- •Декарчук с.О. Математичні методи фізики Навчальний посібник
- •© Спд Жовтий, 2015
- •§1. Вступ. Предмет і задачі математичної фізики
- •Модуль і. Математична теорія поля Розділ I. Векторний аналіз §2. Градієнт скалярного поля і його властивості
- •§3. Оператор «набла»
- •§4. Похідна скалярного поля по напрямку
- •§5. Дивергенція векторного поля
- •§6. Поверхневий інтеграл і потік векторного поля
- •§7. Теорема Остроградського – Гауса
- •§8. Ротор векторного поля
- •§9. Циркуляція векторного поля
- •§10. Зв'язок ротора з циркуляцією. Теорема Стокса
- •§11. Диференційні операції другого порядку
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 1: Скалярне поле. Поверхні рівня. Похідна скалярного поля за напрямком. Градієнт.
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 1:
- •Тема 2: Циркуляція векторного поля вздовж кривої. Формула Остроградського-Гауса. Дивергенція
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 2
- •Тема 3: Теорема Стокса. Ротор векторного поля
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 3
- •Тема 4: Потенціальне поле і його властивості. Соленоїдальне поле і його властивості
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 4
- •Тема 5: Оператор Гамільтона. Диференційні операції другого порядку. Оператор Лапласа
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 5
- •Розділ іі. Криволінійні координати §12. Системи криволінійних координат
- •§13. Коефіцієнти Ламе
- •§14. Циліндрична і сферична системи координат
- •§15. Диференційні оператори в криволінійних координатах.
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 6: Основні диференціальні операції теорії поля в циліндричній та сферичній системі координат
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 6
- •Розділ ііі. Тензорний аналіз §16. Точковий многовид. Допустимі перетворення координат.
- •§17. Тензори
- •§18. Алгебра тензорів
- •§19. Рімановий простір. Метричний тензор
- •§20. Диференціювання тензорів
- •§ 21. Тензор кривизни
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 7: Тензор. Алгебраїчні операції над тензорами
- •Індивідуальні домашні завдання
§ 21. Тензор кривизни
Звернемось
знову до поняття про паралельний перенос
вектора. Виявляється, що у викривленому
просторі паралельний перенос вектора
з однієї точки в іншу дає різні результати,
якщо він здійснюється по різним шляхам.
Зокрема, звідси випливає, що якщо
переносити вектор паралельно самому
собі по деякому замкнутому контуру, то
він, повернувшись в початкову точку, не
співпаде сам з собою. Для того, щоб
зрозуміти це, розглянемо 2-вимірний
викривлений простір, тобто яку-небудь
поверхню, наприклад АВСА,
обмежену контуром. Перенесемо вектор
паралельно вздовж цього контура. При
переміщенні вздовж лінії АВ
вектор
,
весь час зберігаючи однаковий кут з
тією лінією, перейде в вектор
.
При переносі вздовж ВС
він так само прийде в вектор
.
Нарешті, при русі з С
в А
вздовж СА,
зберігаючи сталий кут з цією кривою,
вектор перейде в
.
Виведемо
загальну формулу, яка визначає зміну
вектора при паралельному переносі
вздовж нескінченно малого замкнутого
контура. Цю зміну
можна записати як
по заданому контуру. Враховуючи (20.9):
,
маємо:
. (1)
Застосовуючи
тепер до інтеграла (1) теорему Стокса і
враховуючи, що площа обмеженої контуром
поверхні є нескінченно мала величина
(площа
проекції паралелограма, побудованого
на векторах
),
отримуємо:
.
(2)
Оскільки
площа поверхні – нескінченно мала, то
наближено можна вважати, що всередині
контуру
,
тобто
.
Підставляючи ці похідні в (2), знайдемо
остаточно
, (3)
де
- тензор 4-го рангу:
. (4)
Тензорний
характер
випливає з того, що в (3) зліва стоїть
вектор – різниця
значень вектора в одній і тій же точці.
Тензор
називають тензором кривизни
або тензором Рімана-Крістофеля.
Якщо
двічі коваріантно продиференціювати
вектор
по
і
,
то результат залежить, взагалі кажучи,
від порядку диференціювання, в супереч
тому, що має місце для звичайних похідних,
а саме:
, (5)
тобто ця різниця також визначається тензором кривизни, що можна перевірити безпосереднім обчисленням.
В плоскому
просторі тензор кривизни дорівнює 0,
тому що в ньому можна вибрати СК
(наприклад, декартову), в якій повсюди
,
а тому і
.
В силу тензорного характеру
і в будь-якій іншій СК. Це відповідає
тому, що в плоскому просторі паралельний
перенос вектора з однієї точку в іншу
є однозначна операція, а при обході
замкнутого контура вектор не міняється.
Має місце і обернена теорема: якщо , то простір плоский. Отже, рівність або нерівність нулю тензора кривизни є критерієм того, чи є простір плоским чи є викривленим.
Якщо перейти в тензорі кривизни від змішаних компонентів до коваріантних:
,
(6)
то з допомогою простих перетворень легко отримати для них вираз:
(7)
З цього виразу випливають такі очевидні властивості симетрії:
, (8)
, (9)
а також тотожність Біанкі
.
(10)
З тензора кривизни за допомогою згорток можна отримати тензор 2-го рангу
. (11)
Цей тензор називається тензором Річчі і дорівнює, згідно (4)
.
(12)
Тензор Річчі є симетричним:
, (13)
а його згортка дає скаляр
, (14)
який називається скалярною кривизною простору. А.Ейнштейн в загальній теорії відносності ввів у розгляд також тензор, який називають тензором Ейнштейна:
.
(15)
