2.4. Тверді лікарські форми

2.4.1. Гранули — лікарська форма, що складається з твердих, сухих, досить міцних агрегатів часток порошку. Гранули містять одну або більше діючих речовин з наповнювачами або без них. До складу гранул можуть додаватися наповнювачі, барвники, ароматизатори та ін.

Гранули призначені для перорального застосування (для ковтання, для жування, для розчинення, для диспергування).

Випускаються в однодозових або багатодозових контейнерах.

Гранули, як правило, призначені для безпосереднього перорального застосування. Такі гранули розподіляються на гранули без модифікованого вивільнення (звичайні) або з модифікованим вивільненням (кишково-розчинні, тобто гранули, стійкі до дії шлункового соку, що досягається покриттям гранул оболонкою або за рахунок допоміжних компонентів, пролонгованої дії — гранули, які призначені для регулювання швидкості або місця вивільнення).

Гранули бувають вкриті оболонкою або без оболонки.

За місцем дії гранули класифікуються на кишково-розчинні та шлунково-розчинні.

Гранули, призначені для застосування у ротовій порожнині, бувають для смоктання, для жування, під’язикові та ін.

Застосування деяких гранул передбачає попереднє приготування:

• сиропу;

• розчину;

• суспензії;

• крапель.

Гранули бувають дозовані або недозовані.

Більшість гранул призначена для перорального застосування (безпосереднє застосування та після приготування розчину тощо), тому у назві лікарської форми шлях введення «для перорального застосування» можна не застосовувати.

2.4.2. Гумки — тверда лікарська форма у вигляді подушечок, пластин. Еластична маса гумок містить діючі речовини, а також допоміжні речовини, що виконують різні функції (стабілізатори, смакові добавки, ароматизатори та ін.). Діючі речовини вивільняються при розжовуванні гумки.

Гумки призначені для застосування у порожнині рота (для жування), тому шлях введення у назві лікарської форми можна опускати.

2.4.3. Драже — тверда дозована лікарська форма, одержана шляхом нашарування діючих та допоміжних речовин. Мають правильну сферичну форму, маса покриття становить понад 20 % від маси самого драже. Особливість технології одержання драже полягає в тому, що діючі та допоміжні речовини наносяться шляхом багаторазового нашарування (створюється вся маса драже), в той час, як у таблеток нашаровується лише оболонка. До складу драже додаються допоміжні речовини, які виконують різні функції, барвники, ароматизатори та ін.

Драже призначені для перорального застосування, тому цей шлях введення опускається при визначенні лікарської форми.

Драже розподіляються на драже без модифікованого вивільнення (звичайне, шлунково-розчинне) або з модифікованим вивільненням (кишково-розчинне, тобто драже, стійке до дії шлункового соку, що досягається покриттям оболонкою або за рахунок допоміжних компонентів, пролонгованої дії — таблетки, які призначені для регулювання швидкості або місця вивільнення). А також драже для смоктання, жування.

2.4.4. Каплети — тверда лікарська форма, різновид таблеток.

Каплети, як правило, призначені для перорального застосування, тому шлях введення у назві лікарської форми не вказується. Класифікація каплет збігається з класифікацією таблеток.

2.4.5. Капсули — тверда лікарська форма з м’якою або твердою оболонкою, що містить одну дозу однієї або більше діючих речовин. До складу капсул додаються допоміжні речовини, що виконують різні функції, барвники, ароматизатори та ін. Оболонка капсул виготовлена з желатину або інших речовин.

Основна маса капсул призначена для перорального застосування. Невелика частина призначена для ректального, вагінального застосування.

За визначенням капсули бувають м’якими або твердими. Оболонка твердих капсул складається з двох попередньо виготовлених частин і містить діючу речовину (речовини) звичайно у твердому стані. Оболонка м’яких капсул складається з однієї частини, вміст м’якої капсули — рідина, олія та ін.

Капсули (м’які та тверді), призначені для безпосереднього перорального застосування, розподіляються на капсули без модифікованого вивільнення (звичайні, шлунково-розчинні) або з модифікованим вивільненням (кишково-розчинні, тобто капсули, стійкі до дії шлункового соку, що досягається покриттям оболонкою або за рахунок допоміжних компонентів, пролонгованої дії — капсули, призначені для регулювання швидкості або місця вивільнення).

Капсули, як таблетки і гранули, є лікарськими формами, призначеними, в основному, для перорального застосування. Тому вказувати шлях введення капсул необхідно у тих випадках, коли шлях введення не є пероральним.

2.4.6. Карамель — тверда лікарська форма, яка готується за типом цукерок.

Діючі, деякі допоміжні речовини змішують з цукром, патокою, а потім до маси додають смакові, ароматичні, барвні компоненти.

Карамель призначена для перорального застосування та для застосування у порожнині рота (для смоктання).

2.4.7. Льодяники — тверда лікарська форма, яка готується за типом цукерок.

Льодяники, як правило, призначені для застосування у порожнині рота (для смоктання), тому шлях введення/призначення у назві лікарської форми можна не застосовувати.

2.4.8. Пастилки — тверда лікарська форма, яка являє собою пластинки різної форми, які призначені для розчинення у ротовій порожнині (смоктання), для перорального застосування. Одержують шляхом формування тістоподібної маси лікарських речовин з цукром, шоколадом, додаванням води, сиропу. Одержану масу розкачують тонким шаром, вирізають з нього пластинки відповідної форми та розміру, а потім висушують.

Пастилки призначені для перорального застосування та для смоктання.

2.4.9. Плівки (вставки) — тверді або м’які препарати відповідного розміру та форми, призначені для вставки у кон’юнктивальний мішок, піхву та ін. Вони складаються з матриці, в яку включено діючу речовину, або діюча речовина, оточена мембраною, яка контролює швидкість вивільнення.

Кожна плівка випускається в індивідуальному стерильному контейнері.

Плівки класифікуються на очні, інтравагінальні, стоматологічні.

2.4.10. Порошки — лікарська форма, що складається з твердих окремих сухих часток різного ступеня подрібненості. Порошки містять одну або більше діючих речовин, за необхідності — наповнювачі.

Порошки призначені для зовнішнього застосування (у вигляді порошків або у вигляді розчинів та ін.), для перорального застосування (у вигляді порошків або у вигляді розчинів, суспензій, крапель тощо), для парентерального застосування (у вигляді розчинів, суспензій, емульсій та ін.), а також для ректального, вагінального застосування (у вигляді розчинів, суспензій та ін.).

Порошки для парентерального застосування — це стерильні лікарські засоби, призначені для введення шляхом інфузій, ін’єкцій (після приготування відповідних розчинів).

Порошки для зовнішнього застосування на відкритих ранах також мають бути стерильними.

Застосування порошків для перорального застосування передбачає попереднє приготування:

• сиропу;

• розчину;

• суспензії;

• крапель.

Застосування порошків для парентерального застосування передбачає попереднє приготування:

• розчину для ін’єкцій (внутрішньом’язових, підшкірних, внутрішньовенних та ін.);

• суспензії для ін’єкцій (внутрішньом’язових, підшкірних, внутрішньовенних та ін.);

• розчину для інфузій.

Застосування порошків для ректального та вагінального застосування передбачає попереднє приготування розчинів або суспензій.

Порошки призначені для назального, вушного застосування (шляхом вдування), а також для інгаляцій. Такі порошки можуть міститися у балонах під тиском (інгалятори сухого порошку).

За шляхом обробки порошки бувають ліофілізовані. Ліофілізовані порошки одержують шляхом заморожування стерильного водного розчину, після чого лід видаляється сублімацією та вакуумним висушуванням. Найчастіше ліофілізовані порошки призначені для виготовлення розчинів для парентерального застосування, іноді це необхідно вказувати при визначенні лікарської форми.

Порошки бувають дозовані та недозовані.

2.4.11. Спансули — тверда лікарська форма, різновид капсул. Вміст спансул — суміш гранул і мікродраже різного типу, вкритих різними оболонками і здатних розчинятися у певному середовищі через певний час. У спансулі може міститися 3–5 або більше мікродраже різного типу, з різним часом вивільнення.

Спансули призначені для перорального застосування. Класифікація спансул збігається з класифікацією капсул.

2.4.12. Супозиторії — дозована лікарська форма. Супозиторії тверді при кімнатній температурі і розчиняються або плавляться при температурі тіла.

Форма, об’єм та консистенція має відповідати призначенню супозиторіїв. Вони містять одну або більше діючих речовин, диспергованих або розчинних у простій або складній основі, яка може розчинятися, диспергуватися, плавитися при температурі тіла. До складу супозиторіїв входять допоміжні речовини, такі, як роздріджувачі, адсорбенти, змащувальні речовини, антимікробні консерванти, барвники, а також тверді жири, макроголи, гелеутворюючі суміші (желатин, вода, гліцерин), що становлять їх основу.

За місцем застосування супозиторії класифікуються на супозиторії вагінальні, які, в свою чергу відрізняються формою: глобули (сферичні), овулі (яйцеподібні), песарії (плоске тіло із заокругленим кінцем), супозиторії ректальні (мають форму конуса) та супозиторії, призначені для введення у канал шийки матки, у сечовипускаючий канал, слуховий прохід, ніс. Такі супозиторії мають форму циліндра із загостреним кінцем і називаються «паличками».

За типом основи супозиторії поділяються на гідрофільні та гідрофобні, за методом одержання: пресовані, відлиті, плавлено-пресовані.

Супозиторії бувають ліофілізовані, багатошарові, порожнисті, з плівковим покриттям, шипучі, маркіровані. Ця інформація, за необхідності, надається в інструкції для медичного застосування.

2.4.13. Таблетки — тверда лікарська форма, яка містить одну дозу однієї або більше діючих речовин. До складу таблеток додаються допоміжні речовини, що виконують різні функції, барвники, ароматизатори та ін. Таблетки можуть мати різноманітну форму, на них можуть бути нанесені риски, фаски, ґрунтовки, відбитки тощо.

Більшість таблеток призначена для перорального застосування (для ковтання, для жування, для розчинення, для диспергування). Невелика частина призначена для ректального, вагінального застосування.

Таблетки, призначені для безпосереднього перорального застосування, розподіляються на таблетки без модифікованого вивільнення (звичайні, шлунково-розчинні) або з модифікованим вивільненням (кишково-розчинні, тобто таблетки, стійкі до дії шлункового соку, що досягається покриттям оболонкою або за рахунок допоміжних компонентів, пролонгованої дії — таблетки, які призначені для регулювання швидкості або місця вивільнення).

Тому наявність модифікованого вивільнення досягається:

• покриттям таблетки оболонкою (наприклад, кишково-розчинною);

• за рахунок речовин, здатних змінити поведінку лікарської форми;

• за рахунок спеціальних технологічних операцій;

• за рахунок комбінації вищенаведених способів.

Тобто, таблетки бувають вкриті оболонкою або без оболонки. Покриття оболонкою таблетки ще не дає інформації щодо модифікованого вивільнення. Нанесення оболонки може бути продиктовано необхідністю захистити діючі речовини від впливу зовнішніх чинників (температури, світла, вологи тощо), надати лікарському засобу естетичного вигляду, відкоригувати неприємний колір, смак, запах.

У свою чергу, оболонка буває плівковою або цукровою. Остання призначена саме для коригування неприємного смаку лікарського засобу, наявність плівкового покриття може нести інформацію про модифікованість дії лікарського засобу.

Таблетки, призначені для застосування у ротовій порожнині, бувають для смоктання, для жування, під’язикові та ін.

Застосування деяких таблеток передбачає попереднє приготування:

• сиропу;

• розчину;

• суспензії;

• крапель.

Тому таблетки також класифікуються:

• таблетки шипучі — таблетки без оболонки, призначені для розчинення або диспергування у воді з виділенням вуглекислого газу;

• таблетки розчинні — таблетки без оболонки або вкриті плівковою оболонкою, призначені для розчинення у воді до утворення розчину;

• таблетки дисперговані — таблетки без оболонки або вкриті плівковою оболонкою, призначені для диспергування у воді до утворення гомогенної суспензії.

Таблетки бувають ділимі. Наявність однієї або двох рисок на таблетці вказує на той факт, що таблетку можна розділити на кілька частин. Ділимі таблетки бувають звичайні (шлунково-розчинні), а також такі, що володіють модифікованим вивільненням діючої речовини. Це досягається за рахунок речовин, здатних змінити поведінку лікарської форми, та за рахунок спеціальних технологічних операцій, але не за рахунок покриття таблетки оболонкою.

При визначенні назви лікарської форми у випадку таблеток слід взяти до уваги той факт, що значна більшість таблеток призначені для перорального застосування. Тому шлях введення таблеток слід вказувати у тих випадках, коли шлях введення не є пероральним, а саме: таблетки ректальні, вагінальні, для імплантації. Далі, коли назва лікарської форми «таблетки», мається на увазі, що ми маємо справу із звичайною (шлунково-розчинною) таблеткою, яка не вкрита оболонкою, не володіє модифікованим вивільненням.

Примітка № 1.

Необхідно відзначити, що іноді для лікарських препаратів існує необхідність вказати віковий критерій: «для дітей», «для немовлят», «для дорослих». Принципове значення ця вказівка має для педіатричних препаратів. За необхідності і при бажанні терміни можуть бути відображені у назві лікарського препарату (наприклад, «Гексапневмін для немовлят», «Фервекс для дорослих»), але при складанні лікарської форми препарату слід пропускати віковий критерій і вказувати відповідно: сироп, таблетки шипучі. Інформація щодо вікових критеріїв застосування лікарського препарату має обумовлюватися в інструкції для медичного застосування та виноситися на упаковку лікарського препарату.

Примітка № 2.

Поняття «пролонгованої дії» (prolonged release) застосовується до низки деяких моделей вивільнення, такі поняття, як «контрольоване вивільнення» (controlled release) і «тривалість вивільнення» (sustained release) є менш точними визначеннями, ніж вказане вище, тому слід уникати їх застосування.

Термін «модифіковане вивільнення» (modified release) означає модифікацію швидкості або місця вивільнення активної субстанції. Препарати з модифікованим вивільненням охоплюють широке коло моделей, основні типи яких включають препарати з «відстроченим вивільненням» (delayed release) та «пролонгованого вивільнення» (prolonged release).

У препаратах «відстроченої дії» вивільнення активної субстанції відстрочено на певний час, після чого відбувається безперешкодне вивільнення (наприклад, кишково-розчинні таблетки або капсули).

У препаратах «пролонгованої дії» активна субстанція вивільняється зі зниженою швидкістю.

Примітка № 3.

Широкого розповсюдження набули скорочення, які означають модифіковане вивільнення активної субстанції лікарського препарату: «пролонг», «депо», «ретард», «форте», «мітте». За необхідності та при бажанні ці терміни можуть відбитися у назві лікарського препарату (наприклад, «Ліволін форте», «Олфен депокапс»), але при складанні лікарської форми препарату слід вказувати: Капсули пролонгованої дії.