18. Дихальні контури, переваги,недоліки.

Дихальний контур- це частина газопровідної системи наркозного апарата, з’єднаної із органами дихання пацієнта, уякій відбувається переміжний або зворотно- поступальний рух дихальної суміші. Існують такі типи дихальних контурів: 1) Відкритий – надходження газонаркотичної суміші до пацієнта відбувається без використання спеціальної апаратури, наприклад через маску ЕСМАРХА (сьогодні не використовується). 2) Напіввідкритий –газонаркотична суміш формується у наркозному апараті, з якого надходить до пацієнта ,авидихувана наркотична суміш повертається у атмосферне повітря. 3) Напівзакритий – видихувана наркотична суміш частково повертається у газопровідну систему наркозного апарата, а частково надходить до атмосфери. 4) Закритий – видихувана суміш повністю повертається у газопровідну систему наркозного апарату

Напівзакритий і заритий контури передбачають обов’язкове використання адсорберів, призначених для поглинання видихуваного вуглекислого газу. Адсорбери заповнюють гранулами вапняного поглинача вуглекислого газу, ефективність його триває 100-250 хв. роботи, після цього використаний поглинач замінюють новим. Сьогодні надають перевагу закритому малопотоковому контору, враховуючи його ефективність і економічність. Недоліки такого контору: неможливість підтримання сталої концентрації наркотичних засобів у вдихуваній суміші через те, що не підлягає облікові їх концентрація вдихальному мішку; необхідність використання адсорбера і пов’язана із цим небезпека; складність стерилізації газопровідної системи наркозного апарата.

19. Інгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг.

Закис азоту.Малі концентрації його викликають відчуття сп‘яніння(газ,який веселить)і легку сонливість. У суміші з киснем при правильному дозуванні викликає наркоз без попереднього збудження і побічних явищ.Азоту закис має слабку наркотичну активність,у звязку з чим його необхідно застосовувати у великих концентраціях. Фармакокінетика.Хімічно інертний. В організмі не змінюється,не вступає ні до яких сполучень.Розчиняється у плазмі крові,практично не звязується з гемоглобіном.Після припинення вдихання через 10- 15хвилин виділяється повністю через дихальні шляхи у не зміненому вигляді.Розчинність у плазмі 45%.Анестезія настая швидко завдяки низькому парціальному коефіцієнту анестетика від 65 до 70%,проте за концентрації 35-40%вже настае аналгетичний ефект. Галотан високо активний засіб,спричиняє щвидке введення в наркоз без або з мінімально вираженою стадією збудження.Хірургічна стадія наркозу через 4-6хв.перебіг спокійний і рівномірний.пробудження через 5-15хв.практично без нудоти і блювання.чиннить аналгезуючу і міорелаксуючу дію.підвищує тонус блукаючого нерва,спричиняючи брадикардію.Знижує внутрішньоочний тиск.не подразнює дихальних шляхів,не збільшує секрецію слини та виділлення бронхіального секрету,пригнічує кашльовий та блювотний рефлекси.фармакокінетика. виводиться переважно легенями у незміненому вигляді,але деяка кількість метаболізується печінкою.проходить крізь плацентарний бар‘єр. Ізофлуран.Після застосування препарату швидко настає аналгезія,послаблення глоткових і гортанних рефлексів,помірна міорелаксація.Глибина анестезії легко керована.Не спричиняє гіперсекреції слини та трахеобронхіальних залоз. Фармакокінетика. лише незначна кількість ізофлурану метаболізується в організмі,17% його можна виявити у сечі у вигляді метеболітів.Максимальна концентрація неорганічного фториду в сироватці крові у середньому значно меше рівня 5 ммоль/л і визначається в продовж 4 год після наркозу,повертається до норми в найблищі 24 год. Севофлуран.Викликає швидку втрату свідомості,яка швидко відновлюється після закінчення анестезії.Супроводжується мінімальним збудженням і ознаками подразнення верхніх дихальних шляхів,не спричинює підвищеної секрції у трахеобронхіальному дереві.В результаті слабкої розчинності севофлурану в крові концентрація в альвеолах швидко зростає після введення і швидко знижується після припинення ведення.Севофлуран дефторується за допомогою цитохрому Р450 в результаті чого утворюється гексафлюроізопропанол із звільненням неоргінічного фториду та СО2.Потім ГФІП з‘єднується з глюкороновою кислотою і виводиться із сечею! Ксенон. У співвідношенні з киснем 60:40, 70:30, 80:20 ксенон справляє сильний анальгетичний ефект. Через 5-6 вдиханьнастає стадія парестезії та гіпоалгезії,відчуття заніміння та тяжкості у кінцівках. На 2-3 хв зявляється стадія ейфорії та психомоторної активності, що що швидко змінюється повною аналгезією та частковою амнезією. Ксенон спричиняє мінімальнігемодинамічні ефекти, не впливає на скотливу здатність міокарду і незначно знижує ЧСС, що забезпечує кращу стабільність гемодинаміки. Таким чином , ксенон можна використовувати у пацієнтів з гіповолемією та шоком. Ксенон можна використовувати під час різних хірургічних втручань, болючих маніпуляціях, усуненні нападу болю і при лікуванні різних больових синдромів. Найбільша позитивна властивість ксенону є практична відсутність токсичності. Головний недоліком є дороговартість. Ефір для наркозу стабілізований. Має пригнічувальний вплив на ЦНС при збереженні функцій судинно-рухового та дихального центрів. В організмі розподіляється нерівномірно, значно більше ефіру виявляють у мозковій тканині, ніж у крові та інших тканинах. 90% ефіру,що надійшов до організму, видаляється у незміненому вигляді через легені. Решта – нирками. Ефірн підключають поступово, починаючи з 1 об. % і збільшуючи дозу до 10-12. Наркотичний сон настає через 12-20хв., після чого для підтримання необхідної глибини наркозу дозу ефіру поступово знижують до 2-4 об.%.