- •Ростовський в. С. Новікова о. В. Технологія виробництва борошняних кондитерських виробів
- •Посуд і пристосування, що використовуються при приготуванні кондитерських виробів
- •1.1. Дошки і качалки
- •1.2. Каструлі, тази, м'ясорубки, сита, друшляки, терки, пензлики
- •1.3. Дека і листи
- •1.5. Форми для випічки тіста
- •1.6. Відсаджувальні (кондитерські) мішки і трубочки
- •1.7. Кондитерські гребінки
- •Контрольні питання
- •Розділ 2 підготовка кондитерської сировини до виробництва
- •2.1. Борошно і крохмаль. Їх використання в кондитерському виробництві
- •Основні показники якості борошна
- •Хімічний склад пшениного борошна
- •Вміст клейковини в різних видах напівфабрикатів
- •Класифікація клейковини за пружними властивостями
- •Характеристика борошна за показниками розпливчатості
- •Орієнтовні норми допустимого ступеня потемніння борошна
- •Зберігання борошна
- •Запобігання псуванню борошна при зберіганні і підготовки борошна до виробництва
- •2.2. Цукор. Мед. Патока. Підсолоджуючі речовини
- •2.3. Яєчні продукти
- •2.4. Молочні продукти
- •2.5. Жири. Масла
- •2.7. Смакові і ароматичні речовини
- •2.8. Розпушувачі тіста
- •2.9. Желейні речовини
- •2.10. Харчові барвники. Харчові лаки
- •Кількість фарбувального розчину для підфарбовування кремів
- •Харчові лаки
- •Контрольні питання
- •3.2. Заготівля фруктів і ягід для начинки і прикраси виробів
- •Зберігання плодів у свіжому вигляді
- •Розморожування плодів і ягід
- •Первинна обробка фруктів і ягід
- •Посуд і тара
- •Плодові заготовки
- •Абрикоси
- •Апельсини
- •Виноград
- •Полуниця
- •Журавлина
- •Мандарини
- •Варення з малини
- •Повидло з малини
- •Персики
- •Цукати із слив
- •Чорна смородина
- •Варення з чорної смородини
- •3.3. Начинки (фарші)
- •Пасерування борошна
- •Приготування бульйону
- •3.4. Начинки з м'ясних продуктів (фарші)
- •3.5. Начинки з рибних продуктів і раків
- •3.6. Начинки з круп'яних продуктів
- •3.7. Начинки з овочів, грибів і саго
- •3.8. Начинки з молочних продуктів
- •3.9. Начинки з фруктів
- •3.10. Начинки з різних продуктів
- •3.11. Праліне
- •4.2. Паленка, розпад цукру
- •4.3. Сиропи для промочування
- •4.4. Помади і їх призначення
- •4.5. Цукровий сироп для глазурування (тираж)
- •4.6. Інвертний сироп (інверсія цукру)
- •4.7. Глазур
- •4.8. Желе
- •4.9. Карамель
- •Карамелева маса з патокою
- •Карамелева маса без патоки
- •4.10. Кандір і грильяж Кандір
- •Грильяж
- •Розділ 5 креми, IX призначення в кондитерському виробництві
- •5.1. Санітарний режим приготування кремів
- •5.2. Основні масляні креми
- •5.3. Ароматизовані масляні креми
- •5.4. Білкові креми
- •5.5. Основні заварні креми
- •5.6. Ароматизовані заварні креми
- •5.7. Основні вершкові креми
- •5.8. Ароматизовані вершкові креми
- •5.9. Сметанні і вершково-сметанні креми
- •5.10. Різні креми
- •Розділ 6 обробні напівфабрикати для виробництва тістечок і тортів. Способи обробки
- •6.1. Зміст і завдання обробки кондитерських виробів
- •6.2. Прикраси з крему
- •6.3. Прикраси з глазурі
- •6.4. Білкова малювальна маса. Мереживо
- •«Мереживо»
- •6.5. Фруктова малювальна маса
- •6.6. Борошняна малювальна маса
- •6.7. Прикраси з желе
- •6.8. Прикраси з шоколаду
- •6.9. Прикраси з марципана
- •Покриття марципаном торта
- •Виготовлення троянди з марципана
- •Виготовлення бузку з марципана
- •6.10. Прикраси з карамелі
- •6.1 1. Прикраса з штрейзеля
- •6.12. Прикраси посипкою для торта
- •6.13. Прикраса фруктами і цукатами
- •6.14. Прикраси з цукрових мастик
- •Рецептура цукрової мастики
- •Виготовлення квітів шипшини за допомогою цукрової мастики
- •Виготовлення квітки маку з мастики
- •Ведмежа
- •Білочка
- •Контрольні питання
- •Розділ 7 заміс тіста і способи його розпушування при виробництві кондитерських виробів
- •7.1. Класифікація тіста
- •7.2. Суть процесів, що відбуваються при замісі тіста
- •7.3. Способи розпушування тіста
- •Розділ 8 дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.1. Процеси, що відбуваються при замісі і випічці дріжджового тіста
- •8.2. Дріжджове безопарное тісто
- •8.3. Дріжджове опарне (здобне тісто)
- •8.4. Оброблення і випічка тіста
- •8.5. Вироби із звичайного безопарного дріжджового тіста
- •8.6. Вироби із здобного дріжджового опарного тіста
- •Рецептура ромових баб (витрата сировини на 1 т готових виробів, кг)
- •8.7. Листкове дріжджове тісто і вироби з нього
- •8.8. Млинцеве тісто
- •8.9. Тісто для оладок
- •Розділ 9 бездріжджове тісто і вироби з нього
- •9.1. Здобне прісне тісто
- •9.2. Вафельне тісто
- •Виготовлення вафельних листів
- •9.3. Пряникове тісто
- •Приготування тіста сирцевим способом
- •Приготування тіста заварним способом
- •9.4. Пісочне тісто
- •9.5. Заварне тісто
- •9.6. Прісне листкове тісто
- •9.7. Повітряне тісто
- •9.8. Легкогоріхове тісто
- •9.9. Мигдалеве тісто
- •9.10. Локшинне тісто
- •9.11. Бісквітне тісто з підігрівом (основне)
- •9.12. Бісквітне тісто без підігріву (буше)
- •9.13. Масляний бісквіт
- •Контрольні питання
- •Розділ 10 приготування тістечок у кондитерському цеху
- •10.1. Бісквітні тістечка
- •10.2. Заварні тістечка
- •10.3. Пісочні тістечка
- •10.4. Листкові тістечка
- •10.5. Мигдалеві тістечка
- •10.6. Тістечка крихкові
- •10.7. Повітряні тістечка
- •Контрольні питання
- •Розділ 11 приготування тортів, особливості їх виробництва
- •11.1. Композиція тортів
- •11.2. Макети тортів
- •11.3. Приготування бісквітних тортів
- •11.4. Приготування пісочних тортів
- •11.5. Приготування листкових тортів
- •11.6. Приготування мигдалевих тортів
- •11.7. Приготування легкогоріхових тортів
- •11.8. Приготування повітряних тортів
- •11.9. Транспортування і зберігання тортів і тістечок
- •Контрольні питання
- •Розділ 12 різновиди борошняних кондитерських виробів
- •12.1. Борошняні кондитерські вироби з черствого хліба і сухарів
- •12.3. Сухарі
- •12.4. Крекер і галети
- •Рецептура на крекер (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •Рецептура на галети (витрата сировини на 1 т готового виробу, кг)
- •12.5. Східні солодощі
- •12.6. Виробництво дієтичних кондитерських виробів і виробів дитячого харчування
- •Контрольні питання
- •Розділ 13 стандартизація 1 контроль якості продукції
- •13.1. Стандартизація, сертифікація і метрологія при виробництві борошняних кондитерських виробів
- •13.2. Види контролю виробництва та якості кондитерської продукції
- •Класифікація основних видів контролю
- •13.3. Методи і завдання лабораторного контролю. Прийоми випробувань сировини і готових виробів.
- •13.4. Відбір середніх проб
- •13.5. Дослідження готових кондитерських виробів
- •13.6. Зміна якості виробів при зберіганні. Умови зберігання. Терміни придатності виробів
- •Контрольні питання
- •14.2. Організація робочих місць в кондитерському цеху
- •Розділ 15 охорона праці. Протипожежні заходи. Санітарні вимоги в кондитерському цеху
- •15.1. Охорона праці і безпека при експлуатації технологічного устаткування
- •15.2. Противопожежні заходи в цеху
- •15.3. Санітарія і гігієна. Вимоги до тримання кондитерського цеху. Мікробіологічний контроль
- •15.4. Санітарно-гігієнічний режим і контроль виробництва
- •15.5. Особиста гігієна працівників кондитерського цеху
- •15.6. Харчові інфекції і харчові отруєння
- •15.7. Дезинфекція, дезинсекція, дератизація
- •15.8. Технохімічний контроль виробництва кондитерських виробів
- •Контрольні питання:
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •Норми взаємозамінюваності окремих видів сировини
- •Санітарні правила «умови, строки зберігання особливо швидкопсувних продуктів» (СанПін, ост 10-060-95 «торти та тістечка»)
- •Державні стандарти, які використовуються у кондитерській промисловості
- •Витяг із санітарних норм та правил в Україні Закон України про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
- •Розділ і. Загальні положення
- •Закон України про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини
- •Розділ і. Загальні положення
- •Розділ V вилучення з обігу або знищення харчових продуктів, продовольчої сировини і супутніх матеріалів, що не відповідають встановленим вимогам
- •Розділи
- •Навчальне видання
- •Навчальний посібник
- •03067, М. Київ, вул. Прилужна 14, кв. 42
15.2. Противопожежні заходи в цеху
Протипожежна техніка є низкою заходів, упереджуючих виникнення пожеж і організацію їх гасіння. У кондитерському цеху організовується пожежно-сторожова охорона. З пожежної небезпеки всі виробництва поділяються на п'ять категорій: А, Б, В, Г і Д. Підприємства громадського харчування і кондитерські цехи належать до категорії Г, оскільки пов'язані з обробкою речовин, що не згорають у гарячому стані, і супроводжуються виділенням променистого тепла, іскр і полум'я.
Горищні приміщення необхідно тримати в чистоті і замикати на замок; ключі від них повинні зберігатися у визначеному місці, доступному для отримання їх у будь-який час доби. У горищних приміщеннях забороняється влаштовувати склади, архіви і т. п., зберігати які-небудь речі або матеріали, особливо вогненебезпечні, за винятком віконних рам.
У підвалах забороняється влаштовувати склади для зберігання вогненебезпечних речовин і матеріалів, а також легкозаймистих і горючих рідин.
Для видалення пари і продуктів згорання в кондитерських цехах установлюють штучну припливно-витяжну вентиляцію. При експлуатації вентиляції необхідно своєчасно очищати її від пилу і смолянистих продуктів, оскільки вони можуть спалахнути і запалити розташовані поблизу легкоспалахаючі предмети. Топки плит і казанів з вогняним обігрівом виносять у спеціальні приміщення. Для попередження проникнення топкових газів в приміщення|по-мешкання|шибером регулюють надходження повітря в зольник. Дверці топок повинні мати відбивачі, що оберігають їх поверхню від розжарювання. Не дозволяється вигрібати гарячу золу і шлак на підлогу, для цієї мети використовується металевий ящик, При експлуатації газового устаткування необхідно стежити за кранами пальників, після закінчення роботи закривати загальний газовий кран перед лічильником. Якщо в приміщенні відчувається запах газу, не дозволяється включати або вимикати електроосвітлення, вентиляцію й інші електроприлади, а також запалювати вогонь.
При роботі на електротепловій апаратурі для запобігання загорянню ізоляції при перевантаженні мережі встановлюють плавкі запобіжники.
Всі приміщення цеху, комори повинні мати як засіб пожежогасіння по одному вогнегаснику і одному ящику з піском. План евакуації вивішується на стіні.
15.3. Санітарія і гігієна. Вимоги до тримання кондитерського цеху. Мікробіологічний контроль
Кондитерські вироби разом з іншими харчовими продуктами призначені не тільки для задоволення потреби людини в енергії, але і для фізіологічних потреб у харчових речовинах. При цьому вони не повинні справляти шкідливого впливу, тобто повинні бути повністю безпечні. Це завдання поставлене в Концепції здорового живлення населення України. На це спрямовані санітарія, гігієна праці, мікробіологічний контроль.
Гігієна — це галузь медицини, що вивчає вплив умов життя і праці на здоров'я людини і розробляє заходи профілактики захворювань.
Санітарія — галузь охорони здоров'я, що займається розробкою і проведенням практичних санітарно-гігієнічних і противо-епідеміологічних заходів.
Закон України «Про якість і безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини» від 23.12.97 року у статтях 1, 2 підвищує відповідальність виробників за якість продукції, що випускається, за її нешкідливість. Підвищується відповідальність не тільки виробників на всіх етапах виготовлення продукції, але і постачальників сировини, продавців. Умови виробництва продукції, зберігання, транспортування, реалізації, використання повинні гарантувати необхідну якість і безпеку. (ЗУ «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» від 24.02.94 року, розділ 3, ст. 17).
Якість повинна бути підтверджена системою виробничого (технологічного, мікробіологічного) контролю. Протягом прийнятого в ГОСТах терміну зберігання виробу не повинні змінюватися нормовані показники якості. Встановлені критерії, за якими продукт визнається неякісним і небезпечним для здоров'я.
Кондитерські вироби (торти, тістечка) схильні до осіменіння мікроорганізмами і належать до швидкопсувних продуктів. Залежно від вологості виробів різні мікроорганізми можуть розвиватися в середовищах, що мають вологість не нижче певного рівня. Велике значення при цьому має доступність води у виробі для розвитку мікроорганізмів.
Доступність води носить назву «активності води». Вона визначається відношенням тиску водяної пари над продуктом до тиску насиченої пари над чистою водою і змінюється від 0 до 1.
При високій активності води (0,98...0,86) розвивається весь спектр мікроорганізмів: бактерії, цвіль і дріжджі. Активність води 0,9... 1,0 спостерігається при високій вологості виробів (> 40%). Таку вологість мають окремі види тортів і тістечок. При активності води 0,60...0,65 розвиваються певні види осмофільних, що набирають сили при високих концентраціях цукру, дріжджів і цвілі. При активності води нижче 0,6 розвиток усіх мікроорганізмів припиняється.
Усі харчові продукти, зокрема кондитерські, розділені на три групи.
До першої групи входять вироби з низькою вологістю — приблизно 10 %. Для цих виробів активність води — нижче 0,6. До цієї групи належать галети, крекери і здобне печиво, затяжне і цукрове печиво, вафлі та ін.
Другу групу складають вироби з проміжною вологістю 10...40 %. Це пряники, бісквітні рулети і коржі, кекси, торти і тістечка. Для цих виробів активність води — 0,6... 0,9.
Третю групу складають вироби з високою вологістю — більше 40%. До цієї групи належать деякі види тортів, тістечок і напівфабрикатів (крем заварний з вологістю 40,0 + 2%, сиропи для промочування (вологість 50,0 ± 4,0%), желе (вологість 50,0 ± 2%).
Первинна вологість і початкове значення активності води спочатку прогнозують розвиток мікрофлори. Потрапляючи в середовище живлення, відповідне за вологістю і температурою, мікроорганізми починають бурхливо розмножуватися. Особливо сприятливим середовищем є креми. Висока вологість крему, наявність у рецептурі яєць створюють середовище, надзвичайно сприятливе для розмноження золотистого стафілокока, мікроорганізмів, що викликають черевний тиф, дизентерію, сальмонельоз. Токсини, що виділяються ними, можуть призвести до масових отруєнь. Тому необхідний постійний бактеріологічний контроль при роботі з кремами.
Необхідно строго дотримувати температурний санітарний режим, неухильно додержуватись правил особистої гігієни.
Для попередження харчових отруєнь на кондитерському виробництві застосовують профілактичні заходи для знищення мікроорганізмів у приміщеннях. Для цього періодично дезинфікують усі приміщення. Проводиться санація приміщень ультрафіолетовими променями за допомогою портативних апаратів.
У виготовленні всіх кондитерських виробів дуже важливим є запобігати розвитку мікроорганізмів для досягнення оптимальних термінів придатності виробів з різною вологістю і активністю води. У окремих складових частинах виробів, наприклад у начинках, у процесі зберігання відбувається активніший розвиток мікроорганізмів. Цьому сприяє підвищення вологості виробів при зберіганні.
Найбільш численна група виробів з вологістю 10... 40 % і активністю води 0,6...0,9. Запобігти розвитку мікроорганізмів для досягнення оптимальних термінів придатності виробів з проміжною (вказаною вище) вологістю можливо з використанням таких заходів.
1. Зниження значень показника активності води шляхом зміни технології виробництва, використання певних прийомів, що дозволяють стабілізувати активність води. Цього можна досягти введенням у продукт вологоутримуючих добавок.
Використання консервантів, таких, як сорбінова кислота або солі сорбінової кислоти (Е-201, Е-202, Е-203), що впливають на фермент дегідрогеназу і тим самим запобігають розвитку цвільових грибів і дріжджів. Ступінь дії консерванта на мікробну клітку виявляється у вигляді недиссоційованих молекул.
Спільне використання першого і другого заходів (введення вологоутримуючих добавок і консервантів).
Асептичні умови виробництва:
підбір і використання сировини із заданим низьким мікро біологічним показником;
проведення технологічного процесу на високому рівні; використання устаткування, яке б легко розбиралося і оброблялося деззасобами;
необхідний санітарний стан виробництва, що виключає додаткове забруднення виробу;
проведення повного контролю санітарного стану виробництва за мікробіологічними показниками, що змінюються в процесі зберігання виробу, таким, як кількість мезофільних аеробних і факультативно-анаеробних мікроорганізмів (КМАФАЇМ), цвілі (ПГ) і дріжджів (ДО).
Загальний вміст мікроорганізмів у виробі характеризує показник КМАФАЇМ.
Останнім часом, окрім традиційної технології приготування кондитерських виробів з кремом, використовують нові технології із застосуванням рослинних жирів і їх композицій, що містять насичені жирні кислоти. Для приготування окремих напівфабрикатів типу вершків використовують спеціальні рослинні жири. В інших випадках білкова маса начинки проводиться заварюванням білка курячих яєць при температурі 70...9043 (заливається гарячим сиропом). У збивну начинку рослинного жиру із згущеним молоком додається спирт.
Вказані технології включають посилений вхідний мікробіологічний контроль харчової сировини і компонентів. Вони вимагають використання інгредієнтів тільки вищої якості, харчових добавок з антимікробною дією, як консерванти та ін.
Для такої продукції вдосконалені мікробіологічні нормативи і визначені терміни придатності до 5...7 діб.
У тортах і тістечках бісквитно-кремових з шоколадною глазур'ю, суфле, желе і цукатами, збивною начинкою (заварні) з терміном придатності 5...7 діб при температурі 4 ± 2°С з вмістом КМА-ФАЇМ, КОЕ (колонієутворючих одиниць) в 1 г — не більше 1*104. Маса продукту, в якій не допускаються БГК.П (бактерії групи кишкових паличок) і коагулазопозитивні стафілококи, — 0,1 г. Маса продукту, в якій не допускаються патогенні мікроорганізми, зокрема сальмонели, — 25 г. Вміст дріжджів КОЕ в 1 г продукту — не більше 100, вміст цвілі, КОЕ в 1 г — не більше 50.
Для готових виробів з кремом, одержаних за традиційною технологією, є деякі відмінності (для виробів з вершковим кремом, при використанні маргарину, горіхів).
Терміни придатності тортів і тістечок без включення до їх складу консервантів не перевищує 3 доби, а окремих видів тістечок — 6...7 год.
Термін придатності може бути значно продовжений шляхом заморожування і зберігання в холодильній камері при температурі не вище мінус 18°С. Термін зберігання — не більше 3 тижнів.
Перед відправкою в торговельну мережу торти і тістечка дефрос-тують у камері дефростації при температурі О...6°С. Тривалість дефростації тортів — 12 год., тістечок — А... 5 год. Тривалість зберігання виробів після дефростації — не більше 36 год. при температурі не вище за 6°С і не нижче за 0°С.
Перед відправкою виробів у холодильну камеру бактеріологічна лабораторія повинна проводити бактеріологічні аналізи.
Термін придатності виробів залежить від багатьох чинників. Одним з них є вміст у продукті цукру. Цукор підвищує осмотичний тиск у середовищі і тим самим запобігає розвитку мікроорганізмів, тобто цукор надає консервуючу дію. Це справедливо при його концентрації не менше 60%. Цукрові кондитерські вироби містять переважно більше 60 % цукру і при невисокій вологості стійкі до мікробіологічного зараження.
Вказана концентрація цукру (60%) повинна бути у водній фазі крему. Водну фазу крему становить водне середовище продуктів, що входять у крем за рецептурою. Вміст цукру у водній фазі і вологість крему знаходяться в зворотній залежності. Чим вища вологість крему, тим нижча концентрація цукру у водній фазі.
Виготовлення кремів з вмістом цукру у водній фазі менше 60% у кожному окремому випадку узгоджується з органами Держса-непіднагляду.
У вироби третьої групи з вологістю до 10 % і показниками активності води менше 0,6 немає необхідності вводити консерванти, оскільки в процесі тривалого зберігання цих виробів мікроорганізми нерозвиваються. Зміна якості цих виробів пов'язана із змінами фізико-хімічних показників (висихання, «посивіння», кристалізація й ін.).
На підприємстві повинні дотримуватися вимог гігієни праці, виробничої санітарії.
Виробнича санітарія — це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів, спрямованих на запобігання дії шкідливих виробничих чинників на працівників.
Шкідливі чинники при систематичній і тривалій дії призводять до захворювань. Адміністрація підприємства повинна забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань.
На кондитерському підприємстві основними чинниками, що шкідливо впливають на працюючих, є запилення (виділення у виробництві борошняного пилу), шум і слабка освітленість виробничих приміщень.
Мікроклімат (температура, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря), рівні шуму вібрації, освітленість робочих поверхонь, концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати санітарним нормам і правилам (СанПин 42-123-5777-91 п.4-4.5; п. 5-5.6; п. 6-6.6; п.7-7.4; п.8-8.11; п. 9-9.20).
У всіх приміщеннях з шумливим устаткуванням повинні бути прийняті заходи зі зниження шуму, який повинен становити не більше 80 дБ (СНІП «Захист від шуму»). Попередження захворювань працюючих у шумних приміщеннях є завданням медико-санітарної служби підприємства. У зв'язку з цим необхідні проведення попереднього і періодичного медичних оглядів, застосування індивідуальних засобів захисту органів слуху, вибір раціонального режиму праці і відпочинку, скорочення часу знаходження в умовах підвищеного рівня шуму.
Верстати, машини, апарати повинні мати віброгасильні пристрої. Освітленість робочих поверхонь на робочих місцях має становити 200...400 лк залежно від цільового призначення приміщення (СНІП «Природне і штучне освітлення»). Нормальна освітленість досягається поєднанням природного і штучного освітлення. Недостатня освітленість робочого місця призводить до швидкого стомлення органів зору і підвищення травматизму. Погіршується якість роботи, знижується продуктивність праці.
Перепад температури приміщення і поверхні підлоги не повинен перевищувати 2,5 °С, тому підлоги виробничих приміщень, не-опалювальні або штучно охолоджувані, повинні бути утеплені.
У цехах із значним тепловиділенням слід передбачати кон-диціонування. Не допускається протягів і різкого охолоджування повітря на робочих місцях при здійсненні природної вентиляції. Концентрація в повітрі робочої зони шкідливих речовин не повинна перевищувати гранично допустиму (ГДК) для конкретних речовин. ГДК борошняного пилу в повітрі робочої зони виробничих приміщень становить 6 мг/м3.
Для захисту працюючих від підвищеної забрудненості повітря борошняним пилом застосовують герметизацію і аспірацію місткостей для зберігання борошна борошнопроводів, просіювачів та іншого устаткування. Механізація і автоматизація процесів зберігання, транспортування, підготовки борошна, просіювання, змішування і подачі його на виробництво є заходами щодо зниження концентрації борошняного пилу в повітрі виробничих приміщень. Індивідуальними засобами захисту є респіратори. Необхідне також систематичне прибирання виробничих приміщень.
У кожному підрозділі підприємства за санітарний стан його відповідають керівники відповідних підрозділів. За санітарний стан устаткування і робочого місця відповідальність несе обслуговуючий його працівник.
За загальний санітарний стан підприємства, за виконання на підприємстві санітарних правил відповідальність несе директор підприємства. Важливо, щоб контроль був постійним і надійним.
Як указувалося раніше, на кондитерських підприємствах необхідно підтримувати такий санітарний стан, який виключав би додаткове забруднення виробів. Ці умови мають дотримуватися на всіх стадіях технологічного процесу, починаючи від зберігання сировини і кінчаючи зберіганням готової продукції, її транспортуванням.
Складські приміщення повинні бути сухими, чистими, опалюватися, з хорошою вентиляцією (температура не вище за 8°С, відносна вологість повітря — 70...75%). Сировина і готова продукція мають транспортуватися різними підйомниками. Розвантаження сировини і вантаження готової продукції повинні проводитися в роздільних спеціально обладнаних приміщеннях.
На підприємствах, що виготовляють кондитерські вироби з кремом (незалежно від потужності), необхідно обладнати окремі приміщення для добового зберігання швидкопсувної сировини з холодильними камерами — для розстоювання сировини і підготовки її до виробництва.
Особливої уваги вимагають зберігання і підготовка яєць. Повинна бути яйцебитня, яка складається з трьох приміщень: для зберігання і розпаковування яєць (з холодильною установкою); для миття і дезинфекції яєць; для отримання яєчної маси.
Окремі приміщення необхідні для зачистки масла, приготування крему (з холодильним устаткуванням), приготування різних напівфабрикатів. Ізольоване приміщення потрібне для обробки і стерилізації відсадочних мішечків, дрібного інвентарю, миття оборотної тари та ін.
Експедиція кремових виробів повинна бути оснащена холодильним устаткуванням. Після виготовлення і перед реалізацією кремові вироби слід охолодити до температури (4±2)°С усередині виробів. Реалізуються вироби в магазинах, що мають дозвіл органів Держса-непіднагляду на торгівлю кондитерськими виробами з кремом.
Кондитерські вироби з кремом можуть бути повернені на підприємство не пізніше 24 год. з моменту закінчення терміну зберігання. Кондитерські вироби, повернуті для переробки, повинні зберігатися в торговельній мережі окремо від продукції, призначеної для реалізації. Вироби, повернуті з торговельної мережі, можуть поступати безпосередньо в переробку тільки після висновку виробничої лабораторії про умови їх переробки.
Кондитерські вироби з кремом можуть бути використані для виготовлення випечених кондитерських виробів. За якістю останні повинні задовольняти вимогам діючих стандартів або технічних умов.
Відповідальність за виконання санітарних вимог з переробки повернених виробів покладається на керівників підприємства, на якому проводиться їх переробка.
На підприємствах складається графік мікробіологічного контролю санітарного стану виробництва і якості кондитерських виробів і узгоджується з органами Держсанепіднагляду. Якість санітарної обробки устаткування перевіряють перед початком роботи, не рідше одного разу на добу. Технологічний контроль здійснюється відповідно до інструкцій з технологічного контролю кондитерських виробів.
