- •З курсу «кРимінальне право»
- •Поняття та принципи кримінального права України.
- •Поняття злочину, його ознаки та класифікація злочинів.
- •Закон про кримінальну відповідальність. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі та просторі. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
- •Поняття та підстава кримінальної відповідальності. Склад злочину: поняття, елементи, ознаки та види.
- •Поняття та види суб’єктів злочину у кк України.
- •Поняття і форми вини як обов’язкової ознаки суб’єктивної сторони злочину
- •Поняття та види стадій умисного злочину. Добровільна відмова при незакінченому злочині. Відмінність добровільної відмови від дійового каяття.
- •Поняття та ознаки співучасті у злочині. Види співучасників. Кваліфікація злочинів з урахуванням виду співучасника. Форми співучасті у злочині.
- •Поняття, ознаки та види множинності злочинів. Сукупність злочинів. Повторність злочинів. Рецидив злочинів.
- •Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності.
- •Поняття покарання, його мета та система покарань.
- •Принципи та загальні засади призначення покарання.
- •Поняття та види звільнення від покарання та його відбування.
- •Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.
- •Загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Поняття, ознаки та види вбивств. Умисне вбивство за наявності обтяжуючих обставин (ч. 2 ст. 115 кк України). Умисні вбивства за наявності пом’якшуючих обставин (статті116-118 кк України).
- •Поняття, ознаки та види тілесних ушкоджень за ступенем їх тяжкості. Загальна характеристика ознак тяжких,середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.
- •Крадіжка (ст. 185 кк України). Переростання крадіжки у грабіж або розбій.
- •Вимагання (ст. 189 кк України). Розмежування вимагання з насильницьким грабежем і розбоєм.
- •Шахрайство (ст. 190 кк України).
- •Контрабанда (ст. 201 кк України). Контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 кк України).
- •Кримінальна відповідальність за створення та діяльність злочинних організацій в Україні.
- •Загальна характеристика злочинів проти безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту. Незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти громадського порядку. Масові заворушення (ст. 294 кк України). Хуліганство (ст. 296 кк України).
- •Загальна характеристика злочинів проти моральності. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність (ст. 304 кк України).
- •Загальна характристика злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Поняття службової особи у кримінальному праві України.
- •Злочини проти встановленого порядку несення військової служби. Поняття військового злочину. Дезертирство (ст. 408 кк України).
Поняття злочину, його ознаки та класифікація злочинів.
Злочином є передбачене КК суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину (ч. 1 ст. 11 КК).
Кримінальне законодавство визнає злочином лише конкретну поведінку, вчинок людини у формі суспільно небезпечного діяння або бездіяльності. Думки, почуття, побажання, переконання, записи для особистого користування, скільки б вони не засуджувалися мораллю, не є злочином, оскільки вони не є діянням, вчинком.
Під дією розуміється активна поведінка (вчинок) особи, в якій виражена зовні її воля і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Бездіяльність - це пасивна поведінка, в якій так само виражена зовні воля особи і яка спрямована на спричинення певних негативних наслідків.
Ознаки злочину:
1) Протиправність. Як формальна ознака злочину вона означає передбаченість його в кримінальному законі. КК встановлює вичерпний перелік злочинів.
Не є злочином діяння, яке посягає на об'єкти, що не охороняються КК
2) Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років. Особи, що вчинили злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі найбільш небезпечні діяння.
Суб'єктом злочину вважається лише осудна особа, тобто така, яка під час учинення діяння, передбаченого КК, могла усвідомлювати свої дії і керувати ними.
3) Винність діяння означає, що воно вчинене умисно або з необережності. Діяння, вчинене за відсутності вини, тобто за відсутності психічного ставлення особи до дії чи бездіяльності, не може визнаватися злочином.
Умисел поділяється на прямий і непрямий. Умисел визнається прямим, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.
Непрямим визнається умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала настання цих наслідків.
Необережність поділяється на злочинну самонадіяність і злочинну недбалість.
4) Суспільна небезпечність як ознака злочину означає об'єктивну його особливу шкідливість для особи (фізичної чи юридичної), суспільства, держави, людства.
5) караність, під чим розуміють загрозу застосування за злочин покарання, що міститься в кримінально-правових санкціях. Караність, за своєю сутністю, випливає із суспільної небезпечності та протиправності діяння: воно тому і є кримінально караним, що суспільно небезпечне і передбачене кримінальним законом як злочин.
Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості за КК:
1) злочини невеликої тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 2 років або інше, більш м'яке покарання; наприклад, погроза вбивством (ст. 129), незаконне розголошення лікарської таємниці (ст. 145). та ін.;
2) злочини середньої тяжкості, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше 5 років (незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289) та ін.);
3) тяжкі злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі не більше 10 років; наприклад, створення злочинної організації (ст. 255).;
4) особливо тяжкі злочини. Ними визнаються злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років або довічного позбавлення волі.