2. Характеристика економічних методів впливу

Всі методи менеджменту взаємопов’язані між собою і їх поділ на групи є досить умовним.

Економічні методи управління - це система прийомів і способів дії на виконавців за допомогою конкретного порівняння витрат і результатів (матеріальне стимулювання і санкції, фінансування і кредитування, зарплата, собівартість, прибуток, ціна). При цьому слід врахувати, що окрім суто особистих учасник процесу переслідує і суспільні, і групові цілі. Як основні методи управління тут виступає система заробітної плати і преміювання, яка повинна бути максимально пов'язана з результатами діяльності виконавця. Оплату праці менеджера доцільно пов'язати з результатами його діяльності у сфері відповідальності або з результатами діяльності всієї фірми.

Економічні методи менеджменту об’єднують усі методи, за допомогою яких здійснюється вплив на економічні інтереси колективів і окремих виконавців. Цей вплив здійснюється матеріальним стимулюванням окремих працівників і колективів у цілому.

Економічні методи управління посідають центральне місце в системі наукових методів управління трудовою діяльністю людей, оскільки на їх основі встановлюється цільова програма господарського розвитку підприємств і визначається такий режим роботи і такі стимули, які об’єктивно спонукають і зацікавлюють колективи і окремих працівників до ефективної праці.

До економічних методів відносяться: довго-, середньо- та короткострокові плани; економічні стимули; податки; фінанси; кредит; бюджет; ціни тощо.

Під плануванням розуміють продуману підготовку майбутньої діяльності, систематично орієнтовану на цілі організації. Економічне планування полягає у розробці системи показників , які є найбільш важливими показниками господарської діяльності. Ці показники охоплюють всі сфери діяльності підприємства: виробництво; реалізацію; закупівлю сировини, матеріалів та товарів; фінанси; запаси товарів; робочу силу та ін.

Встановлення планів на рівнях організації, підрозділів і служб дає можливість забезпечити вплив на відповідні групи працівників. Очевидно що план для організації впливає на її керівників (директора, його заступників), а цеховий план - на керівників цеху.

Економічні стимули базуються на використанні матеріальних стимулів – тарифних ставок, посадових окладів, доплат, надбавок, премій, дивідендів, цінних паперів, компенсацій, пільг тощо.

Фінанси, як способи досягнення максимального достатку організації, впливають на працівників шляхом отримання і використання централізованих і децентралізованих грошових коштів, інвестицій. Аналогічний вплив має кредит як спосіб тимчасової передачі грошових коштів, товарів та інших цінностей на умовах повернення.

Вплив через податки сприяє регулюванню взаємовідносин держави з організаціями і громадянами. Податки виступають основним джерелом формування бюджету держави.

Вплив через ціни дозволяє стимулювати випуск необхідної продукції (за кількістю та якістю), досягати фінансової стабілізації, сприяти структурним змінам в організації, активізувати інвестиційний та інноваційний види діяльності.

Державне регулювання цін використовується, як важіль економічного впливу на господарську діяльність. Регулювання цін здійснюється встановленням верхніх меж цін на окремі товари.