Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
14_Синдром кровотеч_.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
89.41 Кб
Скачать

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ

Навчальна дисципліна

Хірургія

Модуль №

8

Змістовний модуль №

21

Тема заняття

№14 Синдром кровотечі з травного каналу. Причини виникнення, діагностика та диференціальна діагностика, лікувальна тактика.

Курс

6

Факультет

Медичний

Автори

Асист. Луцик А.П.

Київ-2015

1 .Актуальність теми.

На виразкову хворобу шлунка або дванадцятипалої кишки (ДПК) страждають від 5 до 10% населення, найчастіше захворювання уражує чоловіків у віці 30-50 ро­ків. У загальній популяції виразку ДПК реєструють у 4 рази частіше, ніж виразку шлунка. У 15% хворих, які страждають на виразкову хворобу шлунка або ДПК, роз­виваються кровотечі, частіше при виразці ДПК.

Частка кровотеч з верхнього відділу травного тракту ТТ — джерело вище зв'язки Трейца (страво­хід, шлунок, ДПК) — у структурі кровотеч становить 90%, з нижнього відділу ТТ — джерело нижче зв'язки Трейца — 0,1-9% (для тонкої кишки) і 2-3% (для товстої).

При кровотечах з верхніх відділів ТТ загальна летальність становить 16-19% (до 36% у осіб літнього віку).

Летальність при рецидиві кровотечі — 30-40%.

Після операцій з приводу кровотеч з ТТ летальність становить 12,9% (до 45-61% у хворих певних груп).

2.Навчальні цілі.

2.1.Ознайомитись: з основними положеннями щодо ШКК з ТТ, як хірургічної проблеми, сучасними стандартами діагностики, диференційної діагнос­тики, оцінки прогнозу та лікування хворого з кровотечею з ТТ в умовах стаціонару, історичними аспектами розвитку вчення про дане захворювання, наслідками ШКК, статистичними даними щодо захворюваності, соціально-економічним значенням проблеми.

2.2 . Знати:

  • Визначення шлунково-кишкової кровотечі (ШКК) і виразкової хвороби шлун­ка та ДПК.

  • Етіологію та патогенез ШКК, фактори ризику.

  • Ендоскопічну класифікацію тяжкості ШКК.

  • Класифікацію крововтрати за ступенем тяжкості.

  • Клінічну картину при ШКК різної етіології.

  • Патогенез геморагічного шоку.

  • Діагностичну програму при ШКК різної етіології.

  • Діагностичне значення показників лабораторних та інструментальних мето­дів обстеження при ШКК.

  • Захворювання, які можуть спричинювати кровотечу з верхніх і нижніх від­ділів ТТ, принципи їх диференційної діагностики.

  • Принципи диференційної діагностики кровотеч з верхнього та нижнього від­ділу ТТ,

  • Диференційну діагностику гастродуоденальної та легеневої кровотечі.

  • Формулювання діагнозу при кровотечах різної етіології.

  • Лікувальну тактику при ШКК різної етіології.

  • Показання до оперативного лікування ШКК виразкової етіології.

  • Види оперативних втручань при ШКК виразкової етіології.

  • Види оперативних втручань при ШКК з різних відділів товстої кишки.

  • Методи ендоскопічного гемостазу.

Основні показання до гемотрансфузії та принципи її проведення.

2.3.Оволодіти: анамнестичним методом обстеження хворого, методами фізикального обстеження пацієнта: огляд, поверхнева і глибока пальпація черевної порожнини, перкусія, аускультація черевної порожнини, визначати симптоми ШКК та ознаки тяжкості її перебігу.

2.4. Вміти:

  • Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із ШКК.

  • Виявляти типову клінічну картину при ШКК.

  • Надати першу допомогу хворим із ШКК.

  • Проводити пальцеве ректальне обстеження.

  • Вимірювати АТ, визначати пульс.

  • Ставити назогастральний зонд, зонд Блекмора.

  • Складати план обстеження хворих із ШКК.

  • На підставі аналізу даних лабораторного й інструментального обстеження про­водити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз при ШКК.

  • Інтерпретувати результати загального аналізу крові, даних ендоскопічного обстеження.

  • Обрати правильну лікувальну тактику при ШКК.

  • Призначати лікування при гастродуоденальних кровотечах залежно від на­дійності гемостазу, активності кровотечі та тяжкості крововтрати.

  • Визначати шоковий індекс Алговера.

  • Визначати показання до оперативного втручання у хворих з ШКК різної етіології.

  • Визначати групу крові, проводити проби на сумісність, переливати компо­ненти крові.

  • Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медич­ного працівника та принципи фахової субординації.

2.5.Розвивати творчі здібності на основі вивченого клінічного та діагностичного матеріалу: за даними наукової літератури по даній темі дослідити особливості перебігу ШКК у пацієнтів похилого і старечого віку, а також оптимальні методи дослідження та лікування даної категорії хворих.

3. Виховні цілі: сформувати деонтологічні уявлення при роботі з хворими на ШКК, оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з даною категорією хворих та їх родичами, розвивати почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.

п/п

Основні етапи заняття, їх

функції та зміст

Методи контролю і

навчання

Матеріали методичного забезпечення

Час

у хв.

1

2

3

4

5

Підготовчий етап:

І

Організаційні заходи.

1-3хв

II

Постановка навчальних

цілей та мотивація

див.п.2 «Навчальні цілі»

див.п.1«Актуальність теми»

20%

Контроль вихідного рівня

знань, навиків, вмінь:

1.Етіологія ШКК.

2. Патогенетичні механізми розвитку захворювання.

З.Класифікація ШКК.

4.Клінічна картина ШКК.

5.Діагностична програма.

б.Консервативні і оперативні методи лікування.

7. Способи профілактики ШКК.

Методи

контолю

теоретичних

знань:

1. Тестовий

контроль.

2. Рішення

типових задач.

З.Індивідуальне

теоретичне

опитування.

Тести

Задачі

Питанн

Проблеми

Таблиці. Малюнки. Структу рно-логічні схеми. Муляжі. Аудіо-відео матеріали.

IV

Основний етап:

70%

Формування професійних

вмінь та навичок:

1.Провести курацію хворого на ШКК.

2.Провести пальпацію черевної порожнини

3. Провести перкусію черевної порожнини

4. Провести аускультацію черевної порожнини

5. Визначати симптоми ШКК.

6. Визначати тактику лікування хворого на ШКК.

6. Визначити профілактичні заходи.

7. Вміти формулювати діагноз.

Метод формування навичок: практичний

тренінг.

Професійні алгоритми для формування професійних вмінь та практичних навиків: хворі, історії хвороби, обладнання, інструментарій, ситуаційні задачі, імітаційні,рольові ігри, довідкові, та нормативні матеріали аудіо- та відео-матеріали

8.Проводити диференційну

діагностику з іншими

захворюваннями.

9. Інтерпретувати дані

лабораторних і

інструментальних

методів обстеження.

10. Складати план

консервативного

лікування.

11.Визначати спосіб

оперативного лікування.

Метод формування

вмінь: професійний

тренінг у вирішенні

нетипових

ситуаціиних задач

(реальних, клінічних, текстових, в інтер­активних формах)

Обладнання,прилади,

інструментарій

алгоритми

Підсумковий етап:

V

Контроль і корекція

рівня професійних вмінь

та навичок.

Методи контролю

професійних

вмінь: аналіз та оцінка результатів клінічної роботи студентів

Рішення нетипових ситуаційних задач, завдань

Індивідуальний контроль практичних навиків, та їх результатів

усне опитування

Задачі.

Орієнтована карта для самостійної роботи з літературою.

Обладнання

10%

VI

Підведення підсумків заняття: теоретичного, практичного, організа­ційного.

Підсумкове оцінювання студентів за критеріями знань, навиків, вмінь

2-3хв

1-3 хв

VII

Домашнє завдання

Орієнтовна карта для самостійної ро­боти з літературою, рекомендована література(основна, додаткова, мето­дична).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]