Розділ 10 фінансова звітність підприємства

Метою вивчення розділу є формування системи знань щодо порядку складання та подання фінансової звітності різним користувачам з метою прийняття ними виважених управлінських рішень

Об'єктом вивчення розділу є фінансова звітність як джерело економічної інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єктів господарювання

У розділі 10 розглядаються наступні питання:

1. Сутність, основні вимоги, якісні характеристики та принципи побудови фінансової звітності

2. Порядок відображення активів, власного капіталу та зобов'язань у Балансі (Звіті про фінансовий стан)

3. Порядок складання Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід)

4. Порядок складання Звіту про рух грошових коштів

5. Порядок складання Звіту про власний капіталлючові терміни розділу:

Звітність, фінансова звітність, користувачі фінансової звітності, Баланс (Звіт про фінансовий стан), Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід), Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал

Після вивчення розділу 10 студенти повинні знати:

склад фінансової звітності,

її значення та роль у системі

управління;

принципи побудови та якісні

характеристики фінансової

звітності;

основні 'інформаційні потреби

користувачів фінансової звітності;

сутність показників фінансової

звітності;

структуру, порядок складання і

подання фінансової звітності;

взаємозв'язок показників різних

форм фінансової звітності

Після вивчення розділу 10 студенти повинні вміти:

застосовувати вимоги нормативних

документі при формуванні

показників фінансової звітності;

здійснювати підготовчі роботи

перед складанням фінансової

звітності;

узагальнювати дані бухгалтерського

обліку для складання фінансової

звітності;

визначати показники, які наводяться

у різних формах фінансової

звітності;

складати квартальну та річну

фінансову звітність

10.1. Сутність, основні вимоги, якісні характеристики та принципи побудови фінансової звітності

Завершальним етапом облікового процесу є складання звітності, яка, з одного боку, інтегрує дані оперативного, статистичного та бухгалтерсько­го обліку, а з іншого - є важливим джерелом економічної інформації для здійснення контролю, аналізу, планування, прогнозування і моделювання господарської діяльності підприємства.

Під звітністю прийнято розуміти систему взаємопов'язаних узагальнюючих по­казників, що характеризують фінансово-майновий стан підприємства за звітний період.

Суб'єкти господарської діяльності складають різні види звітності (рис. 10.1).

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для при­йняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. За даними такої звітнос­ті приймаються рішення щодо:

1. придбання, продажу чи подальшого володіння цінними паперами;

2. ефективності вкладених коштів в об'єкти інвестування;

3. якості управління;

4. здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

5) фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Характеристику інформаційних потреб користувачів фінансової звітності на­ ведено у таблиці 10.1.

Таблиця 10.1

Інформаційні потреби основних груп користувачів фінансової звітності

№ з/п	Користувачі фінансової звітності	Інформація, необхідна для користувачів фінансової звітності
1	2	3
1	Акціонери та інвестори	Показники, використовувані для: прийняття рішень щодо купівлі-продажу акцій; визначення прибутковості цінних паперів та рівня дивідендних платежів; оцінки ступеня ризику, пов'язаного з інвестиціями; визначення ефективності вкладених коштів; оцінки окупності вкладених коштів
2	Менеджери усіх рівнів управ­ління	Показники, необхідні для: управління діяльністю підприємства; аналізу та прогнозування розвитку підприємства; підготовки прийняття управлінських рішень
3	Кредитори під­приємства	Дані, використовувані для: оцінки спроможності підприємства своєчасно погашати зобов'язання як у короткостроковій, так і довгостроковій перспективі; визначення фінансової стійкості та платоспроможності боржника підприємства; оцінки платіжної дисципліни підприємства-боржника
4	Дебітори підприємства	Відомості, що слугують підставою для: оцінки здатності підприємства-кредитора своєчасно виконувати договір­ні зобов'язання; визначення передумов безперервної діяльності підприємства

Інформація, наведена у фінансовій звітності, повинна бути дохідливою, зрозумілою і розрахованою на однозначне її тлумачення користувачами за умови, що вони мають достатні фахові знання у сферах економіки, облі­ку та бізнесу, а також заінтересовані у сприйнятті такої інформації. При цьому, фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, і надає змогу вчасно оціни­ти минулі, теперішні та майбутні події, а також підтвердити й скорегува­ти оцінки, зроблені у минулому. Показники фінансової звітності мають бути достовірними, тобто не повинні містити помилок та перекручень, що можуть вплинути на рішення користувачів. Для кращого розуміння інформація, на­ведена у фінансовій звітності, повинна містити дані про підприємство; дату та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру;показники фінансової звітності за звітний і аналогічний період попереднього року;виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування; іншу інформацію, розкриття якої передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, «Загальни­ми вимогами до фінансової звітності». З метою забезпечення зіставності показ­ників у фінансовій звітності необхідно наводити відповідні дані за попередній період, а також розкривати інформацію про облікову політику та її зміни. Облі­кова політика розробляється уповноваженою особою підприємства та погоджу­ється з власником відповідно до установчих документів.

У процесі формування показників фінансової звітності слід дотримуватися наступних принципів (табл. 10.2). ^

Таблиця 10.2

Характеристика принципів формування показників фінансової звітності

№ з/п	Назва принципу	Характеристика принципу
1	2	3
1	Автономності підприємства	Кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників, а тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства
2	Безперервності діяльності	Передбачає здійснення оцінки активів і зобов'язань підприємства, виходя­чи з припущення, що його діяльність триватиме впродовж невизначеного періоду
3	Періодичності	Припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності
4	Історичної (фактичної) собівартості	Визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво чи придбання
5	Нарахування та відповідності доходів і витрат	Фінансовий результат визначається шляхом порівняння доходів звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх ви­никнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей
6	Повного висвіт­лення	Фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні й по­тенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі
7	Послідовності	Передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності

Продовження табл. 10.2

1	2	3
8	Обачності	Методи оцінки, що застосовуються у бухгалтерському обліку, повинні запо­бігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів й доходів підприємства
9	Превалюван­ня змісту над формою	Операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише ви­ходячи з юридичної форми
10	Єдиного грошо­вого вимірника	Передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці (гривні)

Річна фінансова звітність складається з: Балансу (Звіту про фінансовий стан),3віту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід),Звіту про рух грошових коштів, Звіту про власний капітал, МСФЗ - звітність: новації в роз­критті інформації за НП(С)БО 1 [7].

У відповідності до частини 1 статті 13 Закону України «Про бухгалтер­ський облік та фінансову звітність в Україні» [7] звітним періодом для скла­дання фінансової звітності є календарний рік. Проміжна фінансова звітність скла­дається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. Перший звітний період новостворе-ного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не перевищувати 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до дати прийняття рішення про ліквідацію такого суб'єкта господарювання.

Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, яким у відповідності до Закону України «Про бух­галтерський облік та фінансову звітність в Україні» надано право вести спро­щений облік, складають скорочену за показниками фінансову звітність у скла­ді Балансу (форма № 1-м) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-м). Водночас,певним суб'єктам господарювання надано право вести спрощений об­лік доходів і витрат без застосування подвійного запису та складати Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва у складі Балансу (форма № 1-мс) та Звіту про фінансові результати (форма № 2-мс).

Складати спрощену фінансову звітність можуть юридичні особи, що від­повідають наступним критеріям:

• розмір визнаних доходів кожного звітного податкового періоду нароста­ючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень;

• нарахована за кожний місяць заробітна плата (дохід) працівникам, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншого розміру двох мінімальних заробітних плат.

• Водночас, такі суб'єкти господарювання повинні відповідати одному із наведених нижче критеріїв:

• а) утворені в установленому законом порядку після 01 квітня 2011 року;

б) діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано у сумі, що не пе­ ревищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кіль­ кість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;

в) які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому за­конодавством порядку у період до набрання чинності Податкового Кодек­су України [52] та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

Не мають права складати спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва особи, які: