4. Форми та фактори міжнародного поділу праці

Міжнародний поділ праці (МПП) − вищий рівень розвитку суспільно-тери­торіального поділу праці між країнами, оснований на економічно вигідній спеці­алізації виробництва окремих країн і по­дальшому обміну випущеною продукцією.

Фактори розвитку мпп :

природно-географічні умови: клімат, при­родні ресурси, розмір території, чисельність населення, економіко-географічне розташу­вання

науково-технічний прогрес

соціально-економічні умови: досягнутий рі­вень економічного і науково технічного роз­витку, механізм організа­ції виробництва, меха­нізм організації ЗЕД

Важлива передумова МПП – міжнародний поділ інших факторів виробництва – зосередження окремих факторів виробництва в різних країнах, що склалося історично та є передумовою виробництва ними певних товарів і є економічно більш ефективним, ніж в інших країнах.

Найважливіші форми і елементи сучасного МПП:

1.Міжнародная спеціалізація виробництва(МСВ):

• ^{предметна}

• ^{подетальна}

• ^{технологічна}

• ^{виробнича}

• ^{міжгалузева}

• ^{внутрішньогалузева спеціалізація}

• ^{спеціалізація окремих підприємств}

2.Міжнародне виробниче кооперування (МВК):

-теретиоріальне: спеціалізація окремих країн, груп країн та регіонів на виробництві певних продуктів та їх частин для світового ринку

Міжнародна спеціалізація виробництва(МСВ) – форма розподілу праці між країнами, за якої збільшення концентра­ції однорідного виробництва й усуспільнення праці в світі відбувається на основі процесу диференціації національних виробництв, виділення в са­мостійні (відокремлені) технологічні процеси, в окремі галузі та підгалузі виготовлення однорідних продуктів праці понад внутрішніх потреб, що викликає все більше взаємне доповнення диференційованих національних комплексів

В історичному плані МСВ змінюється від міжгалузевої у бік внутрішньогалузевої.

Предметна спеціалізація – спеціалізація підприємств різних країн на виробництві та експорті повністю закінченого та готового до споживання виробу.

Подетальна спеціалізація – базується на кооперації виробників різних країн у випуску вузлів та де­талей.

Технологічна спеціалізація – спеціалізація на здійсненні окремих стадій технологічних про­цесів виробництва товарів у межах єдиного технологічного циклу

Міжнародно спеціалізована галузь – галузь, яка бере най­активнішу участь в МПП та для якої характерна висока частка про­дукції на експорт та високий рівень внутрішньогалузевої спеціалізації.

Міжнародно спеціалізована продукція – продукція, яка є предметом двосторонніх та бага­тосторонніх угод про розподіл виробничих програм і за умови виготовлення в одній чи декількох країнах значною мірою задовольняє потреби світового ринку в ній.

Міжнародне виробниче кооперування (МВК) – об’єднання зусиль виробників у декількох країн щодо випуску певних видів товарів для світового ринку.

Основні методи міжнародної виробничої кооперації:

• ^{здійснення спільних програм}

• ^{договірна спеціалізація}

• ^{створення спільних виробничих підприємств}

Міжнародні стратегічні альянси (МСА) – міжфірмова коопераційна угода, яка крім іншого включає спільне вироб­ництво товарів та послуг, зазвичай у вигляді спільного підприємства, що належить учасникам.