- •1.Міжнародні норми і основні законодавчі акти в галузі охорони праці
- •2. Принципи правового та нормативно-правового забезпечення охорони праці
- •3. Закон України “Про охорону праці”
- •4. Система управління охороною праці в галузі (суопг) . Функції та завдання управління охороною праці
- •5. Система управління охороною праці на підприємстві. Організація служби охорони праці на підприємстві. Обов’язки та права працівників служби охорони праці, їх кількісний склад
- •6. Економічне стимулювання охорони праці
- •Державне управління охороною праці. Функції органів державного управління з питань охорони праці та соціальної політики.
- •8. Права та обов’язки працівників щодо охорони праці.
- •9.Обов’язки роботодавця щодо охорони праці.
- •10. Види відповідальності за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці.
- •11. Організація навчання з питань охорони праці на підприємстві. Інструктажі з питань охорони праці, їх види (вступний, первинний, повторний, позаплановий, цільовий).
- •12. Нещасні випадки виробничого та невиробничого характеру.
- •13. Порядок розслідування нещасних випадків, що пов’язані з виробництвом. Основні документи.
- •15. Відшкодування шкоди заподіяної здоров’ю працюючого внаслідок недотримання вимог охорони праці.
- •16 Питання. Фонд соціального страхування України. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
- •Представники держави призначаються Кабінетом Міністрів України.
- •1. Роботодавець як страхувальник має право на:
- •1. Застраховані особи мають право на:
- •1. Для розгляду справ про страхові виплати до Фонду подаються:
- •17. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Управління фондом, матеріальне забезпечення та соціальні послуги.
- •18 Пит. Умови праці при роботі за комп’ютером
- •20 Питання.
- •21 Пит. Мікроклімат виробничого середовища
- •22 Пит. Шум, вібрація
- •23 Пит. Електробезпека. Нормативні документи.
- •1. Правила улаштування електроустановок (пуе) 2013.
- •2. Нпаоп 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислюваних машин.
- •24 Пит. Правила пожежної безпеки в приміщеннях експлуатації електронно-обчислюваних машин
- •Пит. Надзвичайні ситуації, причини виникнення та складові системи їх моніторингу.(25 пит)
- •26. Система, завдання та загальні принципи організації структури цз України та об’єкта господарювання. (26)
- •Пит. Класифікація надзвичайних ситуацій, можливих на території України (27 пит)
- •29Пит. Дії населення при виникненні надзвичайної ситуації
- •30. Оцінка обстановки у надзвичайній ситуації на потенційно небезпечних об’єктах (30 пит)
- •Пит. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків нс природного характеру.
- •32 Пит. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту (кЦзУ ст..32)
- •Пит.. Створення і управління діяльністю Єдиної державної системи цивільного захисту (єдс) та її підсистем.
- •Пит. Органи управління та сили цивільного захисту в системі єдсцз
30. Оцінка обстановки у надзвичайній ситуації на потенційно небезпечних об’єктах (30 пит)
Потенційно небезпечний об’єкт – об’єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій. Оцінка обстановки – це порядок визначення ступеню ураженості об’єкта чи території, можливих об’ємів завданих збитків та вплив вторинних факторів на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт ( РіНР) у осередку ураження від надзвичайних ситуацій (НС).
Оцінка обстановки може бути – наземна, надводна, повітряна, підземна.
Загальна оцінка обстановки визначає:
Характер і об’єм руйнувань, пошкодження, нанесення збитків і втрат;
Види аварійно-рятувальних робіт та їх можливий об’єм;
Радіаційну, хімічну, інженерну, пожежну та інші обстановки та їх вплив на виконання завдань;
Найбільш доцільні напрямки висування і введення сил ЦЗ у вогнище чи на територію ураження;
Місце розташування, стан і забезпеченість сил ЦЗ та їх можливості по виконанню завдань;
Вплив вторинних факторів ураження; погоди, пори року і доби, характер місцевості.
Оцінка радіаційної обстановки, передбачає:
визначення та нанесення на карту-схему зон радіаційного забруднення або рівнів радіації в окремих точках місцевості;
визначення умов перебування людей на забрудненій території та їх захищеності;
Оцінка хімічної обстановки, передбачає:
визначення границі (меж) осередків хімічного ураження, площі зон зараження і типу СДОР (сильнодіючої отруйної речовини);
визначення глибини поширення зараженого повітря;
визначення стійкості СДОР на місцевості і техніці та часу перебування людей в засобах захисту;
визначення ймовірних втрат робітників, службовців, населення тощо, у осередках хімічного ураження.
Оцінка інженерної обстановки, передбачає:
визначення місць знаходження захисних споруд та проїзди до них;
визначення ступеня руйнування будинків, захисних споруд, тощо;
визначення можливості проїздів до об’єктів народного господарства та захисних споруд, де можуть перебувати люди;
визначення можливої кількості людей в завалених захисних спорудах;
Пит. Комплекс організаційних та інженерно-технічних заходів щодо запобігання та мінімізації наслідків нс природного характеру.
Інженерний захист (КЦзУ ст..34) – призначений для запобігання виникнення НС техногенного та природного характеру, під час проектування та експлуатації споруд та інших об'єктів господарювання діяльність яких може негативно вплинути на безпеку населення і довкілля.
Інженерний захист територій передбачає:
1) проведення районування територій ;
2) віднесення міст та суб’єктів господарювання до відповідних груп та категорій ЦЗ;
3) розроблення вимог інженерно-технічних заходів ЦЗ до містобудівної та проектної документації та реалізація їх під час будівництва і експлуатації;
5) розміщення об’єктів підвищеної небезпеки з урахуванням наслідків аварій; 6) розроблення і здійснення заходів щодо безаварійного функціонування об’єктів підвищеної небезпеки;
7) будівництво споруд, будівель, інженерних мереж і транспортних комунікацій із заданими рівнями безпеки та надійності;
8) будівництво протизсувних, протиповеневих, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інженерних споруд спеціального призначення, утримання їх у функціональному стані;
9) обстеження будівель, споруд, інженерних мереж і транспортних комунікацій, та здійснення заходів щодо їх безпечної експлуатації.
Медичний захист (КЦзУ ст..36) – призначений для забезпечення санітарного та епідемічного стану населення.
Медичний захист передбачає:
1) надання медичної допомоги постраждалим, рятувальникам та іншим особам, проведення медико-психологічної реабілітації.
3) своєчасне застосування профілактичних медичних препаратів та своєчасне проведення санітарно-протиепідемічних заходів;
4) контроль за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини, питної води та джерелами водопостачання;
5) завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;
6) утворення мобільних медичних підрозділів або залучення додаткових закладів охорони здоров’я;
7) накопичення медичного та спеціального майна і техніки;
8) підготовку та перепідготовку медичних працівників;
9) навчання населення способам надання домедичної допомоги та правилам дотримання особистої гігієни;
10) здійснення заходів з метою недопущення негативного впливу на здоров’я населення, а також недопущення умов для виникнення і поширення інфекційних захворювань;
11) проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, санітарно-гігієнічної та епідемічної ситуації;
12) санітарну охорону територій та суб’єктів господарювання в зоні надзвичайної ситуації;
Біологічний захист населення, тварин та рослин (КЦзУ ст..37) – призначений для своєчасного виявлення біологічного зараження, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно–обмежувальних і спеціальних протиепідемічних та медичних заходів.
Біологічний захист населення, тварин і рослин передбачає:
1) своєчасне виявлення чинників та осередку біологічного зараження, його локалізацію і ліквідацію;
2) прогнозування масштабів і наслідків біологічного зараження, розроблення та запровадження своєчасних протиепідемічних, профілактичних, протиепізоотичних, протиепіфітотичних і лікувальних заходів;
3) проведення екстреної неспецифічної та специфічної профілактики населення;
4) своєчасне застосування засобів індивідуального та колективного захисту;
5) запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів, обсервації та карантину;
6) здійснення дезінфекційних заходів в осередку зараження, знезараження суб’єктів господарювання, тварин та санітарної обробки населення;
7) надання екстреної медичної допомоги ураженим біологічними патогенними агентами.
Психологічний захист населення (КЦзУ ст..38) – призначений для зменшення та нейтралізацію негативних психічних станів і реакцій серед населення у разі загрози та виникнення НС, і покладається на центральний орган виконавчої влади.
Психологічний захист населення передбачає:
1) планування діяльності, пов’язаної з психологічним захистом;
2) своєчасне застосування ліцензованих та дозволених до застосування в Україні інформаційних, психопрофілактичних і психокорекційних методів впливу на особистість;
3) виявлення за допомогою психологічних методів чинників, які сприяють виникненню соціально-психологічної напруженості;
4) використання сучасних психологічних технологій для нейтралізації негативного впливу чинників надзвичайних ситуацій на населення;
Радіаційний і хімічний захист населення і територій (КЦзУ ст..35) – призначений для виявлення та оцінювання радіаційної та хімічної обстановки, проведення дозиметричного і хімічного контролю, розроблення типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального та колективного захисту, проведення знезаражування.
Радіаційний і хімічний захист населення і територій передбачає:
виявлення та оцінку радіаційної і хімічної обстановки;
2) організацію та здійснення дозиметричного і хімічного контролю;
3) розроблення та впровадження типових режимів радіаційного захисту;
4) використання засобів індивідуального та колективного захисту, приладів радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричних і хімічних приладів контролю;
5) проведення йодної профілактики населення та рятівників з метою запобігання опроміненню щитоподібної залози;
6) надання населенню можливості придбання в особисте користування засобів індивідуального захисту, приладів дозиметричного та хімічного контролю;
8) проведення санітарної обробки населення та спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;
9) розроблення загальних критеріїв, методів та методик спостережень щодо оцінки радіаційної і хімічної обстановки.
Самодопомога і взаємодопомога в надзвичайних ситуаціях передбачає – призначений для медичного обслуговування населення в НС і покладається на медичну службу цивільного захисту, яка організовує спеціальні медичні формування і установи, а також використовує всі існуючі лікувально–профілактичні установи та підготовлене населення для надання першої долікарська допомога потерпілим.
Індивідуальні засоби захисту – призначенні для захисту органів дихання, шкіри, а також передбачають використання спеціальних медичних засобів захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, а також бактеріальних засобів.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі та ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить у засобах захисту органів дихання через фільтруючі елементи, шар активованого вугілля, звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів, непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього повітря.
