30. Види та методи регіонарної анестезії

1. Епідуральна анестезія: При цьому виді знеболювання препарат для місцевої анестезії вводять в епідуральний простір, не з’єднаний ні зі спинним, ні з головним мозком, тому анес­тетик не чинить безпосереднього впливу на мозок. Епідуральну анестезію виконують в положенні хворого сидячи або лежачи на боці з підтягнутими до живота ногами. Місце пункції залежить від бажа­ного рівня анестезії. Для анестезії використовують дві голки: 1 - для підшкірних ін’єкцій, 2 - для проведення блокади. Через 1-у голку проводять попередню анес­тезію шкіри та її основного шару. Для блокади застосовують спеціальну голку Туохі. Її вводять поміж остистими відростками строго по заднійсерединній лінії на глибину 2—2,5 см, в поперековому відділі - перпендикулярно до хребта, в грудному - під кутом, відхи­ляючи голку трохи донизу, відповідно до напрямку остистих відростків. Потім до голки приєднують шприц з ізо­тонічним розчином натрію хлориду та бульбашкою повітря в ньому. Подальше просування голки вглибину відбувається під контролем ступеня стиснення буль­башки повітря в шприці.Поки кінець голки знаходиться між волокнами зв’язок, роз­чин при натисканні на поршень шприца просувається дуже повільно, а бульбашка повітря в ньому стискується. Як тільки голка проникає в епідуральний простір, опір зменшується, і поршень легко просу­вається вперед. При від’єднанні шприца від голки з її просвіту не повинна витікатирідина. Якщо голка проникла в епідуральний простір, у нього вливають 2—3 мл розчину анестетика, щоб відтіснити спинномозкову тверду оболону та запобігти її перфорації голкою або катетером. Потім в голку вводять тон­кий поліетиленовий катетер, через який фракційно або інфузійно вли­вають анестетик під час та після операції, забезпечуючи тривалу анестезію. Спо­чатку вводять пробну дозу анестетика, 2-3 мл 2 % розчину лідокаїну або 0,5 % -бупівакаїну. Впевнившись у відсутності ознак спинномозкової анес­тезії, катетер фіксують та через 5-8 хв вводять усю дозу препарату. Для повноцін­ної блокади одного сегмента спинного мозку у дорослого пацієнта необхідно 1- 2,5 мл розчину для місцевої анестезії.

2. Спінальна анестезія:При цьому виді знеболювання розчин препарату для місцевої анестезії вводять у субарахноїдальний простір після проколу спинно­мозкової твердої оболони. Анестетик швидко зв’язується з нервовими корінцями і забезпечує знеболювання всієї частини тіла, яка розміщена нижче від місця пун­кції. Якщо відносна густина введеного розчину менша, ніж відносна густина спинномозкової рідини, то має місце її переміщення у вищі відділи. Як правило, для спінальної анестезії використовують 2 % розчин лідокаїну (3—4 мл) або 0,5— 0,75 % — бупівакаїну (2—3 мл). Тривалість анестезії при застосуванні лідокаїну досягає 1 год, а бупівакаїну — 1,5—2 год.Методикаспінальної анестезії простіша, тому що витікання рідини з голки є точним показником потрапляння в хребтовий канал. Найчастіше пункцію виконують між хребцями L1—L2 або L2—L3.При проведенні анестезії препаратом, відносна густина якого мен­ша, ніж відносна густина спинномозкової рідини, пацієнта після виконання спинномозкової пункції в положенні сидячи та введення препарату слід покласти на спину, щоб розчин не встиг переміститися вгору. Якщо пункцію здійснюють у положенні лежачи, то рівень анестезії регулюється зміною положення операцій­ного столу.