1. Тип речення за метою висловлювання.

2. Тип речення за емоційним забарвленням.

3. Тип речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю).

4. Тип речення за структурою (складне). Назвати кількість предикативних частин.

5. Тип складного речення за способом поєднання предикативних частин (сполучникове).

6. Тип складного сполучникового речення за характером поєднання частин і сполучними засобами ( складнопідрядне).

7. Якщо складнопідрядне речення має кілька підрядних, визначити тип підрядності: супідрядність (однорідна, неоднорідна, різночленна, змішаного типу), послідовна підрядність (підрядне речення першого ступеня (другого, третього і т.д.).

8. Головна предикативна частина ( назвати).

9. Підрядна предикативна частина ( назвати).

10. Який член головної предикативної частини (чи всю головну предикативну частину) пояснює підрядна частина. Поставити від головної до підрядної питання.

11. Вид підрядної предикативної частини.

12. Тип складнопідрядного речення за характером його структури (складнопідрядне речення нерозчленованої структури, складнопідрядне речення розчленованої структури).

13. Засоби поєднання підрядної частини з головною.

14. Місце підрядної частини в складнопідрядному реченні.

15. Аналіз предикативних частин (див. схему аналізу простого речення).

16. Пунктуація.

17. Схема формально-синтаксичної будови речення.

Зразок аналізу складнопідрядного речення (1)

Хочеться кожне слово помити в українській криниці¹, де дівчина воду брала².

1 у якій? у якій?

у якій? […]¹, (де...)² ; [... у криниці]¹, (де...)².

2

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (складається з двох предикативних частин), сполучникове, складнопідрядне.

Головна предикативна частина: Хочеться кожне слово помити в українській криниці; підрядна предикативна частина: де дівчина воду брала. Підрядна частина пояснює обставину місця головної частини (в криниці). До підрядної частини ставимо питання у якій? Отже, речення складнопідрядне з підрядним означальним (присубстантивно-атрибутивне), має нерозчленовану структуру. Підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучного слова де й займає постпозицію.

Перша предикативна частина (або головна предикативна частина) співвідноситься з простим, односкладним, безособовим, поширеним, неповним, неускладненим реченням.

Аналіз членів речення ..........................................................................................

Аналіз зв’язків та відношень між словами ...........................................................

Друга предикативна частина (або підрядна предикативна частина) співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (семантично неповним через наявність прислівника де), неускладненим реченням.

Аналіз членів речення ..........................................................................................

Аналіз зв’язків та відношень між словами ..........................................................

Комою виділяється підрядна частина в постпозиції, крапка в кінці розповідного речення.

Зразок аналізу складнопідрядного речення (2)

На березі затоки, яка почала замерзати², Андрій побачив підбиту качку¹, що, певне, відстала від гурту³.

якої? яку?

[...,(яка ...),²...]¹, (що ...)³;

якої? яку?

[...затоки, (яка...),²...качку]¹, (що, певне, ...)³

Речення розповідне, неокличне, стверджувальне, складне (складається з трьох предикативних частин), сполучникове, складнопідрядне з двома підрядними предикативними частинами, які залежать від різних членів головної предикативної частини. Отже, тип підрядності – різночленна супідрядність (або: однорідна супідрядність).

Головна предикативна частина: На березі затоки Андрій побачив підбиту качку; підрядні предикативні частини: яка почала замерзати і що, певне, відстала від гурту. 1-2, 1-3 являють собою складнопідрядні речення з підрядними означальними (присубстантивно-атрибутивні), оскільки підрядні частини пояснюють відповідно додаток затоки та додаток качку і відповідають на питання якої? та яку? Речення мають нерозчленовану структуру. Підрядні частини приєднуються до головної за допомогою сполучних слів яка, що і займають інтер- та постпозицію.

Перша предикативна частина співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, неповним, неускладненим реченням.

Аналіз членів речення ......................................................................................

Аналіз синтаксичних зв’язків та семантико-синтаксичних відношень між словами...............................................................................................................

Друга предикативна частина співвідноситься з простим, двоскладним, непоширеним, повним (семантично неповним через наявність займенника яка), неускладненим реченням.

Аналіз членів речення.......................................................................................

Аналіз синтаксичних зв’язків та семантико-синтаксичних відношень між словами...............................................................................................................

Третя предикативна частина співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (семантично неповним через наявність займенника що), ускладненим реченням. Засіб ускладнення – вставне слово з модальним значенням невпевненості; вставний компонент включено в основне речення без сполучних засобів, займає інтерпозицію й відноситься до всього речення.

Аналіз членів речення.......................................................................................

Аналіз синтаксичних зв’язків та семантико-синтаксичних відношень між словами...............................................................................................................

Комами з обох боків виділяється підрядна частина в інтерпозиції; комою – підрядна частина в постпозиції; комами з обох боків – вставне слово в інтерпозиції, крапка в кінці розповідного речення.

Схема аналізу безсполучникового складного речення

1. Тип речення за метою висловлювання.

2. Тип речення за емоційним забарвленням.

3. Тип речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю).

4. Тип речення за структурою (складне) (назвати кількість предикативних частин).

5. Тип складного речення за способом поєднання предикативних частин (безсполучникове).

6. Перша предикативна частина ̶ ...., друга ̶ .....

7. Тип безсполучникового складного речення за характером змістових та синтаксичних зв’язків (безсполучникове складне речення з однотипними частинами (з однофункціональними частинами, з однорідними частинами), безсполучникове складне речення з різнотипними частинами (з різнонофункціональними частинами, з неоднорідними частинами), безсполучникове складне речення ускладненого типу (безсполучникове багатокомпонентне речення).

8. Тип безсполучникового складного речення з однотипними частинами (речення з перелічувальними відношеннями, що означають одночасність перелічувальних явищ; речення з перелічувальними відношеннями, що означають часову послідовність дій, явищ, станів; речення зі значенням зіставлення або протиставлення).

9. Тип безсполучникового складного речення з різнотипними частинами (речення зі з’ясувально-об’єктними, причиновими, наслідковими, умовними, часовими, порівняльними, пояснювальними, допустовими відношеннями, відношення мети, міри і ступеня).

10. Засоби вираження смислових і синтаксичних зв’язків між предикативними частинами безсполучникового складного речення.

11. Тип безсполучникового складного речення за характером структури (речення відкритої структури (речення з перелічувальними відношеннями, що означають одночасність перелічувальних явищ; речення з перелічувальними відношеннями, що означають часову послідовність дій, явищ, станів), речення закритої структури (речення зі значенням зіставлення або протиставлення; речення зі з’ясувально-об’єктними, причиновими, наслідковими, умовними, часовими, порівняльними, пояснювальними, допустовими відношеннями, відношення мети, міри і ступеня).

11. Аналіз предикативних частин (див. схему аналізу простого речення).