- •З курсу «кРимінальне право»
- •Поняття та принципи кримінального права України.
- •Поняття злочину, його ознаки та класифікація злочинів.
- •Закон про кримінальну відповідальність. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Поняття та підстава кримінальної відповідальності. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види.
- •Поняття та види суб’єктів злочину у кк України.
- •Поняття і форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Поняття та види стадій умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
- •Поняття та ознаки співучасті у злочині. Види співучасників. Кваліфікація злочинів з урахуванням виду співучасника. Форми співучасті у злочині.
- •Поняття, ознаки та види множинності злочинів. Сукупність злочинів. Повторність злочинів. Рецидив злочинів.
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Поняття покарання, його мета та система покарань.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Поняття, ознаки та види вбивств. Умисне вбивство за наявності обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 кк України). Умисні вбивства за наявності пом’якшуючих обставин (статті116-118 кк України).
- •Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Загальна характеристика ознак тяжких,середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.
- •Крадіжка (ст. 185 кк України). Переростання крадіжки у грабіж або розбій.
- •Вимагання (ст. 189 кк України). Розмежування вимагання з насильницьким грабежем і розбоєм.
- •Шахрайство (ст. 190 кк України).
- •Контрабанда (ст. 201 кк України). Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 кк України).
- •Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні.
- •Загальна характеристика злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Масові заворушення (ст. 294 кк України). Хуліганство (ст. 296 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти моральності. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк України).
- •Загальна характристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Поняття службової особи у кримінальному праві України.
- •Злочини проти встановленого порядку несення військової служби. Поняття військового злочину. Дезертирство (ст. 408 кк України).
Поняття і форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони злочину
Вина - це психічне ставлення особи до вчинюваної дії чи бездіяльності, передбаченої цим Кодексом, та її наслідків, виражене у формі умислу або необережності.
Важливе значення в понятті вини мають і такий її елемент, як форма вини.
Форми вини - це зазначені в кримінальному законі сполучення певних ознак свідомості і волі особи, що вчиняє суспільно небезпечне діяння. У сполученні таких ознак і виражається психічне ставлення особи до діяння і його наслідків. Чинне кримінальне законодавство виділяє дві форми вини - умисел (ст. 24) і необережність (ст. 25). Умисел і необережність мають свої види. Умисел може бути прямим і непрямим, а необережність існує у виді злочинної самовпевненості (самонадіянності) та злочинної недбалості. Поза цими конкретними видами вина відсутня.
Встановлення вини, її форми і виду - необхідна умова правильної кваліфікації злочину. Значення вини полягає і в тому, що наше кримінальне право виходить із принципу суб'єктивного ставлення за вину. Відсутність вини особи у вчиненні конкретного суспільно небезпечного діяння виключає суб'єктивну сторону, а відтак, склад злочину і підставу кримінальної відповідальності. Зміст вини, її форми і види істотно впливають і на визначення міри покарання за вчинене.
Відповідно до ст. 24 КК України умисел поділяють на прямий і непрямий. Прямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.
У ст. 24 КК України передбачено дві характерні ознаки умислу - інтелектуальна і вольова. Інтелектуальна ознака умислу включає:
1) усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру своєї дії чи бездіяльності;
2) передбачення її суспільно небезпечних наслідків.
Вольова ознака умислу означає наявність у суб'єкта злочину бажання настання суспільно небезпечних наслідків від вчиненого ним діяння чи свідоме їх припускання.
Залежно від поєднання у свідомості злочинця інтелектуальної і вольової ознак умисел поділяється на два види: прямий і непрямий. Незалежно від виду і характеру умисел за будь-яких умов включає усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру (шкідливості) вчинюваних нею дій.
Відповідно до ст. 25 КК України, необережність поділяється на злочинну самовпевненість і злочинну недбалість. Необережність є злочинною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення. Необережність є злочинною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.
При злочинній самовпевненості відсутнє свідоме припущення шкідливих наслідків, оскільки винуватий сподівається, хоча і легковажно, на певні конкретні обставини, які здатні їх відвернути. Цим злочинна самовпевненість відрізняється від непрямого умислу, при якому особа свідомо припускає настання суспільно небезпечних наслідків, а якщо і сподівається, що вони не настануть, то це є невизначена надія, надія на щось невизначене і невідоме, а не на конкретні обставини.
Злочинна недбалість виражається у непередбачені винуватим суспільно небезпечних наслідків своєї дії або бездіяльності. Це одна з важливих ознак, яка дозволяє відмежувати недбалість від обох видів умислу і від злочинної самовпевненості. Інші ознаки, притаманні недбалості, - це обов'язок і можливість особи передбачити суспільно небезпечні наслідки свого діяння.