- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •6.092301 "Технологія і устаткування зварювання"
- •6.092303 "Технологія и устаткування відновлення і
- •6.092301 "Технологія і устаткування зварювання"
- •Передмова
- •Загальні положення
- •Мета і склад курсової роботи
- •Основна частина
- •4. Оформлення курсової роботи
- •5. Порядок захисту курсової роботи
- •Додаток ж
- •Додаток з
Додаток ж
Оформлення плакату курсового проекту
Додаток з
Перелік (приблизний) тем завдань до курсового проекту з дисципліни ”Триботехніка та надійність деталей машин” за напрямком „Зварювання” всіх форм навчання (визначаються викладачем або вибираються студентом самостійно та погоджуються з керівником курсового проекту).
Твердість HRC як критерій зносостійкості поверхневих шарів при спрацьовуванні спряжених поверхонь матеріалів.
Твердість HRB як критерій оцінки здатності матеріалу до супротиву руйнацій в умовах тертя метал – метал.
Твердість як критерій зносостійкості гетерогенних наплавлених шарів висококарбідохромистих сталей та сплавів.
Ударна в’язкість як критерій технологічної міцності в умовах ударно-абразивного руйнування млинових кульок.
Вибір структурно-фазового стану матеріалу в умовах спрацювання деталей з можливістю утворення мартенситу деформації.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах гідроабразивного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах абразивно-корозійного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах абразивного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах газоабразивного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах ерозійного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах кавітаційного зношування.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах спрацьовування ножів – диспергаторів.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації відвалів бульдозерів.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації траків гусениць тракторів.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації лопаток асфальтозмішувачів.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації скрибків бігунів вогнетривкого будівництва.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації лопатей млинових вентиляторів вугільних ТЕЦ.
Розробка хімічного складу наплавлювального зносостійкого дроту для експлуатації в умовах експлуатації газодимовисмоктувачів вугільних ТЕЦ.
Дослідження механізму контактної взаємодії в умовах ковзаючого контакту абразивної частки з кутом атаки α 5º – 10º.
Дослідження механізму контактної взаємодії в умовах ковзаючого контакту абразивної частки з кутом атаки α 15º – 35º.
Дослідження механізму контактної взаємодії в умовах ковзаючого контакту абразивної частки з кутом атаки α 35º – 45º.
Теоретичний аналіз методів оцінки та критеріїв зносостійкості матеріалів в умовах абразивного зношування.
Аналіз коефіцієнту Кт=На/Нм в умовах спрацювання поверхні тертя з контертілом чи абразивною часткою.
Оптимізація структурно-фазового стану зносостійких чавунів на базі легування Fe – Cr.
Розробка алгоритму оцінювання ріжучої здатності деталей типу плоского леза.
Розробка теоретично-практичних методів прогнозування кількості зміцнюючої твердої фази в умовах абразивного зношування з незначними локальними ударними навантаженнями.
Теоретично-практичний аналіз впливу кількості твердої фаз (К%) на технологічну міцність у інтервалі К=10 – 30%.
Теоретично-практичний аналіз впливу кількості твердої фаз (К%) на технологічну міцність у інтервалі К=40 – 50%.
Теоретично-практичний аналіз впливу кількості твердої фаз (К%) на технологічну міцність у інтервалі К=60 – 90%.
Дослідження можливості утворення комплексних карбонітрідних фаз на підставі термодинамічного розрахунку.
