54. Безпека під час експлуатації котельних та компресорних установок.

Компресор - пристрій для стиску і подачі будь-якого газу під тиском.

За енергетичне джерело для приведення до дії пневматичних механізмів і інструменту використовуються, як правило, стиснуте повітря.

Робота компресорного обладнання пов'язана із наявністю рухомих частин, високого тиску, можливістю створення вибухонебезпечних сумішей. Надзвичайно небезпечно підвищення температури і тиску вище допустимих значень.

Влаштування і експлуатація компресорів потужністю 14 кВт і вище, а також повітропроводів і газопроводів, які працюють на повітрі і інертних газах з тиском 0,2. .40 мПа, повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів і газопроводів.

Кожний компресор обладнують системою аварійного захисту, манометром, запобіжними клапанами, блокуючими пристроями і автоматичною сигналізацією. Компресорні установки забезпечують надійною системою повітряного чи водяного охолодження. Усі рухомі частини компресорів, електродвигунів і інших механізмів огороджують.

На кожну компресорну установку має бути інструкція з безпечного обслуговування.

Під час роботи компресорної установки контролюють рух і температуру стиснутого повітря кожного ступеня стиску, температуру стиснутого повітря після холодильника (після кожного ступеня стиску передбачені спеціальні холодильники для охолодження газу, при цьому, температура повітря після кожного ступеня стиску не повинна перевищувати І 70°С), безперервність надходження охолоджувальної води, її температуру при вході і виході з системи охолодження (не повинна перевищувати 40°С), тиск і температуру мастила в системі змащення та ін.

До самостійної роботи з обслуговування компресорних установок, допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне навчання і мають посвідчення на право обслуговування. Наказом керівника підприємства призначається особа, відповідальна за правильну і безпечну експлуатацію компресорних установок.

Періодичний огляд компресорної установки слід проводити не рідше 1 разу на 10 днів. Капітальне очищення компресора проводиться не рідше 1 раз на 2 місяця. Очищення від мастильних відкладень проводиться не рідше 1 разу на 6 місяців.

Компресорні розташовуються в окремих приміщеннях Не дозволяється розташування компресорів в приміщеннях, суміжних з вибухонебезпечними і хімічними виробництвами, які викликають корозію обладнання і шкідливо впливають на організм людини. Проходи в компресорні можуть бути вільними та забезпечувати можливість монтажу і обслуговування. Підлога має бути рівною, неслизькою, мастилостійкою, а вікна і двері відчинятися назовні. Компресорна обладнується ефективною вентиляцією і достатнім освітленням. Вхід у компресорну стороннім особам заборонено.

Безпека при експлуатації балонів.

Балон - закрита металева посудина для зберігання і транспортування певного виду газу:

стиснутого (повітря, кисень, азот, водень та ін.); зрідженого (аміак, бутан, пропан, хлор та ін); розчинного (ацетилен).

Основними причинами вибухів балонів з газами являються: перегрів балонів, несправність запобіжних пристроїв, удари посудини під час неправильного транспортування або перенесення, наповнення балонів газом, для яких вони не призначені, заповнення понад встановленої норми; забруднення вентилів мастилами та інші.

Вимоги до будови, опосвідчення і експлуатації балонів здійснюються відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.

На верхній частині кожного балона мають бути розбірливо, шляхом клеймування нанесені такі дані: товарний знак заводу-виробника, клеймо ВТК (ОТК) цього заводу, номер балона, фактична вага порожнього балона (кг), дата виготовлення, рік наступного огляду, робочий і пробний тиск, місткість.

Верхня частина балону має горловину, де за допомогою різьблення встановлюється запірний вентиль з боковим випускним штуцером. В неробочому стані на штуцер нагвинчують заглушку. Для захисту вентиля від пошкоджень на балон встановлюють (нагвинчують) металевий чи пластмасовий ковпак.

У балонів для горючих газів бокові штуцери вентилів мають ліву різьбу, а балонів для негорючих газів - праву різьбу.

Зовнішня поверхня балона фарбується умовними розпізнавальними кольорами.

(Табл. 4.4.1).

Таблиця 4.4.1.

_ Розпізнавальне забарвлення балонів з газами._

Назва газу	Колір балону	Текст напису	Колір напису
Аміак	Жовтий	Аміак	Чорний
Ацетилен	Білий	Ацетилен	Червоний
Водень	Темно-зелений	Водень	Червоний
Вуглекислота	Чорний	Вуглекислота	Жовтий
Кисень	Блакитний	Кисень	Чорний
Повітря	Чорний	Стиснуте повітря	Білий
Горючі гази	Червоний	Назва газу	Білий
		(наприклад, метан)	Жовтий
Негорючі гази	Чорний	Назва газу
		(наприклад, азот)
Фреон	Алюмінієвий	Фреон	Чорний

Балони, які знаходяться в експлуатації підлягають технічному огляду. Правилами встановлені такі терміни періодичного тех. огляду балонів :

- балони, які наповнені газами, що не викликають корозію (кисень, азот, вуглекислота та ін), перевіряються не рідше 1 разу на 5 років;

- балони з газами, які викликають корозію (хлор, фосген, сірководень та ін), а також встановлені на автомобілях як витратні ємності для зріджених і стиснутих газів перевіряються не рідше 1 разу на 2 роки.

Періодичний технічний огляд складається з огляду поверхонь, перевірки ваги і місткості, гідравлічного випробування (крім балонів для ацетилену). Балони для ацетилену підлягаються огляду зовнішньої поверхні, перевірці пористої маси і пневматичному випробуванню.

Балони, які не пройшли технічний огляд бракуються і приводяться до непридатного стану шляхом просвердлювання отворів у корпусі.

Нові дані наносяться на балони, що пройшли опосвідчення, а старі - збиваються.

Балони дозволяється зберігати в приміщеннях і на відкритих майданчиках, захищених від впливу опадів та сонячних променів.

Склади поділяються на відсіки. В кожному ізольованому відсіці допускається розміщувати не більше 500 балонів з горючими або 1000 балонів з негорючими газами. Розміщують балони таким чином, щоб був забезпечений вільний доступ до них.

Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан тощо) повинні зберігатися окремо від балонів з киснем, стиснутим повітрям, хлором та іншими окислювачами.

У приміщеннях для зберігання балонів з газами повинні бути встановлені прилади, які сигналізують про виникнення небезпечної концентрації газу. За відсутності зазначених приладів проводиться лабораторний аналіз повітря на вміст в ньому газу не рідше 1 разу за зміну.

Покриття підлоги складу і рампи повинно бути неіскроутворюючим та з неорганічних матеріалів.

Експлуатація закритих складів, не обладнаних вентиляційними установками, забороняється.

В складах мають бути вивішені інструкції, правила, плакати щодо правил поводження з балонами.

У складах не дозволяється зберігати інші речовини, матеріали, предмети.

При складуванні не можна допускати ударів балонів між собою, падіння балонів на підлогу. При перекатуванні балонів вручну забороняється братися за вентилі, торкатися вентилів кисневих балонів і балонів з стиснутим повітрям руками, рукавицями й обтиральним матеріалам, які забруднені мастилом та жирами.

Перевезення наповнених балонів дозволяється на автомобілях, автокранах та інших ресорних транспортних засобах. При перевезенні балонів між ними мають бути встановлені прокладки: дерев'яні бруски з гніздами для балонів або кільця з гуми чи мотузки товщиною не менше 25 мм (по два кільця на балон). Балони повинні укладатися вентилями в один бік упоперек осі переміщення.

Транспортувати балони до робочого місця допускається тільки на спеціальних візках ношах.

Забороняється експлуатувати балони, у яких пройшов термін періодичного огляду, відсутні встановлені клейма, несправні вентилі, пошкоджений корпус, забарвлення і написи не відповідають вимогам.

Безпека при експлуатації котельних установок.

Паровим котлом називають пристрій, що має топку, обігрівається продуктами спаленого в ній палива та призначений для отримання пари з тиском вище атмосферного, яка використовується поза самого пристрою.

Відповідно, водогрійний котел призначений для нагрівання води, яка знаходиться в ньому під тиском, вище атмосферного і використовується поза цього котла.

Бойлер (водонагрівач) - пристрій для підігрівання води в системі теплопостачання і гарячого теплопостачання.

Котел-утилізатор - паровий чи водогрійний котел, який не має власної топки і використовує теплоту від ходячих газів будь-якого виробництва або енергетичної установки.

Найбільшу небезпеку для обслуговуючого персоналу становлять вибухи котлів.

Найбільш розповсюджені причини вибухів: перевищення тиску через несправність запобіжних або контрольно - вимірювальних приладів, несвоєчасний технічний огляд, відсутність нагляду за роботою котла, як з боку обслуговуючого персоналу, так і посадових осіб.

Вимоги до будови, виготовлення і експлуатації парових котлів з робочим тиском більше 0,07 мПа і водогрійних котлів з температурою води вище 115°С визначаються Правилами будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів. Ці правила поширюються на парові і водогрійні котли з топкою, котли-утилізатори і котли бойлери. На котли з електричним нагрівом вони не поширюються.

Вищевказані котли, на які поширюються Правила мають бути зареєстровані в органах Держнаглядохоронпраці.

Керівництво підприємства повинно забезпечити утримання котлів в справному стані і безпечні умови їх експлуатації. Для цього наказом призначаються відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію котлів та обслуговуючий персонал. До обслуговування допускаються особи, не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, спеціальне відповідне навчання і атестацію та мають посвідчення на право обслуговування котлів.

Кожний котел до пуску в експлуатацію та періодично підлягається технічному огляду, яке проводять органах Держнаглядохоронпраці (для зареєстрованих котлів) або відповідальний за справний стан і безпечну експлуатацію (для котлів, що не реєструються в органах Держнаглядохоронпраці). Технічний огляд складається з внутрішнього огляду і гідравлічного випробування. Періодичні технічні огляди проводяться в такі терміни: внутрішній оглядне рідше 1 разу на 4 роки; гідравлічне випробування з попереднім внутрішнім оглядом - не рідше 1 раз на 8 років. При внутрішньому огляді перевіряється справність котла і його елементів, звертаючи увагу на виявлення можливих дефектів. Гідравлічне випробування проводиться з метою перевірки міцності елементів котла і щільності з'єднань.

Якщо конструкція котла не дозволяє провести внутрішній огляд, гідравлічне випробування проводиться не рідше ніж через кожні 4 роки.

Позачерговому технічному огляду котли підлягаються при демонтажі і перестановці котла на інше місце, у випадках знаходження котла в бездіяльності більше 1 року та в інших випадках.

Для забезпечення безпечного обслуговування та правильно! експлуатації котли повинні мати:

- контрольно-вимірювальні прилади (манометри, термометри, водопокажчики і ін.) звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних рівнів води;

- запобіжні клапани (не менше двох на котел);

- пристрої автоматики безпеки, які припиняють подачу палива при порушеннях режимів роботи;

- автоматичні регулювальні пристрої живлення та інші.

Усі елементи котлів з температурою стінки зовнішньої поверхні більше 45°С, що розташовані в місцях, доступних для обслуговуючого персоналу , мають бути покриті теплоізоляцією, температура зовнішньої поверхні якої не повинна перевищувати 45 °С.

На кожний котел має бути паспорт і виробнича інструкція з безпечної експлуатації.

Як правило, котлет розташовуються в окремих будівлях або приміщеннях, які відповідають вимогам будівельних норм і правил, санітарних норм проектування і протипожежних норм. Правила забороняють розташовувати котли в школах, громадських і побутових будівлях, а також в будівлях, які примішають до складу горючих матеріалів, за винятком складів палива для самої котельної.

Приміщення котельної, котли і все устаткування слід тримати у справному стані і чистоті. Забороняється захаращувати приміщення котельної або зберігати у ньому будь-які матеріали та речі. Проходи у приміщенні котельної і виходи з неї завжди повинні бути вільними. Двері для виходу з котельної повинні легко відчинятися назовні та бути без запорів зсередини. Приміщення котельної обладнуються ефективною вентиляцією, достатнім Природнім освітленням, а в темну годину -штучним. Крім робочого, в котельній передбачають аварійне освітлення від самостійних джерел живлення.