4.3. Служби наукової організації праці

Організаційно-методичне управління НОП на підприємствах гро­мадського харчування здійснюється спеціальними службами: творчими колективами, бригадами і групами з НОП; радами і лабораторіями з НОП. Вони можуть бути створені на громадських засадах. У системі споживчої кооперації функціонує Галузевий проектно-технологічний і впроваджувальний центр організації праці і управління "Укоопоргтехцентр".

Основними напрямами роботи служб з НОП є вивчення й аналіз існуючої організації праці на підприємствах, розробляння заходів щодо вдосконалення виробничих процесів, форм розподілу та кооперації пра­ці, надання методичних консультацій, впровадження передових прийомів і методів праці, раціонального використання робочого часу, що сприяє росту продуктивності праці, якості продукції, культури обслуговування відвідувачів.

4.4. Розробляння плану ноп та його впровадження

Розробляння плану з НОП здійснюється у три етапи: вивчення й аналіз стану організації праці; розробляння заходів (плану) з НОП; впро­вадження наукової організації праці.

На першому етапі створюється робоча група, вибирається об'єкт вивчення та методи дослідження, складаються графіки виконання робіт. Рівень організації праці аналізується за такими напрямами: ступінь використання обладнання, робочого часу, чисельності й кваліфікацій­ного складу працівників; оснащення та планування робочих місць; рівень продуктивності праці; витрати на оплату праці; якість кулінарної продук­ції.

Джерелами інформації є бухгалтерська звітність, анкетне опиту­вання, інтерв'ювання працівників, соціологічні дослідження, фотографії робочого дня, хронометраж.

Отримана інформація систематизується, узагальнюється й за­носиться до спеціальних карток аналізу.

На другому етапі розробляється план заходів з НОП на підприєм­стві (у цеху) з урахуванням досягнень науково-технічного прогресу, передового досвіду. Він ґрунтується на технічних розрахунках, джерелах фінансування капітальних витрат, передбаченій реорганізації з розрахун­ком очікуваної ефективності. До плану додаються пояснювальна записка, креслення, схеми. Затверджуються відповідальні виконавці й терміни впровадження.

На третьому етапі здійснюється впровадження наукової організації праці у такій послідовності: підготовка до впровадження; впровадження заходів; забезпечення запланованого рівня організації праці; розрахунок фактичної ефективності від впровадження заходів.

Ефективність від впровадження заходів з НОП розглядається у двох напрямах: економічному та соціальному.

Економічна ефективність повинна розраховуватися на стадії розробляння плану з НОП і після його впровадження. Основними еконо­мічними показниками є: умовна річна економія від зниження рівня вит­рат виробництва й обігу; зниження трудомісткості виробництва; ріст продуктивності праці; зниження чисельності робітників; економія енер­горесурсів.

Розрахунок економічної ефективності (Е) проводиться за форму­лою

Е = (ВД_{2 –} В₂ ) . О₂ - (ВД_{1 –} В₁ ) . О₁ - Е_{н .} К_н

100

де ВД₁, ВД₂ - рівень валового доходу відповідно до і після впро­вадження заходів з НОП, %;

В₁ В₂ - рівень витрат виробництва й обігу відповідно до і після впровадження заходів з НОП, %;

О₁ О₂ - товарообіг відповідно до і після впровадження заходів з НОП, тис. грн;

Е_н — нормативний коефіцієнт на додаткові капітальні витра­ти - 0,2;

К_н - величина капітальних витрат, тис. грн.

Соціальний аспект ефективності від впровадження заходів з НОП виявляється в покращанні умов праці та відпочинку, створенні опти­мальних санітарно-гігієнічних і естетичних умов на виробництві, сприят­ливому психологічному кліматі в колективі, підвищенні культури обслу­говування відвідувачів.