Схема аналізу складносурядного речення
Тип аналізованого речення за метою висловлювання ( розповідне, питальне, спонукальне).
Тип аналізованого речення за емоційним забарвленням (окличне / неокличне).
Тип аналізованого речення за характером вираженого ставлення до дійсності (за модальністю) ( стверджувальне, заперечне, стверджувально-заперечне, заперечно-стверджувальне).
Тип аналізованого речення за структурою (складне). Кількість предикативних частин (назвати кожну).
Тип складного речення за способом поєднання предикативних частин (сполучникове).
Тип складного сполучникового речення за характером поєднання предикативних частин і сполучними засобами (складносурядне).
Семантико-синтаксичні відношення між частинами складносурядного речення (єднальні (власне єднальні, єднально-перелічувальні, єднально-поширювальні, єднально-наслідкові), розділові, зіставні, протиставні, градаційні, приєднувальні, пояснювальні).
Засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків між предикативними частинами (інтонація, сполучники, видо-часові й способові форми дієслів-присудків (головних членів), лексичні засоби, порядок частин).
Тип складносурядного речення за відкритістю / закритістю структури речення (структура речень і можливість її розширення залежить від семантики; складносурядні речення з відкритою структурою можна кількісно розгорнути, доповнити іншими предикативними частинами; складносурядні речення із закритою структурою формуються тільки з двох предикативних частин, не допускають долучення до них третьої).
Аналіз предикативних частин складносурядного речення (див. схему аналізу простого речення).
Пунктуація.
Структурна схема речення.
Зразок аналізу складносурядного речення
Може, квіти зійдуть – і настане
Ще й для мене весела весна (Леся Українка).
[Може, ...] – і [ ... ].
або:
[Може, ...] – і [може, ... ].
Речення розповідне, неокличне, стверджувальне (1 предикативна частина має відтінок невпевненості або: обидві предикативні частини мають відтінок невпевненості (впливає інтонація), складне (2 предикативні частини: 1 – Може, квіти зійдуть, 2 – настане ще й для мене весела весна), сполучникове, складносурядне. Між предикативними частинами – єднальні відношення (єднально-наслідкові (умовно-наслідкові). Засоби вираження змістових і синтаксичних зв’язків: інтонація, єднальний сполучник і, однакові видо-часові і способові форми дієслів-присудків (док. вид, майб. час, дійсн. спосіб), лексичні засоби. Аналізоване складносурядне речення має сталий, незмінний порядок предикативних частин і кількість, його структура є закритою.
Перша предикативна частина співвідноситься з простим, двоскладним, непоширеним, повним (семантично неповним з мінімальним ступенем семантичної неповноти), ускладненим вставним компонентом реченням (див. відповідну схему і зразок аналізу простого ускладненого речення).
Головні члени речення:
(що? ) квіти – підмет, простий, виражений іменником у формі Н.в. множини;
...................................................................................................................................
(Аналіз членів речення, аналіз граматичного звʼязку та семантико-синтаксичних відношень між словами)
...............................................................................................................................
Друга предикативна частина співвідноситься з простим, двоскладним, поширеним, повним (семантично неповним з мінімальним ступенем семантичної неповноти), неускладненим реченням (або ж із ускладненим, якщо вважаємо, що вставний компонент стосується обох предикативних частин).
Головні члени речення:
(що?) весна – підмет, простий, виражений іменником у формі Н.в. однини;
.................................................................................................................................
(Аналіз членів речення, аналіз граматичного звʼязку та семантико-синтаксичних відношень між словами)
................................................................................................................................
Комою виділяється вставне слово, що займає позицію на початку речення; тире ставиться між частинами складносурядного речення, оскільки друга виражає наслідок дії першої; крапка в кінці розповідного речення.
Схема аналізу складнопідрядного речення