Хід роботи:

1.Білки - це високоорганізовані складні сполуки, елементарними структурними компонентами яких є амінокислоти. У живому організмі виділяють 22 амінокислоти, які у різному порядку забезпечують побудову колосальної кількості білкових молекул, які входять до складу живої клітини. Усі білкові молекули характеризуються наявністю чотирьох рівнів організації.

Первинний рівень організації білкової молекули приставлений простим ланцюгом амінокислотних залишків. У даному ланцюгу амінокислотні залишки розташовуються у один ряд. взаємозв'язки між ними виникають завдяки формуванню поліпептидних зв'язків. (поліпептидні зв'язки – це тип зв'язків які виникають між двома амінокислотами, у створені даного типу зв'язків беруть участь карбоксильна група (СООН) однієї амінокислоти та аміногрупа другої амінокислоти (NH2). Аміокислота має наступний вигляд (NH2-CHR-COOH). Поліпептидний зв'язок має наступний вигляд:

NH2-CHR-CO-NH-CHR-COOH – при утворенні даного типу хімічного зв'язку відбувається виділення молекул води.

Вторинний рівень організації білкової молекули - характеризує просторову форму білкової молекули. Яка найчастіше повністю або частково закручується у спіраль. У стабілізації даної структури важливу роль відіграють водневі зв'язки які виникають між атомами водню аміно-групи однієї амінокислоти та карбоксильною групою другої амінокислоти, ці зв'язки є значно слабшими ніж пептидні. Однак разом вони формують досить міцну структуру.

Третинний рівень організації білкової молекули — повна просторова будова єдиної білкової молекули, просторове взаємовідношення вторинних структур одна до одної. Третинна структура загалом стабілізується нелокальними взаємодіями, звичайніше всього формуванням гідрофобного ядра, але також через утворення водневих зв'язків, солевих містків, інших типів іонних взаємодій, дисульфідних зв'язків між залишками цистеїну.

Четвертинна структура білкової молекули — структура, що виникає в результаті взаємодії кількох білкових молекул, названих в даному контексті субодиницями. Повна структура кількох поєднаних субодиниць, що разом виконують спільну функцію, називається білковим комплексом.

2. Типи нуклеїнових кислоту живій клітині.

У живій клітині є два типи нуклеїнових кислот: РНК та ДНК, які характеризуються певними відмінностями. ДНК – дволанцюговою молекула. До складу якої входять аденін, гуанін, тирозин та цитоїн, головною функцією даної амінокислоти є збереження та переача спадкової інформації аступним поколінням. Як зазначалося вище молекула ДНК має два ланцюги, між якими наявні взаємозв'язки та взаємовідношення, які виникають внаслідок наявності компліментарності (співвідношення) між ними. Такі співвідношення виникають між молекулами аденіну та тиміну, гуаніну та цитозину. При перенесенні спадкової інформації із ДНКна р-РНК відбувається заміна тиміну та урацил. РНК є одно ланцюговою, до її склау вхоять аденін, гуанін, цитозин та урацил. Функції даного типу нуклеїнови кислот у живому організмі є відмінною: рРНК- знаходиться на рибосомах та забезпечує синтез білкових молекул; і-РНК – дана молекула зчитує спадкову інформацію із ДНК та передає її на рибосоми; т-РНК – дана молекула забезпечуєтранспортусання і-РНК із ядра у цитоплазму в якій знаходяться рибосоми.