21. Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Масові заворушення (ст. 294 кк України). Хуліганство (ст. 296 кк України).

Під громадським порядком слід розуміти суспільні відносини, які засновані на загальноприйнятих правилах поведінки, моральних принципах, найважливіші з яких урегульовані нормами права і покликані забезпечити нормальне функціонування різних установ та підприємств, недоторканість власності, життя та здоров'я, честь і гідність людей, а також нормальні умови їх праці, побуту та відпочинку.

Обов'язковими та факультативними додатковими безпосередніми об'єктами залежно від форми вчинення злочину та кваліфікуючих ознак можуть виступати життя та здоров'я особи, відносини власності, авторитет органів державної влади, громадська безпека та ін.

З об'єктивної сторони більшість відповідних злочинів вчинюються шляхом активних дій. Окремі злочини, наприклад, знищення, пошкодження або приховування документів чи унікальних документів Національного архівного фонду, може вчинюватися як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Більшість відповідних злочинів - злочини з формальними складами, тобто сформульовані таким чином, що вважаються закінченими з моменту вчинення діяння.

Момент закінчення двох злочинів (групове порушення громадського порядку; умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об'єктів культурної спадщини чи їх частин), пов'язаний з настанням саме суспільно небезпечних наслідків (матеріальний склад злочину).

Суб'єктом відповідних злочинів можуть бути фізичні осудні особи, які досягли на момент вчинення злочину, як правило, 16 років. За хуліганство (ст. 296 КК) відповідальність настає з 14 років. Деякі з розглядуваних злочинів можуть вчинюватися спеціальними суб'єктами злочину: службова особа - суб'єкт за ч. 5 ст. 298 КК тощо.

Суб'єктивна сторона відповідних злочинів характеризується умисною формою вини. У більшості випадків умисел прямий. Необхідною ознакою окремих відповідних складів злочинів є мотив та мета. Наприклад, у ст. 295 КК визначені дві мети, залежно від форми вчинення.

Сформулюємо поняття злочинів проти громадського порядку та моральності - це протиправні умисні суспільно небезпечні діяння, що заподіюють або ставлять під загрозу заподіяння істотної шкоди громадському порядку і моральності.

Масові заворушення. Основним безпосередніми об'єктами злочину є громадський спокій. Додатковим обов'язковим об'єктом цього злочину залежно від конкретної форми його прояву - є життя і здоров'я особи, конституційні права людини і громадянина, відносини власності, відносини, що забезпечують нормальну роботу органів влади, правоохоронних органів, громадська безпека.

Предметом злочину, передбаченого ст. 294 КК, можуть бути будівлі та споруди, в яких безпосередньо працюють люди; приміщення , де людей може не бути, але від нормальної роботи апаратури, що в них міститься, залежить нормальна робота установи.

Об'єктивна сторона злочину полягає в двох формах: 1) організація масових заворушень, які призвели до насильства над особою, погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель або споруд 2) активна участь у таких діях.

Масові заворушення - це завжди дії натовпу, який діє стихійно, хоча може бути й керованим цілком, чи в окремих частинах. Тобто масові заворушення мають такі ознаки: 1) участь у них великої кількості людей; 2) дії юрби скеровано не проти окремого потерпілого (підприємства, організації, особи), а мають спрямованість проти існуючого правопорядку, зовнішнім проявом цього е насильство над людьми, погроми, підпали, знищення майна та інші дії; 3) кількість учасників заворушення не обмежена, до них можуть приєднуватися інші учасники, а окремі від них відходити.

Злочин у формі організації масових заворушень вважатиметься закінченим, коли дії з організації масових заворушень призвели до вказаних у диспозиції наслідків насильство над особою, погроми, підпали, знищення майна, захоплення будівель тощо.

Активна участь у масових заворушеннях може вважатися закінченим складом злочину, коли настали наслідки (насильство над особою, погроми, підпали, знищення майна) або вчинені дії (захоплення будівель або споруд).

Тобто склад злочину, передбачений ч. 1 ст. 294 КК, за конструкцією можна визначити як матеріально-формальний.

Суб'єктом злочину є фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Хуліганство. Основний безпосередній об'єкт злочину - громадський спокій. Його обов'язковими чи факультативними безпосередніми об'єктами, залежно від форми вчинення злочину та кваліфікуючих ознак, можуть виступати життя та здоров'я особи, відносини власності, громадська безпека та ін.

Об'єктивна сторона хуліганства полягає у грубому порушенні громадського порядку, тобто у вчиненні активних дій..

Кримінальне караним є саме грубе порушення громадського порядку. Грубість порушення громадського порядку визначається з урахуванням місця вчинення хуліганських дій, їх тривалості, кількості і характеристики потерпілих, ступеня порушення їхніх прав та законних інтересів тощо. Отже, грубе порушення громадського порядку має місце тоді, коли йому заподіюється істотна шкода.

Цей злочин вважатиметься закінченим, якщо особа вчинила дії, зазначені в диспозиції, тобто з моменту грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом.

Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, якій на момент вчинення злочину виповнилося 14 років, згідно з ч. 2 ст. 22 КК.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується наявністю прямого умислу, а також обов'язкової ознаки хуліганства - мотиву явної неповаги до суспільства, тобто очевидна, демонстративна зневага винного до встановлених у суспільстві правил поведінки.

Неповага до суспільства - це прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Неповага має бути явною.