- •Розділ I Сутність, види та особливості використання боргових цінних паперів
- •Сутність та призначення боргових цінних паперів
- •1.2 Види боргових цінних паперів
- •1.3 Порядок емісії, обігу та погашення боргових цінних паперів в Україні
- •Розділ II Оцінка боргових цінних паперів як інструменту залучення капіталу в Україні
- •2.1 Аналіз сучасного стану ринку державних боргових цінних паперів України
- •2.2 Аналіз та огляд ринку облігацій України
- •2.3 Аналіз внутрішніх державних запозичень в Україні
- •Розділ III Проблеми та перспективи використання боргових цінних паперів в Україні з урахуванням іноземного досвіду
- •3.1 Проблеми обігу боргових цінних паперів в Україні
- •3.2 Напрями реформування ринку боргових цінних паперів в Україні
- •3.3 Перспективи розвитку ринку боргових цінних паперів в Україні
- •Висновки
- •Список використаних джерел
Розділ III Проблеми та перспективи використання боргових цінних паперів в Україні з урахуванням іноземного досвіду
3.1 Проблеми обігу боргових цінних паперів в Україні
Основною проблемою ринку боргових цінних паперів є недосконалість ефективного механізму захисту прав інвесторів, складність процедур реструктуризації, як наслідок, обмеженість інструментів ринку цінних паперів.
Недостатня розвиненість ринків базових активів, недосконале законодавче регулювання в цій сфері зумовили фактичну відсутність ринку похідних (деривативів).
Здатніть національного фондового ринку поглинати інструменти капіталу залишається низькою у зв’язку з наявністю низки стримуючих факторів.
Так, важливим напрямком, який потребує реформування та адаптації до сучасних умов є валютне регулювання. Чинний режим валютного регулювання, встановлений Декретом КМУ на початку 90-х років минулого століття суттєво стримує приток іноземних інвестицій на вітчизняний фондовий ринок.
Покращення інвестиційного клімату та заохочення інвесторів до здійснення інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку (особливо іноземного) можливе лише у разі перегляду податкового навантаження на таких інвесторів.
На розвиток фондового ринку впливають штучні чинники, як то запровадження особливого податку (акцизу) на операції з відчуження цінних паперів та з деривативами.
Невелика пропозиція інвестиційного капіталу на фондовому ринку зумовлена відсутністю потужних національних інституційних інвесторів, недостатньою зацікавленістю роздрібних інвесторів, та недостатньо сприятливим кліматом для іноземних інвесторів.
Популяризація фондового ринку, зокрема серед дрібних інвесторів є однією з найважливіших складових зміцнення ринку цінних паперів, підвищення довіри інвесторів та як результат росту ліквідності.
Світовий досвід свідчить, що використання новітніх інформаційних технологій та сучасних фінансових інструментів для забезпечення функціонування фондового ринку неможливе без налагодження взаємодії системоутворювального комплексу взаємопов'язаних інститутів інфраструктури ринку цінних паперів.
Досвід розвинутих ринків цінних паперів, які вже давно зіткнулися з проблемами клірингових та розрахункових систем, є цінним матеріалом для формування в Україні надійної системи обліку прав і системи розрахунків щодо цінних паперів.
Формування ефективної депозитарної системи виступає необхідною умовою забезпечення всього комплексу законних прав та інтересів інвесторів, а також є засобом стимулювання нагромаджень і трансформації заощаджень в інвестиції. Після проведення реформи депозитарної системи ще залишились деякі питання, які потребують додаткового врегулювання.
Система державного регулювання фондового ринку є важливим критерієм оцінки інвесторами інвестиційного середовища країни. З огляду на викладене створення ефективного правового механізму захисту прав інвесторів є невід'ємною умовою подальшого розвитку фондового ринку.
Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, передбачає, зокрема, необхідність підвищення інституційної, фінансової та операційної незалежності регулятора фондового ринку.
Однією з нагальних проблем є неможливість, при існуючому порядку забезпечити оперативне, швидке реагування регулятора на учасників ринку, які порушують вимоги законодавства, наслідком чого є неможливість забезпечення на належному рівні захист прав інвесторів в цінні папери.
Також, слід зазначити, що існуючий порядок контролю за діяльністю учасників фондового ринку не в повній мірі дозволяють забезпечити дотримання учасниками фондового ринку вимог законодавства на ринку цінних паперів та про акціонерні товариства, а також на даний час відсутні дієві механізми запобігання вчинення ними правопорушень.
Запровадження НКЦПФР сучасних інструментів, що застосовуються світом у сфері інформаційних технологій, дозволили протягом останніх років скористатись їх ефективністю не лише регулятору фондового ринку, а й інфраструктурним установам та пересічним учасникам фондового ринку.
Але, за час функціонування електронного документообігу та за результатами функціонування Системи моніторингу фондового ринку перед НКЦПФР постала необхідність запровадження багатосторонньої інформаційної взаємодії між всіма учасниками фондового ринку, в т.ч. державою.
Крім того, існує проблема недостатності рівня та якості взаємодії регуляторів фінансового ринку України.
