- •Ростовський в. С. Новікова о. В. Технологія виробництва борошняних кондитерських виробів
- •Посуд і пристосування, що використовуються при приготуванні кондитерських виробів
- •1.1. Дошки і качалки
- •1.2. Каструлі, тази, м'ясорубки, сита, друшляки, терки, пензлики
- •1.3. Дека і листи
- •1.5. Форми для випічки тіста
- •1.6. Відсаджувальні (кондитерські) мішки і трубочки
- •1.7. Кондитерські гребінки
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 підготовка кондитерської сировини до виробництва
- •2.1. Борошно і крохмаль. Їх використання в кондитерському виробництві
- •Основні показники якості борошна
- •Хімічний склад пшениного борошна
- •Вміст клейковини в різних видах напівфабрикатів
- •Класифікація клейковини за пружними властивостями
- •Характеристика борошна за показниками розпливчатості
- •Орієнтовні норми допустимого ступеня потемніння борошна
- •Зберігання борошна
- •Запобігання псуванню борошна при зберіганні і підготовки борошна до виробництва
- •2.2. Цукор. Мед. Патока. Підсолоджуючі речовини
- •2.3. Яєчні продукти
- •2.4. Молочні продукти
- •2.5. Жири. Масла
- •2.7. Смакові і ароматичні речовини
- •2.8. Розпушувачі тіста
- •2.9. Желейні речовини
- •2.10. Харчові барвники. Харчові лаки
- •Кількість фарбувального розчину для підфарбовування кремів
- •Харчові лаки
- •Контрольні питання
- •3.2. Заготівля фруктів і ягід для начинки і прикраси виробів
- •Зберігання плодів у свіжому вигляді
- •Розморожування плодів і ягід
- •Первинна обробка фруктів і ягід
- •Посуд і тара
- •Плодові заготовки
- •Абрикоси
- •Апельсини
- •Виноград
- •Полуниця
- •Журавлина
- •Мандарини
- •Варення з малини
- •Повидло з малини
- •Персики
- •Цукати із слив
- •Чорна смородина
- •Варення з чорної смородини
- •3.3. Начинки (фарші)
- •Пасерування борошна
- •Приготування бульйону
- •3.4. Начинки з м'ясних продуктів (фарші)
- •3.5. Начинки з рибних продуктів і раків
- •3.6. Начинки з круп'яних продуктів
- •3.7. Начинки з овочів, грибів і саго
- •3.8. Начинки з молочних продуктів
- •3.9. Начинки з фруктів
- •3.10. Начинки з різних продуктів
- •3.11. Праліне
- •4.2. Паленка, розпад цукру
- •4.3. Сиропи для промочування
- •4.4. Помади і їх призначення
- •4.5. Цукровий сироп для глазурування (тираж)
- •4.6. Інвертний сироп (інверсія цукру)
- •4.7. Глазур
- •4.8. Желе
- •4.9. Карамель
- •Карамелева маса з патокою
- •Карамелева маса без патоки
- •4.10. Кандір і грильяж Кандір
- •Грильяж
- •Розділ 5 креми, IX призначення в кондитерському виробництві
- •5.1. Санітарний режим приготування кремів
- •5.2. Основні масляні креми
- •5.3. Ароматизовані масляні креми
- •5.4. Білкові креми
- •5.5. Основні заварні креми
- •5.6. Ароматизовані заварні креми
- •5.7. Основні вершкові креми
- •5.8. Ароматизовані вершкові креми
- •5.9. Сметанні і вершково-сметанні креми
- •5.10. Різні креми
- •Розділ 6 обробні напівфабрикати для виробництва тістечок і тортів. Способи обробки
- •6.1. Зміст і завдання обробки кондитерських виробів
- •6.2. Прикраси з крему
- •6.3. Прикраси з глазурі
- •6.4. Білкова малювальна маса. Мереживо
- •«Мереживо»
- •6.5. Фруктова малювальна маса
- •6.6. Борошняна малювальна маса
- •6.7. Прикраси з желе
- •6.8. Прикраси з шоколаду
- •6.9. Прикраси з марципана
- •Покриття марципаном торта
- •Виготовлення троянди з марципана
- •Виготовлення бузку з марципана
- •6.10. Прикраси з карамелі
- •6.1 1. Прикраса з штрейзеля
- •6.12. Прикраси посипкою для торта
- •6.13. Прикраса фруктами і цукатами
- •6.14. Прикраси з цукрових мастик
- •Рецептура цукрової мастики
- •Виготовлення квітів шипшини за допомогою цукрової мастики
- •Виготовлення квітки маку з мастики
- •Ведмежа
- •Білочка
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 заміс тіста і способи його розпушування при виробництві кондитерських виробів
- •7.1. Класифікація тіста
- •7.2. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •7.3. Способи розпушування тіста
- •Розділ 8 дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.1. Процеси, що відбуваються при замісі і випічці дріжджового тіста
- •8.2. Дріжджове безопарное тісто
- •8.3. Дріжджове опарне (здобне тісто)
- •8.4. Оброблення і випічка тіста
- •8.5. Вироби із звичайного безопарного дріжджового тіста
- •8.6. Вироби із здобного дріжджового опарного тіста
- •Рецептура ромових баб (витрата сировини на 1 т готових виробів, кг)
- •8.7. Листкове дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.8. Млинцеве тісто
- •8.9. Тісто для оладок
- •Розділ 9 бездріжджове тісто і вироби з нього
- •9.1. Здобне прісне тісто
- •9.2. Вафельне тісто
- •Виготовлення вафельних листів
- •9.3. Пряникове тісто
- •Приготування тіста сирцевим способом
- •Приготування тіста заварним способом
- •9.4. Пісочне тісто
- •9.5. Заварне тісто
- •9.6. Прісне листкове тісто
- •9.7. Повітряне тісто
- •9.8. Легкогоріхове тісто
- •9.9. Мигдалеве тісто
- •9.10. Локшинне тісто
- •9.11. Бісквітне тісто з підігрівом (основне)
- •9.12. Бісквітне тісто без підігріву (буше)
- •9.13. Масляний бісквіт
- •Контрольні питання
- •Розділ 10 приготування тістечок у кондитерському цеху
- •10.1. Бісквітні тістечка
- •10.2. Заварні тістечка
- •10.3. Пісочні тістечка
- •10.4. Листкові тістечка
- •10.5. Мигдалеві тістечка
- •10.6. Тістечка крихкові
- •10.7. Повітряні тістечка
- •Контрольні питання
- •Розділ 11 приготування тортів, особливості їх виробництва
- •11.1. Композиція тортів
- •11.2. Макети тортів
- •11.3. Приготування бісквітних тортів
- •11.4. Приготування пісочних тортів
- •11.5. Приготування листкових тортів
- •11.6. Приготування мигдалевих тортів
- •11.7. Приготування легкогоріхових тортів
- •11.8. Приготування повітряних тортів
- •11.9. Транспортування і зберігання тортів і тістечок
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 різновиди борошняних кондитерських виробів
- •12.1. Борошняні кондитерські вироби з черствого хліба і сухарів
- •12.3. Сухарі
- •12.4. Крекер і галети
- •Рецептура на крекер (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •Рецептура на галети (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •12.5. Східні солодощі
- •12.6. Виробництво дієтичних кондитерських виробів і виробів дитячого харчування
- •Контрольні питання
- •Розділ 13 стандартизація 1 контроль якості продукції
- •13.1. Стандартизація, сертифікація і метрологія при виробництві борошняних кондитерських виробів
- •13.2. Види контролю виробництва та якості кондитерської продукції
- •Класифікація основних видів контролю
- •13.3. Методи і завдання лабораторного контролю. Прийоми випробувань сировини і готових виробів.
- •13.4. Відбір середніх проб
- •13.5. Дослідження готових кондитерських виробів
- •13.6. Зміна якості виробів при зберіганні. Умови зберігання. Терміни придатності виробів
- •Контрольні питання
- •14.2. Організація робочих місць в кондитерському цеху
- •Розділ 15 охорона праці. Протипожежні заходи. Санітарні вимоги в кондитерському цеху
- •15.1. Охорона праці і безпека при експлуатації технологічного устаткування
- •15.2. Противопожежні заходи в цеху
- •15.3. Санітарія і гігієна. Вимоги до тримання кондитерського цеху. Мікробіологічний контроль
- •15.4. Санітарно-гігієнічний режим і контроль виробництва
- •15.5. Особиста гігієна працівників кондитерського цеху
- •15.6. Харчові інфекції і харчові отруєння
- •15.7. Дезинфекція, дезинсекція, дератизація
- •15.8. Технохімічний контроль виробництва кондитерських виробів
- •Контрольні питання:
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Норми взаємозамінюваності окремих видів сировини
- •Санітарні правила «умови, строки зберігання особливо швидкопсувних продуктів» (СанПін, ост 10-060-95 «торти та тістечка»)
- •Державні стандарти, які використовуються у кондитерській промисловості
- •Витяг із санітарних норм та правил в Україні Закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •Розділ і. Загальні положення
- •Закон України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ V вилучення з обігу або знищення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, що не відповідають встановленим вимогам
- •Розділи
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •03067, М. Київ, вул. Прилужна 14, кв. 42
Характеристика борошна за показниками розпливчатості
Характеристика борошна за силою |
Середній діаметр кульки із 100 г тіста після вилежування протягом 3 годин, мм |
Сильне |
до 83 |
Середнє |
83-97 |
Слабке |
більше 97 |
Для визначення консистенції тіста використовуються консистометри (пенетрометри), в яких оцінюють консистенцію тіста за глибиною занурення (пенетрації) в нього тіла занурення певної форми за певний час і під певним навантаженням. Чим «сильніше» борошно, тим менша глибина занурення (значення показника К60) в тісто, витриманому 60 хв при 35°С.
Визначення реологічних властивостей тіста на фаринографі. Фа-ринограф (фірми «Брабендер») застосовується в мукомельній і хлібопекарській промисловості багатьох країн.
Для визначення властивостей тіста на фаринографі виробляють заміс тіста із записом зусиль, що витрачаються на заміс, у вигляді кривої — фаринограми, яка дає змогу оцінити якість борошна за такими показниками: водопоглинальна здатність, консистенція тіста, час утворення тіста, стійкість, розрідження тіста.
Консистенція тіста змінюється протягом усього часу замісу: зростає в перший період замісу, потім якийсь час знаходиться на максимально досягнутому рівні і поступово знижується від середини ширини смуги кривої.
Час утворення тіста — час, протягом якого величина консистенції тіста досягає максимуму.
Стійкість (стабільність) тіста характеризує тривалість збереження тістом максимального рівня консистенції при замісі.
Розрідження тіста відповідає різниці між максимальною консистенцією, досягнутою при замісі, і в кінцевий момент замісу.
Фаринограф використовують не тільки для вивчення властивостей, реологій тіста під час замісу, але і для дослідження зміни властивостей тіста в процесі його бродіння або автолізу.
Для визначення реологічних властивостей тіста також використовуються:
— екстенсограф (фірма «Брабендер») — для визначення властивостей тіста за його розтяжністю;
Dо-Соrdег (фірма «Брабендер») — тісто замішується в ємності, тістомісилки, із змінною частотою обертання робочих органів до готовності з визначенням оптимальної тривалості замісу при певній швидкості з подальшим розрахунком витрати енеріії на заміс. Дослідження на Dо-Соrdеr дають змогу визначати силу пшеничного борошна в умовах, що наближаються до сучасних способів приготування тіста з інтенсивною обробкою його при замісі.
Для визначення сили пшеничного борошна використовується також метод, седіментації Зелені, заснований на набуханні частинок борошна за певних умов у розчині молочної, оцетової або інших органічних кислот. При цьому, чим більший у муці вміст білка або клейковини, тим кращі реологічні властивості клейковини (або сила муки), тим більший об'єм частинок муки в градуйованому циліндрі. Метод дає достовірні результати при зольності борошна не більше 0,6% на с. р.
Для вивчення хлібопекарських властивостей борошна використовується метод визначення газотвірної і газоутримуючої здатності його на реоферментометрі Шопена.
Прилад складається з бродильної камери, в яку поміщають судину із заздалегідь підготовленим зразком тіста (з борошна, води, дріжджів, солі). Стінки судини мають перфорації, що дає змогу повітрю і вуглекислому газу швидко проходити до вихідного отвору камери, сполученого з реєструючим пристроєм. У процесі бродіння (в середньому протягом 3-х г) в камері підтримується температура 30°С.
В ході аналізу одночасно записуються три криві -ферментограми: розвитку тіста; швидкості утворювання і кількості діоксиду вуглецю; обсягу діоксиду вуглецю, що утримується тістом.
Крупність пшеничного борошна. Розміри частинок борошна мають велике значення для формування якості дріжджового виробу, оскільки впливають на швидкість протікання в тісті біохімічних і колоїдних процесів і, внаслідок цього, на властивості тіста, якість і вихід виробу.
Крупноту помелу борошна визначають за залишком і проходом через сито певних розмірів.
Для визначення розмірів частинок борошна застосовують методи, засновані на просіюванні борошна на ситах з осередками різних розмірів, а також методи, седіментацій, що дозволяють точніше фракціонувати найбільш дрібні частинки борошна.
Розміри частинок муки пшеничної вищого і 1 сорту становлять від декількох мікрометрів до 180—190 мкм: приблизно половина кількості частинок має розміри менше 40—50 мкм, а інші — від 45— 50 до 190 мкм. У борошні пшеничному 2 сорту і особливо в оббивальному міститься значно більше крупних частинок.
Мука з м'яких сортів пшениці, як правило, характеризується дещо меншими розмірами частинок порівняно з мукою, отриманою з твердих сортів пшениці.
Дослідження показали, що при додатковому подрібненні початкового зразка пшеничного борошна збільшуються питома поверхня частинок, кількість пошкоджених зерен крохмалю, цукро- і газотвірна здатність, водопоглинальна здатність борошна.
З борошна з підвищеною крупнотою виходить виріб недостатнього об'єму, з грубою товстостінною пористістю м'якиша і блідною кіркою. Водночас вироби з найбільш подрібненого борошна виходять зниженого об'єму, з інтенсивно забарвленою кіркою, часто з темним м'якишем.
Оптимум подрібнення повинен бути різним для борошна із зерна з різною кількістю і, особливо, якістю клейковини. Чим сильніша клейковина зерна, тим дрібнішою повинна бути мука. При цьому частинки борошна повинні бути однорідними за розмірами.
В умовах жаркого клімату, коли процеси тістоприготування протікають при вищих температурах (37—40°С), при використанні борошна крупного помелу з великими розмірами частинок борошна поліпшувалися властивості клейковини, тесту і якість виробів в результаті зниження інтенсивності протікання ферментативних, біохімічних, колоїдних та інших процесів.
Пневмосепарування борошна за розмірами частинок і порівняльне дослідження одержаних фракцій показало, що фракції щодо дрібніших частинок борошна містять більше білка, мають вищу зольність, цукро- і газотвірну здатність. Вміст сирої клейковини також відповідно вищий, а розтяжність її нижча. Для фракцій щодо крупних часток характерний понижений вміст білка.
З використанням пневмосепарування часток борошна розроблені технології помелу, що дають змогу з одного і того ж зерна пшениці одержувати низькобілкове борошно для виробництва кексів, цукрового печива й інших видів борошняних кондитерських виробів і борошно з підвищеним вмістом білка, яке може бути використане як покращувач хлібопекарських властивостей пшеничного борошна або для спеціальних сортів хлібобулочних виробів з підвищеним вмістом білка.
Колір борошна і здатність його до потемніння в процесі приготування дріжджових виробів. Одним з показників якості пшеничного борошна, а також його сорту, є білизна. Вона в основному характеризується кольором ендосперма зерна, а також кольором і кількістю в борошні периферійних (висівкових) часток зерна.
Спресоване борошно відображає і поглинає світло селективно, тобто певні області спектра. Видиме забарвлення продукту залежить від променів, поглинених або відбитих ним. Так, ендосперм зерна пшениці відбиває і поглинає рівною мірою майже всі частини спектра, і тому борошно здається білим. Колір висівок на вигляд червоно-коричневий, тому що пігментовані оболонки зерна поглинають усі промені від фіолетових до зелених і відбивають жовті та червоні.
Найбільшу відбивну здатність має ендосперм, найменшу — висівкові частини зерна. Тому відбивна здатність муки буде тим більша, чим менша кількість висівкових частинок знаходиться в ній. Водночас колір борошна залежить не лише від кількості висівкових частинок, але також і від їх забарвлення. Так, плодові оболонки мають солом'яно-жовтий колір, насінні оболонки червонозер-ної пшениці — значна кількість червоно-коричневого пігменту, а клітки алейронованого шару у відбитому світлі — білувато-сірий відтінок.
Колір м'якиша виробу залежить від кольору борошна. З темного борошна виходить виріб з темним м'якишем. Проте, зі світлого борошна в певних умовах може бути одержано виріб з темним м'якишем, тому для характеристики хлібопекарських властивостей борошна має значення не тільки його колір, але і здатність до потемніння. Здатність муки до потемніння обумовлена вмістом у ній вільного тирозину (амінокислоти) і активністю ферменту поліфе-нолоксідази (тирозиназу), тирозину, що каталізує окислення, з утворенням темнозафарбованих меланінів, які впливають на потемніння тіста і м'якиша виробу.
Вміст у борошні вільного тирозину визначає більшою мірою здатність борошна до потемніння, ніж активність поліфенолоксидази.
Потемніння визначається методом порівняння кольору свіжо-замішаного і витриманого при температурі 40°С коржика тіста (10 г борошна і 5 мл води, товщина 2—3 мм) протягом 6 г. Орієнтовні норми допустимого ступеня потемніння борошна наведені в таблиці 6.
Таблиця 6
