- •Декарчук с.О. Математичні методи фізики Навчальний посібник
- •© Спд Жовтий, 2015
- •§1. Вступ. Предмет і задачі математичної фізики
- •Модуль і. Математична теорія поля Розділ I. Векторний аналіз §2. Градієнт скалярного поля і його властивості
- •§3. Оператор «набла»
- •§4. Похідна скалярного поля по напрямку
- •§5. Дивергенція векторного поля
- •§6. Поверхневий інтеграл і потік векторного поля
- •§7. Теорема Остроградського – Гауса
- •§8. Ротор векторного поля
- •§9. Циркуляція векторного поля
- •§10. Зв'язок ротора з циркуляцією. Теорема Стокса
- •§11. Диференційні операції другого порядку
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 1: Скалярне поле. Поверхні рівня. Похідна скалярного поля за напрямком. Градієнт.
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 1:
- •Тема 2: Циркуляція векторного поля вздовж кривої. Формула Остроградського-Гауса. Дивергенція
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 2
- •Тема 3: Теорема Стокса. Ротор векторного поля
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 3
- •Тема 4: Потенціальне поле і його властивості. Соленоїдальне поле і його властивості
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 4
- •Тема 5: Оператор Гамільтона. Диференційні операції другого порядку. Оператор Лапласа
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 5
- •Розділ іі. Криволінійні координати §12. Системи криволінійних координат
- •§13. Коефіцієнти Ламе
- •§14. Циліндрична і сферична системи координат
- •§15. Диференційні оператори в криволінійних координатах.
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 6: Основні диференціальні операції теорії поля в циліндричній та сферичній системі координат
- •Індивідуальні домашні завдання до теми 6
- •Розділ ііі. Тензорний аналіз §16. Точковий многовид. Допустимі перетворення координат.
- •§17. Тензори
- •§18. Алгебра тензорів
- •§19. Рімановий простір. Метричний тензор
- •§20. Диференціювання тензорів
- •§ 21. Тензор кривизни
- •Приклади розв’язання задач
- •Тема 7: Тензор. Алгебраїчні операції над тензорами
- •Індивідуальні домашні завдання
§17. Тензори
Не тільки
координати і їх диференціали зазнають
змін при перетвореннях координат. Можна
припустити, що зазнають змін і деякі
окремі функції або набори функцій,
визначені в кожній точці
.
Припустимо, зокрема, що функція
чисельно не міняється, хоч її формальний
математичний вигляд (вираз) може змінитись
при перетворенні координат (16.2). Тоді
називають скаляром або тензором нульового
рангу. Наприклад, в декартовій системі
координат електростатичний потенціал
точкового заряду виражається функцією
,
а в сферичній системі координат функцією
,
але значення потенціалу в даній точці
не залежить від системи координат:
.
Розглянемо
тепер набір із
функцій
,
причому кожна
є відомою функцією
,
і нехай до координат застосовується
перетворення (16.2). Тоді ці
функцій називаються компонентами
контраваріантного вектора або
контраваріантного тензора першого
рангу, якщо ці функції перетворюються
по тому ж правилу, що й диференціали
координат (16.4), тобто якщо перетворені
функції
зв’язані з
формулами
.
(1)
З цього
визначення випливає, що диференціали
(
)
самі утворюють компоненти деякого
контраваріантного тензора першого
рангу.
Вектор
другого роду з компонентами
називається коваріантним вектором
(коваріантним тензором першого рангу),
якщо його компоненти перетворюються
по закону
.
(2)
Зв'язок
коваріантних і контраваріантних векторів
визначається теоремою: сума добутків
завжди є скаляр для любої пари векторів,
і називається скалярним добутком.
Доказ:
.
Але координати
незалежні, тому
.
Звідси випливає, що
,
так що величина суми добутків не
змінюється при перетворенні координат
і, отже, є скаляром. Сума добутків
відповідних компонентів деякого
коваріантного і деякого контраваріантного
вектора називається скалярним або
внутрішнім добутком цих двох векторів.
Цікаво, що будь-якому члену в цих формулах, в якому індекс зустрічається двічі – один раз вгорі, і один раз внизу – неодмінно приписується підсумовування по цьому повторюваному індексу від 1 до . Для скорочення записів було запропоновано опустити знак суми і прийняти домовленість про підсумовування, за якою по індексу, що зустрічається в деякому члені формули двічі – вгорі і внизу – передбачається підсумовування таких членів по всім значенням індексу від 1 до . Так, наприклад, формули (1) і (2) переписуються у вигляді:
,
. (3)
Приведені
вище визначення скалярів і векторів
суттєво залежать від законів перетворення
функцій координат. Розширенням цих
понять є об’єкти, закони перетворення
яких аналогічні, але більш складні, ніж
закони перетворення скалярів або
векторів. Наприклад,
функцій координат
(
)
з законом перетворення
(
)
(4)
утворюють
так званий контраваріантний тензор
другого рангу, а окремі функції
називають компонентами тензора.
Аналогічно
функцій координат
із законом перетворення
(5)
утворюють
коваріантний тензор другого рангу.
Нарешті, можна визначити
функцій координат
,
закон перетворення яких має частково
коваріантний і частково контраваріантний
характер, а саме:
. (6)
В такому випадку говорять, що сукупність функцій утворює змішаний тензор другого рангу.
Закони перетворення тензорів другого рангу (4-6) схожі на закони перетворення добутку двох векторів, але це не означає, що любий тензор другого рангу може бути представлений у вигляді деякої комбінації (добутку) векторів.
Можна
визначити тензор більш високого рангу,
ніж 2, за допомогою правила, що кожному
контраваріантному індексу ставиться
у відповідність закон перетворення,
аналогічний закону перетворення
контраваріантного вектора, і що
коваріантний індекс задовольняє правилу
перетворення коваріантного вектора.
Так, сукупність
функцій координат
утворює тензор 4-го рангу з трьома
коваріантними і одним контраваріантним
індексами. Закон перетворення цього
тензора має вигляд:
.
(7)
Ранг тензора є число індексів у його компонентах.
