- •© О.І. Положишнікова, 2003
- •Передмова
- •Розділ 1. Основи організації громадського харчування
- •1.1. Особливості виробничо-торговельної діяльності підприємств громадського харчування
- •1.2. Класифікація підприємств громадського харчування
- •1.3. Типи підприємств громадського харчування та їх характеристика
- •Запитання для самоперевірки
- •2.2. Товариства з обмеженою відповідальністю
- •2.3. Господарські асоціації
- •2.4. Концерни, консорціуми
- •2.5. Орендні підприємства
- •Розділ 3. Науково-технічний прогрес у громадському харчуванні
- •3.1. Сутність науково-технічного прогресу
- •3.2. Основні напрями науково-технічного прогресу в громадському харчуванні
- •3.3. Прискорення науково-технічного прогресу та його економічна ефективність
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 4. Наукова організація праці у громадському харчуванні
- •4.1. Зміст і завдання наукової організації праці
- •4.2. Основні напрями наукової організації праці
- •4.3. Служби наукової організації праці
- •4.4. Розробляння плану ноп та його впровадження
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 5. Нормування праці
- •5.1. Сутність і завдання нормування праці
- •5.2. Методи нормування праці
- •5.3. Виробничий процес і його структура. Класифікація витрат робочого часу
- •5.4. Способи вивчення витрат робочого часу
- •Картка фотографії робочого дня
- •Бланк спостережень
- •Вибірка з фотографії робочого дня
- •Фактичний і проектований баланс робочого часу
- •5.5. Порядок розробляння технічно обґрунтованих норм часу та виробітку
- •5.6. Графіки виходу на роботу
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 6. Організація постачання
- •6.1. Завдання організації постачання
- •6.2. Організація продовольчого постачання
- •6.3. Організація матеріально-технічного постачання
- •6.4. Організація складського господарства
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 7. Основи організації виробництва кулінарної продукції
- •7.1. Завдання, принципи та форми організації виробництва
- •7.2. Структура виробництва. Загальні вимоги до виробничих приміщень
- •7.3. Оперативне планування виробництва та технологічна документація
- •План-меню на тиждень
- •Напівфабрикатів
- •7.4. Організація роботи овочевого цеху
- •7.5. Організація роботи м'ясного, птахоголинного, рибного та м'ясо-рибного цехів
- •7.6. Організація роботи цеху доготування напівфабрикатів і обробляння зелені
- •7.7. Організація роботи гарячого цеху
- •7.8. Організація роботи холодного цеху
- •7.9. Організація роботи кулінарного цеху
- •7.10. Організація роботи кондитерського та борошняного цехів
- •7.11. Організація роботи експедиції
- •7.12. Організація роботи мийної кухонного посуду
- •7.13. Організація роботи роздавалень
- •7.14. Організація роботи хліборізки
- •7.15. Організація технічного обслуговування виробництва
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 8. Форми обслуговування споживачів
- •8.1. Основні завдання торговельної діяльності підприємств харчування
- •8.2. Види додаткових послуг громадського харчування
- •8.3. Методи і форми обслуговування
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 9. Торговельні приміщення та їх оснащення
- •9.1. Характеристика приміщень для обслуговування споживачів
- •9.2. Обладнання торговельних зал
- •9.3.Організація роботи мийної столового посуду і сервізної
- •9.4. Столовий посуд, прибори та столова білизна
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 10. Організація обслуговування споживачів
- •10.1. Сервірування столів
- •10.2. Правила подавання страв і напоїв
- •10.3. Обслуговування бенкетів і прийомів
- •10.4. Організація роботи буфетів
- •10.5. Організація роботи барів
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 11. Спеціальні форми обслуговування
- •11.1. Обслуговування свят, весіль
- •11.2. Обслуговування учасників з'їздів, конференцій, фестивалів, форумів
- •11.3. Обслуговування в готелі
- •11.4. Обслуговування в місцях масового відпочинку
- •11.5. Обслуговування на залізничному транспорті
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 12. Організація обслуговування за місцем роботи і навчання
- •12.1. Організація громадського харчування на виробничих підприємствах
- •12.2. Організація харчування школярів
- •12.3. Організація харчування студентів
- •12.4. Організація харчування учнів професійно-технічних училищ
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 13. Основи маркетингу в громадському харчуванні
- •13.1. Особливості маркетингу в громадському харчуванні
- •13.2. Попит на продукцію громадського харчування, методи його вивчення
- •13.3. Реклама та її організація в громадському харчуванні
- •Запитання для самоперевірки
- •Розділ 14. Особливості обслуговування в готельно-туристичних комплексах
- •14.1. Види туризму і класи обслуговування, туристичні документи
- •14.2. Вимоги до підприємств громадського харчування, що обслуговують туристів
- •14.3. Організація обслуговування туристів на підприємствах громадського харчування
- •14.4. Організація обслуговування іноземних туристів
- •01001, М. Київ, вул. Хрещатик, 7/11
7.6. Організація роботи цеху доготування напівфабрикатів і обробляння зелені
Цехи доготування напівфабрикатів і обробляння зелені створюють на доготівельних підприємствах, які отримують напівфабрикати низького ступеня приготування, а також ранні овочі й зелень.
У зв'язку з невеликим обсягом виробництва в цеху передбачають дві або три лінії: для обробляння напівфабрикатів із м'яса птиці, субпродуктів та риби; для підготування овочевих напівфабрикатів, зелені, квашених овочів. На кожній лінії створюють спеціалізовані чи універсальні робочі місця.
На першій лінії відводять робочі місця з приготування м'ясних порційних, січених напівфабрикатів і птиці.
Тут обробляють також субпродукти, напівфабрикати з риби. На цій лінії встановлюють холодильну шафу, пересувні ванни, виробничі столи, ваги, універсальний привід.
На другій лінії відводять робочі місця для підготування овочевих напівфабрикатів і зелені.
Для овочевих напівфабрикатів використовують ванну для промивання сульфітованої картоплі, виробничий стіл, овочерізку і т. ін.
Робоче місце для обробляння зелені повинно бути оснащене ванною, виробничим столом з охолоджувальною шафою, овочерізкою і т. ін.
Незначні завантаженість і тривалість виробничого процесу в цеху зумовлюються найбільш доцільним застосуванням роботи кухарів за сумісництвом професій.
Підготовка напівфабрикатів і нарізання овочів здійснюються за потреби відповідно до виробничої програми доготівельних цехів. Залежно від цього організовується робота цеху. Зразок компоновки цеху наведено на рис. 10.
7.7. Організація роботи гарячого цеху
Гарячий цех створюється на всіх підприємствах громадського харчування, які мають зали і працюють як на сировині, так і на напівфабрикатах, незалежно від потужності.
Гарячий цех є центральною виробничою дільницею на підприємстві. У ньому здійснюються всі прийоми теплового обробляння продуктів, у тому числі й для холодного цеху, приготування й оформлення супів, других страв і гарячих напоїв. На невеликих підприємствах громадського харчування в гарячому цеху може бути передбачене робоче місце для випікання борошняних виробів.
Проектно-технологічне рішення повинно забезпечити зручний взаємозв'язок гарячого цеху із заготівельними та холодним цехами, мийними кухонного та столового посуду, роздавальнею та залою. Якщо гарячий цех обслуговує декілька залів, що розміщені на різних поверхах підприємства, то його доцільно розташувати на одному поверсі із залою, яка має найбільшу кількість місць. На інші поверхи готова продукція подається з допомогою ліфтів. При подаванні страви повинні мати таку температуру: супи - 75 °С, другі страви - 65 °С, гарячі напої - 80 - 85 °С.
Години роботи гарячого цеху узгоджуються з режимом роботи зали підприємства.
Виробнича програма гарячого цеху включає виготовлення продукції, яка реалізується через зали, відпускається на підприємства доготівельні й роздавальні, у магазини кулінарних виробів, буфети, роздрібну торговельну мережу, додому.
Гарячий цех повинен бути оснащений прогресивним тепловим обладнанням. Підбір обладнання проводиться відповідно до рекомендованих норм оснащення підприємств громадського харчування.
Найбільш ефективним є секційно-модульне обладнання. Оснащення гарячого цеху таким обладнанням дозволяє підвищити продуктивність праці, скоротити енергоємність, витрати на технічне обслуговування та ремонт.
У цеху створюються дві технологічні лінії: для приготування супів (супове відділення), та для приготування других страв і гарнірів (соусне відділення).
Організація роботи супового відділення. Технологічний процес приготування супів складається із двох основних стадій - приготування бульйонів і приготування безпосередньо супів. Відповідно до цього передбачаються робочі місця для підготовки продуктів до теплового обробляння; приготування бульйонів; приготування супів.
Робоче місце для підготовки продуктів до теплового обробляння обладнується виробничим столом із вбудованою ванною і підведеною до неї гарячою та холодною водою. Цей стіл використовується для обробляння напівфабрикатів, їх нарізання, просіювання, протирання, проціджування. Для раціонального розміщення функціональних ємностей, інструментів і кухонного інвентарю (каструль, ножів, дощок, друшляків) стіл має шухляди та полиці. Для нарізання продуктів установлюється універсальний привід зі змінними механізмами.
Робоче місце для приготування бульйонів і супів повинно бути укомплектоване котлами різної місткості. Тут рекомендується використовувати підйомний візок для завантаження в котли касет з функціональними місткостями, які заповнені продуктами, а також для внутрішньоцехового транспортування. Виварені кістки завантажуються у контейнери або іншу тару і вивозяться з цеху.
На підприємствах малої потужності, а також у ресторанах, де бульйони готуються у невеликій кількості, можна використовувати пристрої електричні варильні (ПЕВ) або наплитні котли.
Охолоджені бульйони проціджуються і використовуються для приготування супів і соусів.
Щоб розрахувати місткість котлів для варіння бульйонів і приготування супів, необхідно знати норми закладання основних продуктів і кількість страв, які потрібно приготувати.
Робоче місце для приготування супів оснащується котлами, інвентарем, посудом, інструментами. Котли (ПЕВ) можуть бути використані не тільки для варіння супів, а й для транспортування їх на роздавальну лінію та зберігання в гарячому стані до відпускання відвідувачам. Розміщення котлів здійснюється у такий спосіб, щоб для їх завантаження можливо було використовувати пересувні візки, стелажі, внутрішньо-цеховий транспорт.
Невелику кількість супів можна приготувати на електричних плитах у наплитних котлах. При цьому доцільно використовувати котли з нержавіючої сталі місткістю 15, 20, 30, 40 л.
Для тушкування й пасерування овочів, приготування супових заправок на великих підприємствах використовують електричні сковороди, на малих - наплитний посуд і плиту електричну.
Лінія немеханізованого обладнання комплектується виробничими столами. Гірки на столах застосовують для зберігання спецій, приправ, маслин, лимонів. На столі викладаються дошки, встановлюються ваги. Необхідний запас вершкового масла й олії, тваринного жиру, сметани знаходиться в холодильній шафі. На робочому місці використовується такий інвентар: лійки, черпаки, соусні ложки, сита, лопатки, комплект ножів тощо; засоби малої механізації: пристрої для проціджування бульйонів, тісторозподілювачі для млинців, сирників і т. ін. Приклад організації робочого місця для приготування супів наведено на рис. 11.
Супи готуються у невеликій кількості, розрахованій на дві години реалізації, що є необхідною умовою для збереження їхніх смакових властивостей. Розрахунок місткості котлів для варіння супів проводиться на основі графіку їх реалізації. Кількість котлів, необхідних для приготування страв, що включені до виробничої програми, визначається згідно з розрахованим об'ємом і графіком завантаження котлів протягом усього часу роботи цеху.
У гарячих цехах ресторанів, де супи готуються у невеликій кількості, встановлюються марміти, що забезпечують підтримання необхідної температури до їх реалізації.
Організація роботи соусного відділення. У соусному відділенні виготовляються другі страви, гарніри, соуси. Усі ці страви потребують відповідного теплового обробляння. Для виконання технологічних процесів соусне відділення оснащується тепловим, механічним, немеханічним обладнанням, необхідним інвентарем. Поряд з традиційними методами теплового обробляння все частіше застосовуються НВЧ- та ІКЧ-нагрів, а також апарати, які дають можливість здійснювати комбіновані способи теплового обробляння.
Залежно від типу підприємства, його потужності й виробничої програми в соусному відділенні може бути виділено декілька технологічних ліній. На невеликих і середніх підприємствах громадського харчування доцільно організовувати універсальні робочі місця. Вони комплектуються плитами, сковородами, жаровнями, виробничими столами, функціональними ємностями, секціями-вставками.
Використання обладнання з функціональними ємностями дає можливість не тільки скоротити витрати часу, пов'язані з виробництвом і транспортуванням готової продукції, а й підвищити її якість при зберіганні та реалізації, покращити організацію праці. Приклад організації робочого місця для випускання других страв, соусів і гарнірів наведено на рис. 12.
При організації робочих місць необхідно враховувати, що кухарі виконують паралельно декілька операцій технологічного процесу. Тому теплове обладнання розташовується в такій послідовності, яка забезпечує зручний перехід кухаря від однієї операції до іншої.
Для варіння невеликої кількості продуктів використовують наплитні котли, каструлі; для смаження - сковороди, сотейники, функціональні ємності.
На великих підприємствах створюються самостійні лінії для приготування гарнірів. Вони оснащуються електричними плитами, котлами, кип'ятильниками, універсальним приводом.
Робоче місце для приготування напоїв повинно бути оснащено виробничим столом із вмурованою ванною й тепловим обладнанням -кип'ятильниками, котлами, обладнанням для протирання овочів.
Для контролю за технологічним процесом приготування страв кухар повинен знаходитися біля теплового обладнання. Тому всі компоненти, допоміжні пристрої розміщуються у зоні його робочого місця. Для цього паралельно лінії теплового обладнання розташовується лінія допоміжних операцій, яка включає стіл з охолоджувальною шафою та гіркою, виробничий стіл із вбудованою ванною, засоби малої механізації.
На підприємствах невеликої потужності спеціальні місця для приготування соусів не створюються. Всі необхідні операції виконуються на робочих місцях для супів і других страв.
На спеціалізованих підприємствах, де випускається вузький асортимент страв, робоче місце кухаря повинно бути оснащене плитами електричними, електричною жаровнею, сосисковарильнею, шашличною піччю.
Робоче місце для приготування дієтичних страв оснащується котлами з решітками, апаратами для варіння на пару. Продукти варяться у воді та на пару. Для варіння на пару користуються спеціальними перфорованими вкладками. Протирання, подрібнення проводиться на універсальних приводах зі змінними механізмами.
Для виконання деяких операцій з теплового обробляння продуктів, окрім переліченого обладнання, використовуються сковороди загального призначення, сковороди для смаження яєць, млинців, листи (деки) для приготування запіканок, пудингів, лопатки кухарські тощо.
Для споживчої кооперації характерні невеликі підприємства громадського харчування. У гарячому цеху таких підприємств передбачається одна технологічна лінія з двома-трьома універсальними робочими місцями, оснащеними електричними котлами, плитами, виробничими столами, необхідним інвентарем та інструментами. Інколи в гарячому цеху створюється робоче місце для приготування холодних закусок, салатів, солодких страв, гарячих напоїв.
