5. Захист від шуму

Джерелами шуму при роботі з ПК є пересувні механічні частини принтера, вентилятори ПК, накопичувачі HDD. При роботі вентиляційної системи ПК, яка забезпечує оптимальний температурний режим електронних блоків ПК, створюється аеродинамічний шум. При роботі двигунів HDD, створюються вібраційні шуми. Окрім того діють і інші зовнішні джерела шуму, не пов’язані з роботою ПК.

Шум, що створюється працюючими ПК, є широкосмужним, постійним з аперіодичним посиленням при роботі принтерів. Тому шум повинен оцінюватися загальним рівнем звукового тиску по частотному корегуванню «А» та вимірюватися в дБл. Допустимі рівні звукового тиску не повинні перевищувати 50 дБЛ; відповідно до ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ, а загальні вимоги безпеки у приміщеннях, де працюють програмісти та оператори ПК повинні відповідати вимогам (СТ РЕВ 1930-79).

Зниження рівня шуму здійснюється за допомогою зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звукопоглинання (розміщення на внутрішніх поверхнях приміщення облицювань, що поглинають звук). Існують також технічні засоби зниження шуму (застосування шумопоглинаючих коробок для принтерів, заміна вентиляторів та HDD на тихохідні, застосування антивібраційного устаткування і таке інше).

5. Електробезпека

Згідно ПУЕ 1.1.13 за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом, приміщення з ПК відноситься до I класу - без підвищеної небезпеки, так як в них відсутні умови, що створюють "підвищену небезпеку" та "особливу небезпеку".

Згідно ПУЕ 1.1.6 приміщення є сухим, тому що відносна вологість не перевищує 60%. Все обладнання, що експлуатується в обчислювальних лабораторіях, живиться від трифазної мережі з ізольованою нейтраллю напругою U_Ф = 220 В. Сумарна потужність трансформаторів P > 100 кBA. В такому випадку, згідно ПУЕ 1-7-65, усі не струмоведучі частини обладнання повинні бути заземлені (тобто мати металевий зв’язок з землею через малий опір) для безпечної роботи людей в момент пробою і появи напруги на корпусі. Ці умови повністю задовольняються при застосуванні трипровідної мережі (фаза, нуль, земля), до якої пристосоване все комп'ютерне обладнання.

5. Ергономічні вимоги до робочого місця оператора еом

Згідно «Тимчасових санітарних норм і правил для працівників обчислювальних центрів» площа, яка припадає на 1-го працюючого повинна складати не менше 6 м² при об’ємі приміщення не менше 19,5 м³.

Розміщення робочих місць користувачів ПК повинно відповідати ГОСТ 12.3.032 - 78, ГОСТ 21889-76, ГОСТ 22269-76.

При розташуванні елементів робочого місця користувача ПК слід враховувати:

• робочу позу користувача;

• простір для розміщення користувача;

• можливість огляду елементів робочого місця;

• можливість ведення записів, розміщення документації і матеріалів, які використовуються користувачем.

Екран повинен знаходиться в центрі поля огляду, документи зліва на столі або на спеціальній підставці. Монітор має встановлюватись таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей.

Екран монітору ПК повинен знаходитись на відстані 600 мм від очей користувача ( при нормальній гостроті зору користувачів ПК).

Клавіатура комп’ютера має бути виконана окремо від дисплею і рухома. Це забезпечує вибір оптимального положення, висоти і нахилу всіх складових обладнання робочого місця оператора. Клавіатура має бути виконана відносно плоскою, а висота середнього ряду клавіш складати біля 2.5 - 5.0 см, кут нахилу панелі клавіатури 5  15 до горизонталі, відстань між середнім рядом клавіш і краєм столу не менше 16 см (в певних випадках допускається до 19 см).

Робоче місце користувача ПК бажано обладнати пюпітром для документів, що легко пересувався б і був розміщений на одному рівні з екраном та віддаленим від очей користувача на таку ж відстань, що й екран.

Робочі місця з ПК мають бути розташовані від стіни з віконними прорізами на відстані 2 м, від інших стін на відстані -1,5 м, відстань між столами має складати 2 м. Кут між екраном дисплея і площиною вікна має складати 90^о (для виключення відблисків). Вікно, що прилягає до робочого місця має мати можливість зашторювання. Освітленість робочого місця не повинна перевищувати 2/3 нормальної освітленості приміщення.

Вибір монітору повинен бути обґрунтований у відповідності до Директиви 90/270 Європейської Економічної Комісії «Мінімальні вимоги з охорони праці», яка регламентує безпечні умови роботи при виконанні наступних вимог до моніторів :

• символи на екрані є чіткими і добре розрізняються;

• зображення позбавлене від блимання;

• яскравість та контрастність легко регулюються;

• екрани вільні від відблисків і відбиття;

• випромінювання знижені до максимально малих рівнів.

Екрани дисплеїв згідно ГОСТ 22269-76 мають розташовуватись у вертикальній площині під кутом до 15 від нормальної лінії погляду. Дисплеї, що використовуються, повинні мати високу роздільну здатність (типу SVGA) і розміром екрану не менше 2520 см.

Відеоадаптери мають обертатись з високим розділенням і частотою оновлення екрану не менше 7072 Гц.

Загальний час роботи з дисплеєм повинен складати 50% всього робочого часу операторів, а в процесі роботи повинні робитись регулярні перерви (через кожні 40-45 хвилин роботи - п’ятихвилинні перерви). Сумарна тривалість роботи з монітором не має перевищувати 4 годин на добу, а за тиждень не більше 20 годин.

Конструкція робочого стола мусить забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні обладнання, що використовується: з урахуванням його кількості та конструктивних особливостей (розмір монітору, клавіатури, принтера, ПК та інш.) і характеру роботи, що виконується.

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватись в межах 680-800 мм. Ширина і глибина робочої поверхні стола має забезпечувати можливість виконання трудових операцій в межах моторного поля, межа якого визначається зоною видимості приладів та досяжності органів управління.

Найкращими модульними розмірами стола, на підставі яких розраховуються конструктивні розміри, слід вважати ширину 600, 800, 1000, 1200, і 1400 мм, глибину -800 і 600 мм.

Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ГОСТ 21889-76. Наприклад «Крісло людини-оператора» із змінами 31 ИУС 7-82 або сучасний офісний варіант крісла.

Крісло користувача ПК має включати такі основні елементи: сидіння, спинку, а також додатковий елемент - підставку для ніг. Висота поверхні сидіння має регулюватись в межах 400-550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинна складати 400 мм. Поверхня сидіння має бути плоска, передній край -заокруглений із можливістю зміни кута нахилу поверхні від 15 град. вперед до 15 град. назад.

Опорна поверхня спинки стільця мусить мати висоту 300 мм, ширину 300 мм, і радіус кривизни горизонтальної площини - 400 мм, а кут нахилу спинки у вертикальній площині регулюватись в межах 0±30 градусів від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння має регулюватись в межах 260-400 мм.

Конструктивні та обробні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими (напр. метал, пластик). Покриття сидіння, спинки має бути виготовлене з пом’якшеного матеріалу, що відштовхує вологу з можливим легким очищенням від забруднень (дермантину, тощо).

Робоче місце бажано обладнати підставкою для ніг, яка має ширину 300 мм, глибину

- 400 мм, з регулюванням по висоті в межах до 150 мм і по куту нахилу опорної поверхні підставки - до 20 град. Поверхня підставки повинна бути рифленою і мати бортик висотою 100 мм по нижньому краю. Робоче місце оператора зображено на рис 1.

Категорія робіт для операторів за важкістю - легка 1б. Приміщення лабораторії має відповідати всім вимогам СН 245-71 і ГОСТ 12.1.005-88. Згідно СН 245-71 приміщення обчислювальної лабораторії відноситься до приміщень з незначними надлишками явного тепла (менше 20 ккал/м³год).