змінний струм частотою 20-100 Гц. При змінному струмі частотою f <20 Гц або f>100 Гц небезпека ураження зменшується, а при f = 450-500 Гц повністю зникає.
