МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ

«Затверджено »

на засіданні кафедри ____________

протокол № ___ від «___»_______199_ р.

Тираж ______

Вимогам, що ставляться до

навчально-методичної літератури,

відповідає

Зав. кафедри Столяренко Г.С.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання контрольних завдань

з курсу «Процеси та апарати хімічної технології»

Зав. кафедри Столяренко Г.С.

Укладачі: Пушкарьов Ю.М.

Головченко В.М.

Клименко Т.В.

Відповадальний редактор Головченко В.М.

Рецензент Лиженкова І.І.

ЧЕРКАСИ ЧІТІ 1999

Методичні вказівки до виконання контрольних робіт із дисципліни «Процеси та апарати хімічної технології» складені згідно з навчальними програмами для бакалаврів і спеціалістів хіміко-технологічних (№ 6.091600 і № 7.091603) та екологічних (№ 6.070800 та № 7.070801) спеціальностей усіх форм навчання.

Вимоги до оформлення контрольної роботи

1. Контрольна робота виконується студентами в зошитах стандартного розміру ( 205 х 170 мм).

2. Контрольна робота повинна бути виконана грамотно та акуратно, без виправлень, контрастними чорнилами чи пастою чорного або синього кольору.

3. На лицьовому боці обкладинки зошита необхідно вказати : повне найменування ВУЗу, факультет, кафедру, найменування навчальної дисципліни, номер контрольної роботи, прізвище, ім’я та по батькові студента, курс, шифр групи та номер залікової книжки.

4. Кожна контрольна задача повинна мати відповідний номер та повністю переписану умову.

5. На листах зошита матеріал розташовується таким чином, щоб, праворуч були поля не менш за 30 мм. Умови кожної задачі необхідно починати з нової сторінки.

6. Рисунки, схеми, графіки виконуються у вибраному масштабі з використанням креслярського інструмента. Якщо за допомогою графіків необхідно визначити конкретні величини, то вони повинні виконуватися на міліметровому папері, який вклеюється у зошит.

7. Розрахункові формули та довідкові дані, які наведені в контрольній роботі, повинні мати посилання на підручник або посібник у квадратних дужках з вказанням літературного джерела та сторінки ( наприклад :  1, с.235  або [1, табл. ХІ]). Нумерація джерел проводиться відповідно до списку використаної літератури, наведеної в кінці роботи.

8. Формули, які були використані в роботі, повинні мати повну розшифровку всіх літерних значень із зазначенням їх розмірності.

9. Таблиці складаються у тому випадку, коли виникає необхідність узагальнити цифрові дані.

10. Відповідно до ДСТУ 3008-95, ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми тощо) і таблиці можуть мати назву. При необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Назву ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, а назву таблиць - зліва над першою частиною таблиці. Ілюстрації позначаються словом «Рисунок __», таблиці - словом «Таблиця ___».

Приклад.

Рисунок 1 - Залежність величини критерію Рейнольдса від швидкості руху рідини.

Таблиця 2 - Фізико-хімічні властивості речовин.

Перед назвою ілюстрації (під ілюстрацією) можуть бути пояснювальні дані (Наприклад: При в’язкості рідини, Пас: 1 - 0,1 ; 2 - 0,01).

На всі графіки, рисунки, таблиці, повинні бути посилання в тексті (Наприклад: Залежності величини критерію Рейнольдса від швидкості руху рідин із різною в’язкістю наведені на рисунку 1).

11. Усі фізичні величини необхідно виражати в системі СІ.

12. В кінці роботи наводиться список літератури в послідовності наведених посилань, які оформлені згідно з державним стандартом з вказівкою авторів, назви джерела, міста, видавництва, року видання та кількості сторінок.

13. Після списку літератури студент ставить особистий підпис і дату виконання роботи.

Загальні вказівки до розв’язання задач

1. Розв’язання задач можливо лише після детального та повного ознайомлення студента з матеріалом даного розділу курсу, встановлення зв’язку між окремими темами та чіткого розуміння технологічних процесів.

2. Розв’язування кожної задачі необхідно починати із докладного ознайомлення з її змістом. Для полегшення розуміння задачі рекоменду-ється скласти схему апарата, установки, визначити стрілками напрямок матеріальних та теплових потоків тощо. На схемі слід особливо виділити визначувані параметри.

3. На наступному етапі слід вибрати математичний опис процесу та послідовність розрахункових операцій (алгоритм), визначити з довідкової літератури значення необхідних констант, звертаючи особливу увагу на їхню розмірність.

4. Розрахунки рекомендується робити на мікрокалькуляторах із показниками ступеня (Наприклад: 40 мкм у системі СІ записується як 410^-5м). Дробові величини слід закругляти з приблизною точністю до 0,5 % від отриманого результату.

5. Кожну величину, отриману в результаті розрахунків, слід піддавати критичній оцінці з точки зору ії відповідності можливим значенням, орієнтуючись на здоровий глузд та приблизні значення, які наведені в довідкових таблицях та подібних розрахунках в літературі. Наприклад: малоймовірна швидкість руху газу в трубі w = 210^-8 м/с; тиск в апараті 610⁷ МПа; температура стінки апарата t = 13500 С тощо. Подібні значення вказують на помилку в розрахунках.