- •1.Клінічна смерть, визначення, діагностика.
- •2. Негайний етап слцр.
- •3.Ознаки ефективності реанімації,показання до припинення реанімації.
- •4.Спеціалізований етап слцр.
- •5.Основні види зупинки кровообігу та іх діагностика
- •6Лікарські засоби, що використовуються на спеціалізованому етапі слр та церебральної реанімації
- •7. Шляхи введення медикаментів під час реанімації та їх обгрунткування.
- •8. Техніка електричної дефібриляції
- •9.Показання до прямого масажу серця.
- •10.Ускладнення реанімації.
- •11. Післяреанімаційний період
- •12. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку
- •13. Основні напрямки лікування у післяопераційному періоді
- •14. Інтенсивна терапія набряку мозку
- •15.Класифікація видів анестезії
- •16.Основні вузли наркозного апарату
- •18. Дихальні контури, переваги,недоліки.
- •19. Інгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг.
- •20. Компоненти загальної анестезії.
- •21. Етапи анестезіологічного забезпечення:
- •22. Премедикація та її види:
- •23.Підготовка хворих до операції та наркозу
- •24. Клініка наркозу ефіром
- •25. Масковий метод загальної анестезії.
- •26.Ендотрахеальний наркоз.Показання,методика проведення.
- •28. Ускладнення при загальній анестезії
- •29.Неінгаляційні анестетики: фармакокінетика, клінічний перебіг.
- •30. Види та методи регіонарної анестезії
- •31.Особливості загальної анестезії в амбулаторних та ургентних умовах
- •32.Особливості підготовки хворих до операції та наркозу
- •33.Фізіологічні та патофізіологічні особливості проведення загальної анестезії у дітей та хворих похилого віку.
15.Класифікація видів анестезії
За відділами нервової системи:
*Місцева:
-термінальна анестезія- анестезія слизових оболонок верхніх відділів дихальних шляхів, сечовипускального канала, носових ходів при ендоназальной інтубації, проведенні шлункового зонда, бронхоскопії. Анестезія може бути здійснена трьома способами: змазуванням, аспірацією або інгаляцією розчину анестетика.
-інфільтраційна- полягає в тому, що анестезуючим розчином просочуються тканини області оперативного втручання. При цьому введений анестетик діє як на чутливі нервові закінчення, так і на нервові гілки і стовбури.
-стовбурова- розчин анестетика вводять по ходу нерва, що іннервує дану область. Для цієї анестезії використовують концентровані розчини новокаїну (1-2 % р-н), лідокаїну (1-2 % р-н), тримекаїну (1-3 % р-н).
-плексусна- полягає в тому, щоб перервати провідність нервових сплетень які інервують ділянку оперативного втручання, 0,25-0,5 % р-ни новокаїну, лідокаїну.
-корінцева
-епідуральна- анестезуюча речовина вводиться в епідуральний простір, тобто в простір між кістковим крижовим каналом hianus sacralis і нижнім кінцем мішка твердої мозкової оболонки, і впливає на розміщені тут корінці крижового сплетення. Анестезуючою речовиною служить розчин новокаїну в концентрації від 0,5 до 1,5 % в залежності від того, на який рівень необхідно поширити знеболювання.
-спинномозкова- полягає в тому, що анестезуюча речовина (0,5-1 % розчин лідокаїну) вводиться шляхом проколу між остистими відростками поперекових хребців у субарахноідальний простір спинного мозку і поширюється по спинномозковій рідині. В даний час при спинномозковій анестезії використовуються розчини новокаїну (5 % 1-1,5 мл), совкаїну (0,5 % 1-1,5 мл або 1% 0,3-0,9 мл), лідокаїну (10 %-0,8 мл або 2 %-4 мл)
*Загальна анестезія
Залежно від застосування анестетиків:
Мононаркоз – один із традиційних анестетиків(ефір, закис азоту,галоман)
Комбінована анестезія- поєднання тих самих анестетиків, що дає можливість зменшити їх концентрацію і негативний вплив
16.Основні вузли наркозного апарату
Наркозний апарат — прилад, призначений для подавання хворому концентрованих летких чи газових анес-тетичних засобів разом із киснем або повітрям.
Сучасний наркозний апарат складається з 4 вузлів: балона із редуктором, газового дозиметра, випарника анестетиків та дихальної системи.
Резервуарами газів є балони (балони з киснем пофарбовані в голубий колір, із азоту закисом — у сірий, з циклопропаном — --в оранжевий). З балонів кисень та азоту закис надходять у редуктор, де тиск газу знижується до 304— 405,4 кПа (3— 4 атм) і забезпечується його постійне подання. З балонів гази через редуктор та шланги надходять до газових дозиметрів, які забезпечують подачу газів у дихальну систему. Апарати оснащені рота-метричними дозиметрами (ротаметрами), які контролюють кількість літрів газу, що подається за 1 хв.
Ефір, фторотан, трихлоретилен та інші рідкі засоби для наркозу надходять у легені хворого за інгаляційного наркозу у вигляді пари, для чого попередньо їх випаровують у спеціальному приладі — випарнику. В цьому пристрої пара рідких анестетичних засобів досягає потрібної концентрації за допомогою часткового чи повного руху газу-носія. Таким чином, на виході з випарника формуються паро-газові суміші певної концентрації.
З випарника наркотична суміш надходить у дихальну систему наркозного апарата, яка буває двох типів — реверсивного та нереверсивного. У системі реверсивного типу відбувається часткове або повне повернення га-зонаркотичної суміші, яку видихує хворий у систему, в системі ж нереверсивного типу видихувана суміш виходить в атмосферу. Нереверсивний контур може застосовуватись за відкритою або напіввідкритою системою. Якщо повітря для дихальної суміші надходить у апарат з атмосфери, а видихуваний газ повністю виділяється в атмосферу, то така система називається відкритою. Якщо газ для формування дихальної суміші надходить з балонів, а видихуване повітря виділяється в атмосферу, то це на-піввідкрита система.
Це простіша і скорочена версія, в книжці глумчера на 62 ст більше інформації
17.Заходи запобігання загоранню та вибухам у операційній.
а) перед початком роботи
1)Персоналу в операційному блоці забороняється носити одяг із шерсті, шовку, нейлону, капрону і ін. синтетичних матеріалів, які сильно електризуються під час рухів, що призводить до швидкого накопичення електричних зарядів на тілі людини.2)Перед експлуатацією обладнання персонал повинен старанно перевірити цілісність проводів, які ідуть для підключення до електросітки і від апарату до хворого.3)персонал повинен перевірити щоби всі металічні і електропровідні неметалічні частини обладнання були заземлені для відведення заряду статичної електрики.4)При виявленні “пробою на корпус” електричного струму персонал повинен виключити електроприлад і повідомити зав.відділом.5)Перед початком і протягом операції необхідно контролювати в операційній відносну вологість повітря (за допомогою гігрометра) і температуру.температура повітря +21 - +25оС.6)Перед початком наркозу необхідно перевірити персонал на наявність електростатичного заряду. Для його зняття кожний повинен намірено заземлити себе доторканням руки до металічного предмету, наприклад, до металічної частини операційного стола. У випадку виникнення електростатичного розряду, працівник повинен залишити операційну для усунення причин його накопичення.
б) під час роботи:
1)Персоналу операційного блоку забороняється працювати на несправних приладах і апаратах.2)Необхідно виключити можливість дотикання хворого з металічними предметами, наприклад з операційним столом, для чого операційний стіл покривають простинею так, щоб її краї звисали зі всіх сторін операційного стола.3)Під час операції в зоні знаходження членів операційної бригади необхідно брати проби повітря на наявність в ньому парів на наявність в ньому парів анестетиків.
в) попередження пожежі і вибухів:
1)В операційних забороняється застосовування відкритого полум’яі електронагрівальних приладів.2)Підлога має бути досить провідною для статичної електрики. Обробка поверхні підлоги воском або лаком забороняється. Якщо немає електропровідної підлоги, усю апаратуру слід надійно заземлити.3)Забороняється в операційній перемішувати гази з одного балона в інший. Зливати ефір потрібно повільно.4)Не дозволяється розташовувати на підлозі розподільні щитки із штепсельними розетками. Штепсельні розетки, які вимикаються, слід розміщувати не нижче 1,5 м від підлоги, а ножні вимикачі – поза операційною.
