Об’єкт вивчення економічної теорії, її предмет, функції та місце в системі економічних наук.

Економічна теорія – це наука, що досліджує дії людей у процесі вибору рідкісних ресурсів для

виробництва, обміну, розподілу та споживання товарів та послуг.

Економічна теорія – це наука, яка вивчає закони розвитку економічної системи, що виникають з приводу виробництва та привласнення товарів і послуг в усіх сферах суспільного відтворення, а також ті аспекти еволюції національної свідомості духу народу, його культури, психології, моралі та поведінки, що впливають на процес економіки.

Економікс – це наука про те, як розподіляти обмежені ресурси при необмежених потребах суспільства, і вона повинна дати відповідь на запитання: що виробляти? для кого виробляти? якими засобами виробляти?

Предметом економічної теорії є вивчення організаційно-економічних і виробничих відносин в їх взаємодії з продуктивними силами та організація управління і ефективного ведення всього господарства.

Об’єктом дослідження в економічній теорії є економічна система, яка функціонує на основі певних виробничих відносин.

Головним завданням економічної теорії є характеристика засад функціонування економічних систем через аналіз дії економічних законів.

Основні розділи, які вивчає економічна теорія:

1) Політична економія – це наука про відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну та

споживання товарів та послуг;

мікроекономіка – вивчає економічну поведінку окремих економічних суб’єктів: споживачів і виробників, фірм, домогосподарств, власників ресурсів та закономірності функціонування окремих видів ринків;

макроекономіка – аналізує економічну поведінку сукупних суб’єктів економіки, а також вивчає закономірності функціонування національної економіки та діяльність держави в економічній системі;

мезоекономіка – вивчає галузі народного господарства, проміжні системи та комплекси: воєнно-промисловий, агропромисловий, енергетичний, а також основні засади функціонування регіональної економіки;

мегаекономіка – досліджує систему світового господарства, міжнародні економічні зв’язки та дію економічних законів на рівні світової економіки.

Функції економічної теорії:

пізнавальна – полягає в тому, щоб пояснити економічні явища та процеси, дослідити умови та характер функціонування економічних законів та механізм їх дії у суспільстві;

теоретична – полягає в дослідженні процесу еволюції різних економічних систем, розкритті суті економічних законів та обґрунтуванні механізму їхньої дії;

практична – полягає в реалізації суспільством економічних законів на практиці через розробку рекомендацій, концепцій та програм;

світоглядна (ідеологічна) – формування сучасного економічного мислення у суспільстві;

методологічна – економічна теорія виступає теоретичною базою для багатьох інших наук.

3. Економічні закони та категорії, їх сутність та класифікація.

Економічні закони – це внутрішньо необхідні, сталі й суттєві причинно-наслідкові зв’язки між економічними явищами і процесами, а також між протилежними сторонами окремих явищ і процесів. Їх елементами і властивостями. Їх не можна створити, вони формуються поза межами свідомості та волі людей (цим вони наближаються до законів природи) – тобто ЕЗ не залежать від свідомості людей, але залежать від їх свідомої діяльності.

Слід розрізняти природні, юридичні та економічні закони. Природні закони існують об’єктивні, поза свідомістю людей. Юридичні закони свідомо створюються людьми. Економічні ж закони, на відміну від природних та юридичних, виникають тільки в процесі економічної діяльності і змінюються разом з нею.

До системи ЕЗ належать 4 їх типи:

всезагальні ЕЗ – властиві всім способам виробництва, тобто це ті закони, які функціонують у всіх без винятку економічних системах (закон зростання потреб, закон відповідності ВВ рівню і характеру розвитку ПС, закон зростання продуктивності часу, закон економії робочого часу);

загальні ЕЗ – діють у декількох суспільно-економічних формаціях – функціонують у кількох економічних системах, де створені для них відповідні умови (закони товарного виробництва, закон вартості , закон попиту і пчогось.ропозиції, закон грошового обігу);

специфічні ЕЗ – ті, що діють лише в межах одного суспільного способу виробництва, тобто притаманні одній економічній системі. Найважливіший серед них – основний ЕЗ, який виражає найбільш глибинні причинно-наслідкові зв’язки між ПС і ВВ, відносинами власності у взаємодії з розвитком ПС;

стадійні ЕЗ – діють лише на одній стадії (висхідній або низхідній) суспільного способу виробництва. Тобто це такі економічні закони, які функціонують на окремих стадіях даної економічної системи (наприклад, закон породження монополії концентрацією виробництва, який діє на вищій стадії розвитку капіталізму).

Економічні категорії – це логічні, стійкі, абстрактні економічні поняття, які в узагальненому вигляді характеризують зміст економічного явища чи процесу, який реально існує, а також властивості суттєві цим

явищам і процесам, тобто ЕК – це узагальнюючі поняття, які виражають суттєві сторони економічних явищ і процесів (Наприклад: товар, ринок, попит, пропозиція, ціна, вартість, гроші і т.д.)

Кожна ЕК виражає окремі сторони економічних відносин, а в сукупності вони характеризують економічний лад суспільства в цілому.