36. Основні принципи форсованого діурезу.

Метод ґрунтується на застосуванні осмотичних діуретиків (сечовина, манітол) чи салуретиків ( фуросемід – лазикс, етакринова кислота – урегіт). Методика включає три компоненти:

Попередні водне навантаження із метою компенсації гіповолемії (1- 1,5 л; 5% розчин глюкози, ізотонічний розчин натрію хлориду, поліглюкін,лактасол). Водночас вводять постійний катетер у сечовий міхур, визначають основні біохімічні показники крові, погодинний діурез, гематокрит і концентрацію токсичних речовин.

Внутрішньо венне струминне вливання протягом 10-15 хв. 15-20% розчину манітолу у дозі 1-1,5 г/кг на добу. Високий діуретичний ефект (500-800 мл/год) зберігається протягом 3-4 год. Одночасне застосування осмотичних діуретиків із салуретиками (фуросемід, 1-2 мг/кг) і амінофіліном (еуфіліном 240 мг.) дає змогу додатково збільшити сечовиділення у 1,5 рази.

Замісна інфузія електролітів (поляризувальна суміш, лактасол) із швидкістю, яка дорівнює швидкості діурезу.

При необхідності цикл повторюють знову. Обов*язково треба контролювати показники водного балансу (кількість введеної та виведеної рідени, рівень гематокриту та ЦВТ). Щоб уникнути розвитку осмотичного нефрозу і ГНН, форсований діурез використовують не більше ніж 3 доби. У зв’язку із підвищеним навантаженням на 3 СС і нерки методика протипоказана при гострій серцево-судинній недостатності (стійка гіпотензія, недостатність кровообігу ІІ і ІІІ ступ.) та порушення функції нирок (олігурія, азотемія).

37. Екстакорпоральні методи детоксикації, показання та протипоказання, технічні засоби, техніка виконання.

Форсований діурез – найбільш поширений метод консерв лікув при отруєннях. Грунтується на застос осмотичних діуретиків(манітол) чи салуретиків(фуросемід). Включає 3 етапи: водне навантаження, в/в струминне вливання і замісна інфузія. При необхідності цикл знову повторюють. Обов‘язково контроль покозників водного балансу( к-сть введеної і виведеної рідини, рівень гематокриту, ЦВТ). Протипоказ: позаклітинна дегідратація, застій в МКК, набряк легенів, стійка гіпотензія, недостатність кровообігу 2-3 ст., олігоурія, азотемія. Щоб уникнути розвитку осмотичного нефрозу і ГНН, форсований діурез використ не більше 3 діб. Операція заміщення крові показана при отр речов, що утв метгемоглобін, викликають гемоліз і ФОС. Операція ефективна в перші 3-5год з моменту отруєння, а при вживанні ФОС на 3-7добу.Метод порівняно простий, не потребує викор апаратури.Виведення і переливання 1,5- 2,5л сумісної одногрупної донорської крові проводиться із швидкістю від 40-50 до 100-150мл/хв. Попередньо здійснюють гемоделюцію до 30-35% гематокриту і загальну гепаринізацію 5 тис ОД гепарину. Протипоказ: колапс,шок,набряк легенів,вади серця,порушення системи гемостазу. Метод обмінного плазмаферезу дає змогу уникнути імун конфлікту та гемодин ускл і вивести з організму токс реч. Викор при гострій нирково-печінковій недост внаслідок отруєнням токсинами тропними до цих огранів або в соматогенній стадії отруєння.Метод буває центрифужним або мембранним.Оптимальний об‘єм обміну плазми вмежах 1-2 об‘ємів циркулювальної крові. Плазмозамісні речовини альбумін,реополіглюкін,розчин Рінгера. Гемодіаліз - видалення низькомолекулярних реч.через напівпроникні мембрани. Протипоказане підключеня апарата»штучна нирка»при стійкій артеріальній гіпотензії(САТ нище 80).Перитонеальний діаліз.при отруєннях психотропними реч.саліцилатами,метиловими спиртом,хлорованими вуглеводнями.після імплантації спец.катетера в черевну порожнину до останньої заливають 2 л підігрітогго до 37 С перитонеального розчину.Через 30 хв експозиції розчин видалляють,потім цикл повторюють.Ускладн: перетоніт, гіпокаліємія. Протипоказання спайковий процес другий триместр вагітності. Сорбція. перевага методу-висока швидкість детоксикації. Гемосорбція при отруєннях барбітуратами ФОС ,атропіном.Проти показ стійка гіпотензія, анемія, порушення гемостазу (фібриноліз, тромбоцитопенія). задопомогою апарата з перфузійним насосом через колонки пропускають венозну чи артеріальну кров зі швидкістю 50-250мл/хв.