43.Патогенез, клініка та іт при отруєнні кислотами та лугами.

Патогенез: Оцтова кислота є слабодисоціювальною і має значний резорбтивний ефект. Легко розчиняючи ліпіди мембран, чинить місцеву припікальну дію та проникає у кров, спричиняє метаболічний тяжкий ацидоз і гемоліз еритроцитів. Резорбція триває 2-6 год. Виникає важка коагулопатія, гемоглобіну рійний нефроз, інфаркти печінки. Неорганічні кислоти швидко дисоціюють і спричиняють коагуляційний некроз, корозійна дія сильніша ніж у органічних кислот (проявляється вираженим опіком стравоходу і шлунка), виникає важкий ацидоз. Ураження печінки та нирок зумовлені екзотоксичним шоком та ацидозом. Луги омилюють жири, розпушують та розм’якшують тканини (колікваційний некроз), що сприяє проникненню вглиб тканин. Більше уражений стравохід ніж шлунок. При отруєннях речовинами припікальної дії часто утворюються рубці в стравоході, його стеноз та звуження.

Клініка: гострий біль, що спричинений опіком, реактивний перитоніт або панкреатит, блювання «кавовою гущею» внаслідок кровотечі. Біль і гіповолемія приводять до розвитку екзотоксичного шоку. Гемоліз еритроцитів супроводжується появою коричневої або вишневої сечі. Внаслідок гіпокоагуляції можуть виникати внутрішні кровотечі. При ураженні печінки спостерігається жовтяниця.

Лікування: Промивання шлунка зондом, попередньо змащеним у вазеліні, прохолодною водою.. Анальгезія + седація: фентаніл 0.005% р-н 2 мл. в/вс + дроперидол 0.25% р-н 2 мл. в/вс або промедол 1% 2 мл. + сибазон 0.5% 2мл. в/вс. Попередження гемолізу і гемолітичної нирки – в/в 7.5% р-н натрію гідрокарбонату в поєднанні з форсованим діурезом. Інфузійна терапія за загальними правилами під контролем АТ, ЦВТ, ЧСС. Гемостатики (Етамзилат – 12.5% р-н 2-4 мл. в/вс, потім по 2 мл. кожні 4-6 год. або Амінокапронова кислота 5% 100мг/кг в 1-шу год. 30 мг/кг/год. в подальшому). При гіперкоагуляції – 5 – 20 тис. ОД гепарину п/ш. Контрикал 50-60 тис. ОД в/вк. ГКС – преднізолон – 10 мг/кг/д в/вк. Антибіотикотерапія АБ широкого спектру дії. Гемостаз при проведенні ФЕГДС. При опіках перорально Альмагель-А 20 мл +20 мл мікстури (200 мл. 10% емульсії соняшникової олії+2г хлорамфеніколу+2г анестезину) 7-20 днів. Використання спазмолітиків (1 мл. 0.2% р-ну Платифіліну 4-6 р/д в/вс, 2 мл. 4% р-ну Дротаверину в/вс 4-6 р/д). Корекція КОС. Підтримка адекватного дихання, санація дихальних шляхів, АБ. При отруєнні щавлевою кислотою – 5-10 мл. 10% р-ну Кальцію глюконату в/вс повільно. В дієту включити молоко, вершки, яйця, желе.

44.Патогенез, клініка та іт при отруєнні чадним газом.

Патогенез: Чадний газ (СО) є нервовою отрутою. Взаємодіючи з Нв утворює карбоксигемоглобін (НвСО), що не здатний переносити кисень. Процес залежить від концентрації О₂ в повітрі, хвилинного об’єму дихання, тривалості впливу СО. Дисоціація НвСО є в 3500 разів повільніша ніж оксигемоглобіну (НвО₂). З’єднуючись з Fe(II) тканинного дихального ферменту порушує окисно-відновні процеси. Розвивається немічна та тканинна гіпоксія.

Клініка: Легкий ступінь – 20-30% НвСО в крові – тахікардія, тахіпное, збудження, головний біль, запаморочення, хиткість ходи, нудота, блювання.

Середня тяжкість – 40-50% НвСО – коротка втрата свідомості, збудження, що може переходити в пригнічення, дезорієнтація, амнезія, галюцинації, посилення головного болю, блювання, порушення координації рухів, гіперрефлексія, міофібриляції, гіпертонія з тахікардією, гіпоксія міокарда.

Тяжкий ступінь – 60-90% НвСО – гіпоксична кома, патологічні рефлекси, пригнічення дихання, порушення прохідності дихальних шляхів, екзотоксичний шок, гіпертермія, набряк мозку, інфарктоподібна крива за ЕКГ, розвиток ГНН.

Лікування:

1 - припинення контакту з СО;

2- забезпечення прохідності дихальних шляхів, накладення кисневої маски, атропін для зменшення гіперсалівації, при тяжких ступенях – інкубація трахеї з переведенням на ШВЛ.

3 – Антидот – гіпербарична оксигенація (ГБО), Ацизол – перорально - по 1 капсулі 4 рази у першу добу та по 1 капсулі 2 рази на день протягом наступних 7 днів; В/м - 1 мл (60мг), у подальшому вводять по 1 мл (60мг) 2-4 рази на добу.

4 – Симптоматична терапія

5 – Квантова терапія - УФ-випромінювання