1.Клінічна смерть, визначення, діагностика.

Клінічна смерть- зворотний стан, що починається з моменту припинення вітальних функцій ( кровообігу, дихання) до настання незворотних змін у корі головного мозку. Це період збереження життєздатності нейронами кори головного мозку в умовах аноксії ( оскільки вміст О₂ у тканині головного мозку знижується до нуля протягом 1 хв з моменту зупинки кровообігу).

Діаностика:

Основні критерії:розширення зіниць за відсутності реакції на світло, відсутність дихання,відсутність пульсу на сонних артеріях . Додаткові: відсутність свідомості; блідість ,ціаноз шкіри; атонія,арефлексія. 

2. Негайний етап слцр.

Перший (негайний) етап серцево-легеневої реанімації:

А. Забезпечення прохідності дихальних шляхів

В. Проведення штучної вентиляції легень

С. Проведення закритого масажу серця

Перший, негайний, етап або термінова оксигенація організму (за Петером Сафаром) складається з таких послідовних заходів:

A. Відкриття дихальних шляхів - забезпечення вільної прохідності дихальних шляхів.

Б. Дихання для потерпілого - проведення штучної вентиляції легень.

B. Циркуляція його крові - проведення зовнішнього масажу серця. Розпочавши і не перериваючи СЛЦР, потрібно обов'язково викликати бригаду швидкої медичної допомоги чи реанімаційну бригаду лікарні. Діагностика термінального стану та первинні реанімаційні заходи повинні розпочатися негайно на місці їх виникнення, що забезпечується парамедиками - співробітниками МНС, пожежної охорони, міліції та будь-якими особами, що володіють навичками реанімації.

Перший, негайний, етап серцево-легеневої церебральної реанімації.

СЛЦР на першому етапі проводять в певній послідовності:

1. Установлюють діагноз клінічної смерті.

2. Укладають хворого на тверду поверхню в положенні лежачи на спині і

звільнюють від тісного одягу.

3. Забезпечують вільну прохідність дихальних шляхів.

4. Здійснюють ШВЛ.

5. Проводять закритий масаж серця одночасно з ШВЛ.

3.Ознаки ефективності реанімації,показання до припинення реанімації.

Ознаки ефективності реанімаційних заходів.

1. Звуження зіниць.

2. Нормалізація забарвлення шкірних покривів (зменшення ціанозу).

3. Наявність артеріальної пульсації,синхронної з масажем серця.

4. Пасивні рухи грудної клітки при виконанні ШВЛ.

СЛР повинна тривати не менше 30-40 хв. Реанімаційні заходи необхідно проводити більш тривало при утопленні,переохолодженні,передозуванні медикаментозних засобів,ФШ або ШТ,які періодично змінюються нормальним ритмом.

СЛР на місці події проводиться до прибуття служби ЕМД або до появи ознак біологічної смерті(висихання рогівки,феномен «котячого ока»,зниження температури тіла,трупні плями,трупне задубіння).

4.Спеціалізований етап слцр.

Спеціалізований етап СЛЦР — подальша підтримка життя — починає­ться з моменту прибуття спеціалізованої бригади. Головне завдання цього етапу — якнайшвидше відновлення самостійного кровообігу.

Медикаментозна терапія:

1)Епінефрин(адреналін) – 1 мг через кожні 3-5 хв в/в або 2-3 мг у 10 мл ізотонічного розчину NaCl ендотрахеально.

2)аміодарон-у початковій дозі 300мг у 20мл ізотонічного розчину NaCl.За необхідності повторно вводять у дозі 150 мг.

3)лідокаїн - як альтернатива відсутності аміодарону.Початкова доза 100мг,за необхідності застосовують болісно по 50 мг.

4)амінофілін 2,4% розчин – 250-500мг в/в при асистолії та брадикардії

-Електрокардіографія:

Виділяють 3 основних механізми зупинки кровообігу: електрична активність без пульсу,фібриляція шлуночків або шлуночкові тахікардія без пульсу й асистолія.

- Дефібриляція

Розряд →СЛР протягом 2 хв→розряд →СЛР протягом 2 хв .

При дефібриляції потрібно дотримуватись основних умов:правильне розташування електродів,сила прикладання електродів у межах 8 кг і обов*язкове використання прокладок,змочених гіпертонічним розчином.