3. Основна частина

3.1. Аналіз наукової, науково-технічної, науково-технологічної розглядаємої проблеми – в першому обзаці даного розділу необхідно у двух-трьох реченнях оцінити стан проблеми зношування деталі чи вузла механізма; довести її актуальність та необхідність нагального вирішення. Після чого подається перший розділ який знайомить з питаннями, яким буде присвячена робота. В ньому стисло викладається історія аналізу питання та спроб їх вирішення і дається власне розуміння сучасного стану тематики, що досліджується, з посиланням на джерела, та обґрунтовується актуальність з наголосом в необхідності проведення додаткових досліджень в рамках курсового проекту. Об΄єм цього розділу не повинен перевищувати дві-три сторінки.

3.2. Апріорний аналіз чи літературний огляд – результат роботи студента з наявною на сьогодні надрукованою науковою літературою: монографій, підручників, статей, патентів, електронних джерел та інш.. Найважливіше в такій роботі є аналіз та порівняння літературних даних бажано за останні 30-40 років, які безпосередньо стосуються теми роботи або знаходяться у суміжних чи опосередкованих науково-технічних площинах і напрямках. Огляд літератури має виявити обізнаність студента зі спеціальною літературою, його вміння систематизувати та критично оцінювати результати експериментальної роботи інших авторів. Текст огляду повинен відповідати таким вимогам: повнота і достовірність інформації, логічність структури, наявність критичної оцінки, ясність і чіткість викладу. Наприклад, для написання літературного огляду можливо використання таких мовних оборотів, як: "вчений Х досліджував дану проблему ... і визначив, що фактор 1 залежить від функції Z в прямопропорційному математичному співвідношенні й не залежить від параметрів трибосистеми, таких як... "; "проте в даних дослідах не були враховані параметри 2 і 3, які значною мірою обмежують можливості описання цього процесу"; "відомо, що вчений N робив спроби описати механізм..., проте відсутність основних компонентів в математичній формулі ставят під сумнів використання даного виразу, оскільки завдання в даному вигляді не має числового рішення"; "вчені F і G по вивченню трібосистеми в даних умовах пропонували використовувати новий алгоритм..., проте деякі елементи цієї схеми суперечать ряду положеннь інших вчених, які вважають, що розрахунок функції відгуку повинен проводитись згідно іншого механізму". По завершенню цього розділу необхідно надати коротке резюме стосовно необхідності проведення дослідження з даного напряму. Огляд літератури може включати декілька підрозділів. Для першої курсової роботи огляд літератури може складати дві третини роботи і є основною її частиною. Для дипломної випускної роботи – не більше 1/3 загального об’єму.

Текст роботи може включати посилання. При непрямому цитуванні слід бути максимально точним у викладі думок автора. Посилання на джерело слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, наприклад: "у працях [2,5,7] … ". Прізвища авторів, включених у контекст речення, пишуться без ініціалів, наприклад: "У процесі дослідження Іванов (1986) довів …". Краще, коли прізвище наводиться у середині або в кінці речення. Після прізвища в дужках вказується рік видання праці, а у випадку іноземного автора – його прізвище наводиться мовою оригінала, а потім рік видання роботи. Можна при посиланні на першоджерело обмежитись лише називанням його порядкового номера у квадратних дужках. При посиланні на роботи багатьох авторів з певного питання, роботи подаються у хронологічному порядку опублікування.

Рекомендується у кінці розділу зробити загальний підсумок наведених наукових даних і наголосити на актуальності питань, які потребують вирішення і є предметом роботи. Наприклад, "таким чином проведенний літературний аналіз показав, що на даний момент не існує єдиної думки, яка б дозволила прийти до повного розуміння процесів, крім того існують лише розрізнянні несистематизовані думки, які, у більшості випадків, можуть суперечить один одному, що спонукає на необхідність проведення подальших досліджень, інженерних розрахунків, конструкторських розробок і т.п.".

3.3. Об’єкти, матеріали і методи. У цьому розділі подається аналіз трибо - системи, зокрема аналізуються умови контактування поверхонь тертя відтворенням конкретної схеми контактної взаємодії робочої поверхні деталі чи вузла механізму з абразивною часткою чи контр тілом. У подальшому (згідно ДСТУ 2823-94), з урахуванням співвідношення фізико-механічних властивостей абразивних часток та матеріалу, що руйнується подається робоча гіпотеза стосовно вірогідного механізму спрацьовування поверхні тертя деталей.

Крім того, необхідно вказати хімічний склад обраних для випробувань сталей і сплавів, їх фізико-механічні властивості (структурно-фазовий стан; кількість зміцнюючої твердої фази; здатність до виникнення мартенситу деформації;вказати, якщо потрібно, температуру термічної обробки і т.п.).

Особливо важливим моментом є вибір еталону при проведенні порівняльного оцінювання. Тому обов'язково требо вказати матеріал, який був прийнятий за еталон для визначення відносної зносостійкості ( Наприклад-Сталь 45 у відпаленому стані) та дати мотивоване обґрунтування.

При використанні запозичених методів дослідження слід обов’язково надавати посилання з вказівкою повних даних джерел походження інформації. За базову установку будемо вважати, що у курсових роботах студент повинен наводити опис не тільки широко застосованих методів, а як правило всіх відомих алгоритмів досліджень обраного наукового напрямку, але з самостійним вибором та аргументацією які можна обмежити на рівні згадування. Тому оцінювання креативності курсового проекту буде визначатись на підставі ступеню оригінальності запропонованого науково-технічного методу і студенту слід описати його більш детально, вказати на зроблені модифікації чи удосконалення, обґрунтувати їх необхідність, доцільність та переваги. Крім того, слід розуміти, що опис алгоритму випробувань повинен відтворювати реальні конкретні умови зношування. Це пов’язано з обов’язковим мотивованим вибором основних факторів, що мають найбільш питомий внесок в зношування поверхні, а саме характер прикладання навантаження, швидкість відносного переміщення, тиск абразивної маси, температура, характеристики абразива, розміри та форми абразивних зерен, механічні властивості абразиву чи контр тіла та інші.

Пояснювальна записка обов’язково повинна містити креслення деталі, треба навести (схематично або фото) характер її зношування, побудувати епюру зносу робочої поверхні, обґрунтувати значення максимального допустимого зносу. При роботі над КП требо врахувати, що завершальним етапом дослідження є рекомендації вибору способу та розробка, чи вибір існуючих технологій підвищення зносостійкості швидкозношуваних вибраних деталей.

В завершенні даного розділу необхідно зазначити результати дослідження впливу структурно-фазового стану та матеріалознавчих параметрів трибосистем на зносостійкість матеріалу у конкретних умовах зношування, вплив експлуатаційних факторів на відносну зносостійкість та надійність деталей машин.

3.4. Висновки завершують роботу. Їх мета підведення підсумків проведених досліджень. Висновки формулюють у вигляді окремих лаконічних і, головне, конкретних положень, які підсумовують експериментальні результати проведеного дослідження. У пункти висновків можуть бути включені узагальнені цифрові дані, одержані особисто автором. Висновки повинні містити відповідь на питання, що були сформульовані у першому розділі. Останній пункт висновків слід зробити узагальнюючим, він може містити рекомендації щодо можливого використання одержаних результатів.

3.5. Перелік посилань – це перечень джерел, які були використані при написанні роботи і на які є посилання в тексті. Загальні вимоги й правила складання бібліографічного опису літератури зазначенні у ДСТУ ГОСТ 7.1:  2006.

Використані джерела рекомендується розміщувати в порядку згадування в тексті за їх наскрізною нумерацією. Рекомендована література для написання курсового проекту наведена в додатку Д.