- •Ростовський в. С. Новікова о. В. Технологія виробництва борошняних кондитерських виробів
- •Посуд і пристосування, що використовуються при приготуванні кондитерських виробів
- •1.1. Дошки і качалки
- •1.2. Каструлі, тази, м'ясорубки, сита, друшляки, терки, пензлики
- •1.3. Дека і листи
- •1.5. Форми для випічки тіста
- •1.6. Відсаджувальні (кондитерські) мішки і трубочки
- •1.7. Кондитерські гребінки
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 підготовка кондитерської сировини до виробництва
- •2.1. Борошно і крохмаль. Їх використання в кондитерському виробництві
- •Основні показники якості борошна
- •Хімічний склад пшениного борошна
- •Вміст клейковини в різних видах напівфабрикатів
- •Класифікація клейковини за пружними властивостями
- •Характеристика борошна за показниками розпливчатості
- •Орієнтовні норми допустимого ступеня потемніння борошна
- •Зберігання борошна
- •Запобігання псуванню борошна при зберіганні і підготовки борошна до виробництва
- •2.2. Цукор. Мед. Патока. Підсолоджуючі речовини
- •2.3. Яєчні продукти
- •2.4. Молочні продукти
- •2.5. Жири. Масла
- •2.7. Смакові і ароматичні речовини
- •2.8. Розпушувачі тіста
- •2.9. Желейні речовини
- •2.10. Харчові барвники. Харчові лаки
- •Кількість фарбувального розчину для підфарбовування кремів
- •Харчові лаки
- •Контрольні питання
- •3.2. Заготівля фруктів і ягід для начинки і прикраси виробів
- •Зберігання плодів у свіжому вигляді
- •Розморожування плодів і ягід
- •Первинна обробка фруктів і ягід
- •Посуд і тара
- •Плодові заготовки
- •Абрикоси
- •Апельсини
- •Виноград
- •Полуниця
- •Журавлина
- •Мандарини
- •Варення з малини
- •Повидло з малини
- •Персики
- •Цукати із слив
- •Чорна смородина
- •Варення з чорної смородини
- •3.3. Начинки (фарші)
- •Пасерування борошна
- •Приготування бульйону
- •3.4. Начинки з м'ясних продуктів (фарші)
- •3.5. Начинки з рибних продуктів і раків
- •3.6. Начинки з круп'яних продуктів
- •3.7. Начинки з овочів, грибів і саго
- •3.8. Начинки з молочних продуктів
- •3.9. Начинки з фруктів
- •3.10. Начинки з різних продуктів
- •3.11. Праліне
- •4.2. Паленка, розпад цукру
- •4.3. Сиропи для промочування
- •4.4. Помади і їх призначення
- •4.5. Цукровий сироп для глазурування (тираж)
- •4.6. Інвертний сироп (інверсія цукру)
- •4.7. Глазур
- •4.8. Желе
- •4.9. Карамель
- •Карамелева маса з патокою
- •Карамелева маса без патоки
- •4.10. Кандір і грильяж Кандір
- •Грильяж
- •Розділ 5 креми, IX призначення в кондитерському виробництві
- •5.1. Санітарний режим приготування кремів
- •5.2. Основні масляні креми
- •5.3. Ароматизовані масляні креми
- •5.4. Білкові креми
- •5.5. Основні заварні креми
- •5.6. Ароматизовані заварні креми
- •5.7. Основні вершкові креми
- •5.8. Ароматизовані вершкові креми
- •5.9. Сметанні і вершково-сметанні креми
- •5.10. Різні креми
- •Розділ 6 обробні напівфабрикати для виробництва тістечок і тортів. Способи обробки
- •6.1. Зміст і завдання обробки кондитерських виробів
- •6.2. Прикраси з крему
- •6.3. Прикраси з глазурі
- •6.4. Білкова малювальна маса. Мереживо
- •«Мереживо»
- •6.5. Фруктова малювальна маса
- •6.6. Борошняна малювальна маса
- •6.7. Прикраси з желе
- •6.8. Прикраси з шоколаду
- •6.9. Прикраси з марципана
- •Покриття марципаном торта
- •Виготовлення троянди з марципана
- •Виготовлення бузку з марципана
- •6.10. Прикраси з карамелі
- •6.1 1. Прикраса з штрейзеля
- •6.12. Прикраси посипкою для торта
- •6.13. Прикраса фруктами і цукатами
- •6.14. Прикраси з цукрових мастик
- •Рецептура цукрової мастики
- •Виготовлення квітів шипшини за допомогою цукрової мастики
- •Виготовлення квітки маку з мастики
- •Ведмежа
- •Білочка
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 заміс тіста і способи його розпушування при виробництві кондитерських виробів
- •7.1. Класифікація тіста
- •7.2. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •7.3. Способи розпушування тіста
- •Розділ 8 дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.1. Процеси, що відбуваються при замісі і випічці дріжджового тіста
- •8.2. Дріжджове безопарное тісто
- •8.3. Дріжджове опарне (здобне тісто)
- •8.4. Оброблення і випічка тіста
- •8.5. Вироби із звичайного безопарного дріжджового тіста
- •8.6. Вироби із здобного дріжджового опарного тіста
- •Рецептура ромових баб (витрата сировини на 1 т готових виробів, кг)
- •8.7. Листкове дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.8. Млинцеве тісто
- •8.9. Тісто для оладок
- •Розділ 9 бездріжджове тісто і вироби з нього
- •9.1. Здобне прісне тісто
- •9.2. Вафельне тісто
- •Виготовлення вафельних листів
- •9.3. Пряникове тісто
- •Приготування тіста сирцевим способом
- •Приготування тіста заварним способом
- •9.4. Пісочне тісто
- •9.5. Заварне тісто
- •9.6. Прісне листкове тісто
- •9.7. Повітряне тісто
- •9.8. Легкогоріхове тісто
- •9.9. Мигдалеве тісто
- •9.10. Локшинне тісто
- •9.11. Бісквітне тісто з підігрівом (основне)
- •9.12. Бісквітне тісто без підігріву (буше)
- •9.13. Масляний бісквіт
- •Контрольні питання
- •Розділ 10 приготування тістечок у кондитерському цеху
- •10.1. Бісквітні тістечка
- •10.2. Заварні тістечка
- •10.3. Пісочні тістечка
- •10.4. Листкові тістечка
- •10.5. Мигдалеві тістечка
- •10.6. Тістечка крихкові
- •10.7. Повітряні тістечка
- •Контрольні питання
- •Розділ 11 приготування тортів, особливості їх виробництва
- •11.1. Композиція тортів
- •11.2. Макети тортів
- •11.3. Приготування бісквітних тортів
- •11.4. Приготування пісочних тортів
- •11.5. Приготування листкових тортів
- •11.6. Приготування мигдалевих тортів
- •11.7. Приготування легкогоріхових тортів
- •11.8. Приготування повітряних тортів
- •11.9. Транспортування і зберігання тортів і тістечок
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 різновиди борошняних кондитерських виробів
- •12.1. Борошняні кондитерські вироби з черствого хліба і сухарів
- •12.3. Сухарі
- •12.4. Крекер і галети
- •Рецептура на крекер (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •Рецептура на галети (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •12.5. Східні солодощі
- •12.6. Виробництво дієтичних кондитерських виробів і виробів дитячого харчування
- •Контрольні питання
- •Розділ 13 стандартизація 1 контроль якості продукції
- •13.1. Стандартизація, сертифікація і метрологія при виробництві борошняних кондитерських виробів
- •13.2. Види контролю виробництва та якості кондитерської продукції
- •Класифікація основних видів контролю
- •13.3. Методи і завдання лабораторного контролю. Прийоми випробувань сировини і готових виробів.
- •13.4. Відбір середніх проб
- •13.5. Дослідження готових кондитерських виробів
- •13.6. Зміна якості виробів при зберіганні. Умови зберігання. Терміни придатності виробів
- •Контрольні питання
- •14.2. Організація робочих місць в кондитерському цеху
- •Розділ 15 охорона праці. Протипожежні заходи. Санітарні вимоги в кондитерському цеху
- •15.1. Охорона праці і безпека при експлуатації технологічного устаткування
- •15.2. Противопожежні заходи в цеху
- •15.3. Санітарія і гігієна. Вимоги до тримання кондитерського цеху. Мікробіологічний контроль
- •15.4. Санітарно-гігієнічний режим і контроль виробництва
- •15.5. Особиста гігієна працівників кондитерського цеху
- •15.6. Харчові інфекції і харчові отруєння
- •15.7. Дезинфекція, дезинсекція, дератизація
- •15.8. Технохімічний контроль виробництва кондитерських виробів
- •Контрольні питання:
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Норми взаємозамінюваності окремих видів сировини
- •Санітарні правила «умови, строки зберігання особливо швидкопсувних продуктів» (СанПін, ост 10-060-95 «торти та тістечка»)
- •Державні стандарти, які використовуються у кондитерській промисловості
- •Витяг із санітарних норм та правил в Україні Закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •Розділ і. Загальні положення
- •Закон України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ V вилучення з обігу або знищення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, що не відповідають встановленим вимогам
- •Розділи
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •03067, М. Київ, вул. Прилужна 14, кв. 42
2.10. Харчові барвники. Харчові лаки
Для додання виробам і напівфабрикатам різного забарвлення застосовують харчові барвники. Вони природні і синтетичні. Роль природних барвників виконують різні смакові речовини, що входять у рецептури виробів і напівфабрикатів і мають інтенсивне забарвлення — кава, какао, паленка з цукру. До природних належать також барвники рослинного і тваринного походження. Із синтетичних барвників дозволено застосовувати тільки індигокармін, тартразин, «понсо 4R».
Одним з природних харчових барвників є лукаротин (β-каротин). Лукарогин 30 М — це 30% розчин β-каротину в харчових маслах. Надає продукту колір від жовтого до жовтогарячого-червоного. Лукаротин 30 М являє собою цеглисто-червону маслянисту в'язку дисперсію, навіть у невеликих концентраціях справляє сильну фарбуючу дію.
β -каротин також є провітаміном А з якостями антиоксиданту.
На ринку представлені як жиро-, так і водорозчинна форма β -каротину повністю розчинна в маслах та жирах, а також добре диспергується у воді. Водорозчинна форма β -каротину повністю розчиняється у воді, даючи прозорий розчин. Дозування залежить від бажаного кольору і варіюється в діапазоні від 3 до 25 мг/ кг.
β-каротин має гарну термостійкість, зручний у використанні, технологічний, не здійснює значного впливу на собівартість продукції та сприяє поліпшенню якості продукту. У β -каротину тривалий строк зберігання.
Синтетичні харчові фарбники — це органічні сполуки, які не зустрічаються в природі, тобто штучні. На відміну від натуральних фарбників вони не відзначаються біологічною активністю і не містять ні смакових речовин, ні вітамінів. При цьому у синтетичних харчових фарбників значні технологічні переваги порівняно з натуральними, оскільки менш чутливі до умов технологічної переробки та зберігання, а також дають яскраві, легко відтворювані кольори.
Синтетичні харчові фарбники являють собою водорозчинні органічні сполуки. їх випускають у вигляді порошків або гранул. Препарати синтетичних харчових фарбників містять, як правило, 80— 85% основного фарбника.
Синтетичні фарбники використовують як індивідуально, так і в сумішах один з одним. Використовуються для отримання відтінків і кольорів, які неможливо приготувати за допомогою індивідуальних фарбників. Усі синтетичні фарбники рекомендується використовувати, попередньо розчинивши або розділивши їх у невеликій кількості фарбованого продукту або одного з його компонентів. Розчин або дисперсію фарбника вводять у продукт, як правило, перед останньою операцією перемішування. Вибір та дозування фарбника для виробництва конкретного продукту залежать від бажаного кольору, потрібної інтенсивності фарбування, фізико-хімічних властивостей продукту.
Строк зберігання синтетичних харчових фарбників — від 1,5 до З років. Фарбники повинні зберігатися в сухому, захищеному від світла місці, в герметичній упаковці при температурі від 5 до 30°С.
Е-150. Палений цукор (паленка) — продукт карамелізації сахарози. Його водні розчини є приємно пахучою, темно-коричневою рідиною. Палений цукор зафарбовує креми і бісквіти в коричневий колір. Велика кількість паленки може надати виробам гіркого смаку.
Е-164. Шафран — прянощі оранжевого кольору, використовують як ароматизатор і як жовтий барвник. Шафран додають у напівфабрикати у вигляді водної настоянки жовтого кольору. Для отримання її беруть 1,5—2 г висушеного при низькій температурі і подрібненого шафрану, заливають його 100 мл кип'яченої води, залишають на добу, а потім проціджують через сито. До одержаної настоянки шафрану для кращого його збереження додають спирт у співвідношенні 1:1.0,1г шафрану зафарбовує 3 л води в жовтий колір.
Е-100. Куркумін — природний жовтий барвник, що одержують з багаторічних трав'янистих рослин сімейства імбирних. Куркумін не розчиняється у воді і використовується в харчовій промисловості у вигляді спиртного розчину.
Е-120. Кармін — червона фарба, що одержують з комах кошенілі, які живуть на кактусах і фікусах в південних країнах. Кармін розчиняється в гарячій воді, лузі і спирті. Застосовують во-доаміачний розчин карміну: 10 г фарби поєднують з 20 г нашатирного спирту, за годину додають 200 г води і кип'ятять до тих пір, поки не зникне запах нашатирю, а потім проціджують. Кармін дає червоне або рожеве забарвлення. При зіткненні з металом фарба стає фіолетовою.
Сафлор — барвник рослинного походження, одержують з квіткових пелюсток трав'янистої рослини, що росте в Індії, Середній Азії, Закавказзі, Нижньому Поволжі і в Україні.
У сафлорі дві фарбувальні речовини: жовта і червона. Жовта речовина розчинна у воді, особливо в солоній, міститься у великій кількості, червона (картамін) — важко розчинна у воді і легко розчинна в спирті і лугах.
Водний екстракт сафлору використовують для підфарбовування в жовтий колір карамелевої маси, масляних кремів, тіста. Сафлор легко розчиняється в жирі (кип'ячення його дає жовтий колір). Під впливом світла, повітря і вологи фарби швидко псуються, тому їх слід розводити в невеликій кількості і до використання зберігати в темному посуді в сухому прохолодному приміщенні.
Е-102. Тартразин — порошкоподібний фарбник оранжево-жовтого кольору, добре розчиняється у воді, погано — в спирті і не розчиняється в жирах. Для отримання цього розчину беруть дистильовану воду, додають|добавляють|барвник і кип'ятять 10—15 хв. до повного розчинення фарби. Одержаний розчин фільтрують через сито з чарунками розміром 0,5 мм. Розчини тартразину рекомендується виготовляти у міру потреби, вони можуть зберігатися не більше трьох днів.
Е-132. Індигокармін — паста синювато-чорного кольору. Розчин його у воді дає синій колір. Додання до розчину їдких лугів міняє колір розчину в зеленувато-жовтий. Пасту розводять у воді температурою 70—80°С і фільтрують через сито з чарунками розміром 0,5 мм.
Е-124. Понсо 4R забарвлює вироби у червоний колір.
Різні колірні відтінки виробів зумовлюються застосуванням перелічених барвників, окремих видів сировини і напівфабрикатів.
Біле забарвлення дають виробам цукрова пудра, помада, молоко, вершки, сметана, білі креми, крохмаль.
Жовте забарвлення виходить від куркуми, шафрану, сафлору, тартразину.
Червоне забарвлення дають виробам кармін, соки малини, полуниці, журавлини, кизила, брусниці, червоної смородини, вишні.
Коричневе забарвлення одержують, використовуючи відвар від кави і паленку, а також при додаванні какао-порошку.
Синє забарвлення забезпечує індигокармін, а також індиго.
Зелене забарвлення обумовлене застосуванням змішаних розчинів жовтої і синьої фарби.
Шоколадне забарвлення отримують при додаванні шоколаду, порошку какао або кави, а також паленки, змішаної з розчином червоної фарби.
Оранжеве забарвлення дає суміш червоної і жовтої фарби.
Зберігати барвники слід у спеціальних шафах в добре закупорених лаковими кришками скляних банках при температурі не вище 15°С та відносної вологості повітря 75% у змінного майстра або бригадира.
Таблиця 7
