12. Поняття про декортикацію, децеребрацію, смерть мозку

Декортикація – пригнічення кори великого мозку і розгальмування підкіркових функцій.

Децеребрація – різке пригнічення кори і підкірки.

Смерть мозку – повне і незворотне припинення всіх функцій головного мозку, що реєструються при працюючому серці, на фоні штучної вентиляції легень, інфузійної та іншої медикаментозної терапії.

13. Основні напрямки лікування у післяопераційному періоді

Обов'язковим є правило 5 катетерів: катетер у центральній вені (або в 1-2 периферичних венах), сечовий катетер, гастральний (ентеральний) зонд, катетер в носоглотці для оксигенотерапії (або киснева маска), катетеризація епідурального простору.

Основні принципи інтенсивної терапії у післяопераційному періоді:

 ефективне усунення болю: наркотичні і ненаркотичні анальгетики, епідуральна пролонгована аналгезія;

 нормалізація серцево-судинної діяльності, усунення порушень мікроциркуляції, корекція ОЦК;

 профілактика і лікування дихальної недостатності (киснева терапія, дихальна гімнастика, ШВЛ);

дезінтоксикаційна терапія (сорбілакт, застосування методики форсованого діурезу);

 корекція метаболічних порушень (водно-електролітного, кислотно-лужного, білкового балансів);

 збалансоване парентеральне живлення (введення амінокислотних препаратів, концентрованих розчинів глюкози 20-30%, жирових емульсій –інтраліпід, лікофундін);

 відновлення функції нирок (осмотичні діуретики, лазикс);

 відновлення функції органів травлення (усунення парезу кишок).

14. Інтенсивна терапія набряку мозку

1. Забезпечити прохідність дихальних шляхів і при потребі використати ШВЛ (помірна гіпервентиляція зі зниженням PaCO2до 28-33 ммрт.ст.).

2. Посилення відтоку крові від мозку, шляхом забезпечення підвищеного положення тулуба, однак голову закидати не можна, тому що це збільшує внчерепний тиск.

3. Інфузійна терапія: ізотонічний розчин NaCl, також 7,2 % NaCl у малому об’ємі 0,5-1 мг/кг за 1 хв (не збільшує набряк мозку, а сприяє зниженню вмісту води в зонах, близьких до ушкодження).

4. Осмотичні діуретики: 15-20% манітол 1-1,5 г/кг кожні 4-6 год. (потрібно призначати при набряку мозку у хворих зі зниженою осмолярністю крові, пам’ятаючи, що кожні 10 г манітолу збільшують її на 4 мосм/л. Протипокази: серцева, ниркова недостатність, діурез більше 4-6 л, внчерепні крововиливи, термінальна стадія коми).

5. Салуретики: фуросемід 1-1,5 мг/кг в/в або в/м. Покази: якщо протипоказані осмотичні діуретики, а також для підсилення їхньої дії (через 3-4 год після введення осмотичних діуретиків). Дія: дегідратаційний вплив, шляхом пригнічення реабсорбції натрію в нирках і зменшення секреції ліквору, також зниження внчерепного тиску пропорційно до зменшуваного об’єму води в організмі. Протипокази: дегідратація.

6. Кортикостероїди: 20-40 мг/добу за дексаметазоном. Дія: зменшення проникності клітин мозку для води і зниження секреції с/м рідини. Особливо ефективні при перитуморозному набряку мозку. Ускладнення: при тривалому введені можуть виникати ШК кровотечі, АГ, розлади водно-електролітного обміну, пригнічення імунологічної реактивності організму.

7. Барбітурати: натрію тіопентал 1 мг/кг в/в крапл за 1 год. Дія: знижують потребу нервових клітин у кисні, інгібують утворення вільних радикалів і надходження глюкози через гематоенцефалічний бар’єр, блокують натрієві канали і таким чином захищають мозок від гіпергідратації і гіпоксії. Покази: судоми, стійкій до дії інших препаратів вечерепній гіпертензії. Протипокази: тотальна ішемія мозку, зумовлена зупинкою кровообігу.

8. Нейровегетативна блокада з лікувальною гіпотермією: діазепам, наркотичні анальгетики, антигістамінні – для купіруваннядіенцефального кризу і нормалізації температури тіла.