Пролог

В ніч з 17 на 18 вересня радянські війська взяли Тернопіль, впродовж 18-19 вересня — Єзерну, Сокаль, Броди, Бібрку, Рогатин, і 19 вересня підійшли до Львова.

. Червона Армія здійснила декілька невдалих спроб здобути Львів. 22 вересня 1939 року після переговорів з радянським командуванням львівський гарнізон погодився капітулювати на почесних умовах, які, втім, не було виконано.

Епілог

Після низки дипломатичних перемовин і відповідного остаточного узгодження демаркаційної лінії, німецькі війська почали передавати СРСР раніше захоплені ними українські та білоруські міста. Так 22 вересня Червоній Армії було передано місто Стрий, 24 вересня — Дрогобич. 22 вересня під час передачі радянській адміністрації білоруського міста Брест було проведено спільний військовий парад частин Вермахту і Червоної Армії .

Радянсько-фінська війна(1939-1940)

Casus belli

"Майнільский інцидент": 26 листопада 1939 року Радянський уряд звернувся до уряду Фінляндії з офіційною нотою, яка повідомляла, що внаслідок артилерійського обстрілу, вчиненого з території Фінляндії, загинуло четверо та було поранено дев'ятеро радянських військовослужбовців.

29 листопада СРСР розірвав із Фінляндією дипломатичні стосунки, а 30-го о 8:00 радянські війська одержали наказ перейти радянсько-фінський кордон та розпочати бойові дії. Офіційно війну ніколи не було оголошено.

Перший етап війни.

Основного удару червона армія завдала з двох напрямків - 7-а армія мала подолати Карельський перешийок та захопити Віїпурі, 9-а армія завдавала удар на Рованіємі з метою розділити Фінляндію на дві частини. Добре озброєна 9 А маючи велику кількість танків та артилерії стрімко почала просуватися вперед, фінські війська відступали не маючи достатньої кількості протитанкових засобів.

Втім, одразу далася взнаки неузгодженість дій радянських військ - артилерія та авіація діяли окремо від задач піхоти, танки використовувалися неефективно. Добре замасковані снайпери завдавали значних втрат червоній армії.

На додачу, зіпсувалась погода - червоноармійці ще були у літній формі, радянське рушничне мастило на морозі тверділо, акумулятори вантажівок виходили з ладу.

Другий етап війни.

Ця війна, що увійшла в історію під назвою «зимової», по суті, була нерівною, хоча Червона Армія, знекровлена сталінськими «чистками», воювала неефективно і зазнала набагато більших втрат, ніж Фінляндія.

12 березня був підписаний радянсько-фінський мирний договір, за умовами якого Фінляндія здала Радянському Союзу в оренду на 30 років півострів Ханко. Радянсько-фінська війна тривала всього 105 днів. За цей час Радянський Союз втратив, за деякими даними, більше 722 тис. убитих, поранених і обморожених. 17 тис. чоловік пропали безвісти.

Наслідки війни

До складу СРСР увійшли весь Карельський перешийок із м. Виборгом, Виборзька затока з островами, західне і північне узбережжя Ладозького озера. Фінляндія поступилася СРСР півостровом Рибальським на півночі, частиною Карелії з Виборгом, північним Приладожжям.

Агресія Німеччини в Західній та Південній Європі

Вранці 9 квітня 1940 року німецькі посли в Осло і Копенгагені вручили урядам Норвегії і Данії однакові за змістом ноти, у яких збройний наступ Німеччини був обґрунтований вимушеною необхідністю захистити обидві нейтральні країни від нібито можливого в найближчий час нападу англійців

і французів.

Метою німецького уряду, говорилося в ноті, є мирна окупація обох країн.

Данія підкорилася вимозі Німеччини майже без опору.

Норвезька операція(9.4.-10.6.1940)

Інша ситуація склалася з Норвегією. У Норвегії німці 9 -10 квітня захопили головні норвезькі порти: Осло, Тронхейм, Берген, Нарвік. 14 квітня англо- французький десант висадився під Нарвіком, 16 квітня — у Намсусі, 17 квітня — в Ондальснесі. 19 квітня союзники розгорнули наступ на Тронхейм, але зазнали поразки і на початку травня змушені були вивести свої війська із центральної Норвегії.

Після ряду боїв за Нарвік союзники на початку червня евакуюються з північної частини країни. Пізніше, 10 червня 1940 року, капітулюють останні частини норвезької армії.

Норвегія опинилася під управлінням німецької окупаційної адміністрації.

Німеччина проти Франці та країн Бенілюксу (пролог)

· 10 травня Німеччина перервала « дивну війну», почавши швидкий і активний наступ на Бельгію, Нідерланди та Люксембург.

Цей наступ став класичним прикладом «швидкої війни» («бліцкріг», нім — Blitzkrieg), за результатами якого Німеччина окупувала Норвегію, Данію, Бельгію, Люксембург, Нідерланди, північні та центральні райони Франції.

Німеччина проти Франції та країн Бенілюксу(епілог)

Англійські і французькі війська у травні, в районі Дюнкерка, були притиснуті до моря німецькими військами.

Під час Другої Світової Війни місто стало відомим завдяки «Операції Динамо» — операції по евакуації британських та французьких військ у 1940 р.

Уінстон Черчилль назвав цю операцію «Дивом Дюнкерка», коли більш як 388 тисячам чоловік удалося втекти з оточеного німцями міста до Великобританії,залишивши всю важку техніку.

22 червня 1940 року Франція підписала мирну угоду з Німеччиною.